Щоденник Ніни - Рін Фольк

Скільки часу вона перебувала без свідомості, Ніна не знала. Однак, коли прокинулась, то виявила, що лежить у ліжку на спині зовсім гола, а М. також вже без одягу — на лівому боці поряд. Він підпер свою голову рукою та тримав у полоні правим коліном її ноги. На правому жіночому стегні лежала важка і на все готова плоть.

Ніна заплющила очі. Вона почувалася дуже дивно, але страху не було. Попри незвичну втому, її тіло почало повільно просинатися у всіх змістах.

«Можливо, це все ж таки сон? Лише сниться, що вона вже прокинулась, а насправді…»

— Як почуваєшся? Які відчуття?

Лінивий голос пролунав спокійно та впевнено. М. точно знав собі ціну. Питання було лише в тому, чому він обрав для таємних інтимних побачень саме її, Ніну?

Навіть після слів, що здалися їй галюцинацією, дівчина не вірила, що подобається М. по-справжньому. Адже вона така звичайна. Нічого особливого в собі Ніна не бачила. Хіба ж такі чоловіки як М. зустрічаються з такими дівчатами як вона? Це справжнісінька фантастика. Якби вона комусь розповіла…

«Кому? Отямся, Ніно».

Та що ж відповісти?

— Приємні, — відповіла вона стримано. Звідки їй знати, що слід казати у таких випадках коханцеві.

— І це усе? — знову поцікавився М.

— Дуже приємні, — промовила Ніна, а подумки додала «приголомшливі».

— Вже краще, — М. несподівано перекотився на Ніну. Посовався, щоб зручніше влаштувати тіло у заглибленні, немов створеному саме для нього. Дівчина трохи розсунула ноги, щоб чоловікові було ще комфортніше. Їй так захотілося. М. вглядівся у її обличчя. Та чи щось побачив, враховуючи обмаль світла. Висловився: — Ніно, ми мусимо через це пройти. Разом. Буде боляче.

Ось воно. Прямісінько зараз.

— Я знаю.

— Намагайся максимально розслабитись, і я все зроблю сам. Довірся мені.

Він знову просив її про це. Однак Ніна і так зробила заради для цього чоловіка те, на що не зважилася б ще невідомо скільки часу. Якби взагалі зважилася. Він хоче це почути?

— Я вірю тобі.

Цієї миті М. несподівано завмер. Дивився на неї так довго, що дівчина аж почала хвилюватися. Невже вона сказала щось заборонене, або ж якесь глупство?

Але надто розхвилюватися Ніна не встигла, бо, не промовивши у відповідь ані слова, М. заходився цілувати її груди, все більше плоті захоплюючи в рота, перекочуючи язиком вершинки. Водночас він зігнув жіночі ноги в колінах і розвів їх так широко, що почали опиратися м'язи. Ніна намагалася це ігнорувати.

Все було пречудово до тієї миті, поки М. не посунувся вперед. Ніна одразу ж напружилася.

— Я обережно.

Потягнувши зубами за вершинку, М. продовжив проникнення, а ще почав пестити найгарячіше місце. Ніна трохи розслабилася. Чоловік  продовжив рух. Біль тим часом наростав. Ніна знову зіщулилася.

І тут М. вийшов із неї повністю.

— Щось… не так? — розгублено прошепотіла Ніна.

«Що не так? Йому набридло з тобою гратися. Дай йому зробити тебе жінкою, врешті-решт!»

— Лише з презервативом. Не люблю ці штуки, але доведеться робити це тільки в них.

А вона про гумку не згадала. Їй навіть на думку не спало, що треба берегтися.

«Залетіти від коханця з невідомим ім'ям? Ніно, увімкни мозок!»

— Спасибі, – ляпнула, не знаючи, чи варто таке казати.

М. гарячою рукою погладив її стегно.

— Немає за що. От щиро. Зовсім. — Цієї миті зашелестіла фольга. — Скажу з власного досвіду, що без гумки займатися цією справою набагато приємніше. Але ми не можемо ризикувати. — М. знову накрив її собою. — І ще… Ти зовсім не знаєш собі ціни. — М. знову розвів її ноги та почав заповнювати собою. — Ти — найчуттєвіша жінка, яку я коли-небудь зустрічав.

Щохвилини неприємне почуття розпирання посилювалося, але Ніні було не до цього. Вона міркувала над словами М., пишалася ними, раділа… І тут її пронизав пекельний біль.

Ніна ледь не задихнулася. Потім задихала часто та поверхово. Раптом захотілося вирватися з чоловічих обіймів та втекти. Але як же М.?

Він пестив її надзвичайно ніжно та цілував груди, а ще шепотів щось заспокійливе і не рухався.

Щойно біль затихну, дівчина знову подумала про потреби чоловіка. Він так старався, дбав про неї — і досі нічого не отримав натомість. Ніна зібралася з духом і ворухнулася. Осміліла настільки, що видала:

— Тепер можеш рухатися.

— Впевнена? — перепитав М.

— Я хочу, щоб ти це зробив, — відповіла вона рішуче.

— Але ти навряд чи отримаєш розрядку, — пояснив М.

— Я вже її одержала.

А ще дівчині дуже подобалося дарувати задоволення М.

Чоловік мав рацію — Ніна не отримала задоволення, тому що її нутрощі тепер здавалися однією великою раною. Але коли спустошений, тремтячий М. придавив її всією своєю чималою вагою, дівчина відчула себе щасливою.