Поза законом - Олена Федорова

   - Едику, привіт! - не давши тому схаменутися, застрочив Дмитро: - Я там твою експертизу віддав помічниці. Нічого? Може, ти особисто хотів? Там така петрушка вийшла з наркотиками в трупі.

   Від такого швидкого потоку інформації Шеремет нічого не зрозумів і мимоволі піддався заданому темпу розмови.

    - Так, нічого, а що таке?

    - Так, там суміш різних речовин. А ти де зараз?

    - У лікарні, - автоматично відповів Едик.

    - В який?

    - МВС, а що?

    - Так, думав, побачимось, поясню…

    - Це критично?

    - Я не знаю як тобі. Якщо ти відрапортував, що отруєння було невідомою отрутою – то нічого, а якщо…

    - Давай, я завтра підійду, і ти мені поясниш?

    - Ок, – дав відбій Дмитро.

    - Що це було? - замислився Едик і пошкодував, що не зміг стриматись і відповів, де зараз був.

    У Дмитра в душі виникло неприємне відчуття чогось непередбачуваного та страшного. Він став питати себе про те, з чого раптом помічник прокурора щодня їздить доглядати якусь постраждалу? Це було цілком безглуздим, якщо тільки… це не було потрібне саме йому.

    А, навіщо йому це може бути потрібне? А, якщо припустити, що це - не звичайна пацієнтка? Тоді – хто? Ну, хто може бути потрібен Шеремету? Ніхто тут, хіба що, крім... крім Лоли?! Лоли, з якою він ніколи не зводив очей?

    А, якщо вона жива і якимось чином потрапила до лікарні МВС? Вона –  цивільна особа і не повинна була туди потрапити, але… якщо потрапила?

  - Вадиме, я, можливо, завтра запізнюся, тримай зі мною зв'язок, - сказав він помічнику та викликав таксі.

Привіт, друзі! Як Вам несподіванка? Гадаю, що вона дуже сподобалась Вам!!! Буду дуже вдячна за підписки та вподобайки!