Щоденник Ніни - Рін Фольк
До призначеного часу залишалося п'ятнадцять хвилин. Відповідно й зазначене у щоденнику «Спеціально не готуйся» стало неактуальним. Готуватися було ніколи. До того ж Ніна не підозрювала, що саме мав на увазі М. під цією фразою. Жодна здогадка не спала їй на думку.
Проте, вона підсвідомо відчувала, що варто їй тільки відчинити потрібні — чи непотрібні? Ніна ще не зрозуміла — двері, і її світ зміниться остаточно. Було лячно — навіть дуже. Та в гарячій дівочій крові вже панував адреналін.
«Ти особисто зізналася в цьому бажанні Щоденнику та М.»
До тієї миті Ніна не підозрювала, що настільки азартна людина. Вона акуратно, рівними «сходинками-серпантином», склала парасольку, на мить заплющила очі, штовхнула двері та попрямувала до портьє.
— Добрий день, — почала несміливо, і кашлянула. — Тобто… Добрий вечір.
Молодий портьє підвів на неї очі. На симпатичному обличчі з’явилась приємна посмішка. Це підбадьорювало. Трішки. Мабуть.
— Чим можу допомогти?
Саме з цієї фрази почалося її знайомство з М. Як же давно це було! Хоча насправді, якщо добре поміркувати, то трапилось зовсім недавно. Але ж які серйозні зміни сталися за цей час. Прямо квантовий стрибок в порівнянні зі швидкістю, з якою рухалося життя Ніни до знаменної зустрічі.
— Мені потрібен ключ від одинадцятого номера.
Вона це зробила — наважилась.
Портьє окинув її уважним поглядом. Невже одразу ж зрозумів, навіщо вона тут, і чим збирається займатися за зачиненими дверима? Можливо, це вона надто підозрілива?
— Ваше ім'я, будь ласка?
Ніна повідомила його якомога тихіше, хоча вестибюль невеличкого готелю був порожній. Дівчина знала про це, бо крадькома озирнулася. Молодий чоловік звірився з записами та видав дівчині ключ, виготовлений у вінтажному стилі.
Загалом увесь антураж тимчасового притулку мандрівників та таємних коханців вирізнявся непоганою імітацією оздоблення початку двадцятого століття. На стінах красувалися світлини того часу. На них кінні екіпажі стояли поруч з першими автомобілями, чоловіки носили циліндри, а жінки — довгі сукні.
Все це Ніна встигла роздивитися, поки шукала потрібні двері на другому поверсі. А ще вона міркувала над відповіддю портьє, коли поцікавилася, чи є необхідність щось сплатити. У М. Ніна не наважилася б про таке запитати. Інколи незручні запитання легше поставити чужим людям. А коханці чужими не бувають, якщо це була не одна єдина зустріч. Принаймні, Ніна так відчувала.
Портьє ввічливо та без негативу на обличчі відповів, що у випадку, якщо Ніна не збирається користуватися послугами «Надії» довше ніж два тижні, то доплата не потрібна. На цей час тут їй відкрито солідний кредит.
І що це означає? Що її купили? Точніше, заплатили їй немов утриманці? Але ж це не вона вирішила зустрітися в такому місці. Ідея належала М.
«Після того, як ти відмовилася займатися сексом у магазині?»
То була надважка, заплутана задачка з багатьма невідомими. В такій ситуації ніхто не зуміє передбачити, який результат вийде на момент завершення — позитивний, негативний, або ж нульовий.
І ще… М. відміряв їхнім стосункам два тижні. Що ж…
Ще не розібравшись, як вона ставиться до цієї новини, Ніна зітхнула і відчинила двері. Обережно увійшла до темної кімнати. Увімкнула бра й обійшла увесь номер.
Вітальня з телевізором, зручним на вигляд диваном та баром з вмонтованим холодильником. Спальня з величезним ліжком, місткою шафою та комодом. Світильники на тумбочках. Величезна ванна та душова кабінка в одному приміщенні. Бракувало тільки кухні, щоб номер можна було назвати справжньою квартирою, де вечорами збирається сім'я, щоб…
«Ніно, ти тут з іншого приводу. Сім'я тобі найближчим часом не світить. Краще радій тому, що дарує життя тут і зараз».
Дівчина поглянула на себе у величезне дзеркало і спохмурніла — волосся завилося від вологи, макіяж залишав бажати кращого, а під мокрим плащем вона далеко не модель. Якщо в темряві магазину це можна зігнорувати, то в шикарному номері М. миттєво зрозуміє, що Ніна не варта такого клопоту з його боку. Час, готель, кредит…
У той час як М. — дуже привабливий чоловік. Ніна б зітхала по ньому навіть у тому випадку, якби він не звернув на неї увагу.
Чому ж він обрав саме її? Це — дуже дивне рішення. Мусить існувати якесь пояснення, причина, чому у цьому коштовному номері зараз Ніна, а не якась шикарна та доглянута жінка. І ця причина дуже і дуже поважна.
Дівчина скинула плащ і вимкнула світло. Штори зсувати не стала, щоб мати змогу орієнтуватися у доволі великому просторі. М. досі не було, і Ніна замислилась, чи не варто піти геть.
І втратити єдину можливість зробити це з М?
Ніна зняла білизну та сховала її в сумочку. Навіть якщо доведеться рятуватися втечею, одяг сховає все.
Покрутивши в руках серветки, подумала, що непогано було б прийняти душ. Але не знала, як відреагує на це М. На крайній випадок вона зможе скористатися ванною кімнатою й у присутності М. Якщо він заплатив за два тижні, то десять хвилин вже якось зачекає.
Саме в цей момент відчинилися двері. Ніна завмерла там, де стояла. А була вона майже поруч. Обличчя М. ховалося в тіні. Він увійшов, проте двері ще залишалися відчиненими. В результаті М. бачив вираз її обличчя, у той час, як Ніна його — ні.