Планета Pixar - Лоуренс Леві
Стів записав у діснеївський стовпчик: МОЖЛИВО, МУЛЬТ-ФІЛЬМИ ВТРАЧАЮТЬ ПРІОРИТЕТ.
Тепер у стовпчику було написано:
Disney
• не зобов’язані змінювати контракт
• самі можуть інвестувати в комп’ютерну анімацію
• інші варіанти для Pixar гірші
• у Pixar є лише один хіт
• можливо, мультфільми втрачають пріоритет
Кожен із цих факторів сам по собі не віщував нічого хорошого для Pixar. Усі разом вони формували досить похмурий прогноз щодо піксарівських важелів впливу. Може, хтось узагалі сказав би, що Disney мала надто сильну позицію, і Pixar нагадувала муху на боку слона. Мовляв, Disney дозволила б нам ще трохи покрутитися поруч, доки з нас була якась користь, а потім миттю дала б копняка.
Проте була іще одна колонка.
У першому рядку, який написав Стів у стовпчику Pixar, зазначалося: ВИТОРГ З IPO ДЛЯ ОПЛАТИ ВИРОБНИЦТВА.
— Тепер ми можемо самі оплачувати виробництво, — сказав Стів. — Disney не повинна повністю брати на себе всі витрати.
Це була та мета, задля досягнення якої ми й бралися за IPO. Якщо гроші — промовистий аргумент, то ми таки мали тепер, що сказати. За прогнозами, виробничі витрати наступного піксарівського фільму могли сягнути 50 мільйонів доларів, а витрати на майбутні картини передбачалися навіть більші. Якщо ми запропонуємо взяти на себе половину цього навантаження, це точно приверне увагу Disney.
Тоді я додав наступний пункт: УСПІХ «ІСТОРІЇ ІГРАШОК».
Стів записав рядок у піксарівський стовпчик.
— Ніхто не очікував, що «Історія іграшок» досягне такого успіху, — зазначив я. — А найменше за всіх — Disney.
«Історію іграшок» досі показували в кінотеатрах. Стрічка зібрала понад 170 мільйонів доларів у домашніх касових зборах, значно перевищивши діснеївські сподівання. На їхній превеликий подив, чудернацький експеримент у галузі комп’ютерної анімації визначив нову течію. Можливо, світ і не здогадувався, що створення фільму — заслуга Pixar, проте Disney знала це добре, і тим важче їм було би відмахнутися від нашої студії та від комп’ютерної анімації, наче від чогось другорядного.
— Сам по собі цей факт не змушує Disney вийти на переговори з нами, — додав я. — Але він зробить їх більш схильними до того, щоб підтримувати нашу студію задоволеною від співпраці.
Скіп Бріттенгем, голлівудський супер-юрист, а тепер — і один із членів ради директорів Pixar, розповідав нам, наскільки високо оцінювали успіх компанії в Голлівуді. І правда, піксарівська зірка тими днями сяяла найяскравіше. Це, справді, давало нам додатковий важіль впливу.
— Ще є фактор DreamWorks, — додав я.
Студію DreamWorks було засновано 1994 року після гучного звільнення Джеффрі Катценберґа із Walt Disney Company через відмову генерального директора Майкла Айзнера допомогти йому з просуванням на посаду президента компанії. Як керівник департаменту Walt Disney Studios Катценберґ наглядав за відродженням анімаційного бізнесу. Разом із ще двома засновниками DreamWorks, Стівеном Спілберґом і Девідом Ґеффеном, вони визначили стратегію, що означала розбудову студії для випуску фільмів із грою реальних акторів і сучасних мультфільмів — а це означало пряму конкуренцію з Disney.
Вплив діяльності DreamWorks на Pixar був двояким. З одного боку, DreamWorks могла стати потенційним конкурентом для нашої студії. З іншого — і це було важливішим для нашого обговорення — загроза, яку становила DreamWorks для Disney, стримувала наших партнерів від того, щоб відкинути Pixar. Для Disney було краще тримати нас у своєму таборі, ніж ризикувати наразитися не на одного, а відразу на двох серйозних конкурентів у галузі мультиплікації зараз, після того як протягом цілих шістдесяти років не було жодного.
— Катценберґ більше за все хотів би побити Disney в анімації, — сказав Стів. — Він засів їм як колючка в боці. Якщо Айзнер втратить Pixar і ми станемо самостійною студією, а DreamWorks досягне успіху в мультиплікації, Айзнера запам’ятають як діснеївського генерального директора, який втратив анімацію.
Стів записав до стовпчика Pixar: ЗАГРОЗА DreamWorks ДЛЯ Disney.
А потім додав ще один рядок до нашої колонки: КРАЩА УГОДА, ЯКЩО ЗАЧЕКАТИ.
— Якщо ми не підпишемо угоду з Disney зараз, — сказав Стів, — то умови будуть кращі згодом, коли цей контракт завершить свою дію. Тоді буде чимало студій, які торгуватимуться за піксарівський бізнес. Можливо, ми зможемо претендувати на вісімдесят чи навіть дев’яносто відсотків прибутку — значно більше, ніж нам вдасться отримати від Disney зараз.
— Ми не можемо на це розраховувати, — заперечив я. — Якщо наші наступні фільми будуть менш успішними, можливо, згодом умови будуть навіть гірші. Цей пункт може зіграти як за нас, так і проти нас. Також, якщо вдасться передомовитися з Disney просто зараз, ми матимемо кращі умови вже, навіть для «Пригод Фліка».
— Але, думаю, є надбавка, яку ми змушені платити за партнерство з Disney, — додав Стів, — адже їхній досвід у мультиплікації не порівняти з досвідом інших провідних студій. Якщо ми згодом підемо до іншої студії, то зможемо отримати кращі умови.
Я був згоден із тим, що Pixar доведеться платити надбавку, щоб вести справи з Disney, імовірно, у вигляді додаткових відсотків з прибутку. Напевно, інші студії зажадали би менше. Також я був переконаний, що будь-яка угода з іншою студією передусім залежала би від наших надбань. Тож зараз не було потреби тиснути.
Таблиця тепер виглядала так:
Було складно оцінити, як усе це спрацює. Кожен із нас мав важелі впливу. Але чи виявиться в Pixar достатньо сил, щоб змінити угоду на вигідних для себе умовах? Мені здавалося, що ми досить сильні, аби це з’ясувати. Навіть одного з наших пунктів було достатньо, аби змусити Disney сісти за стіл переговорів. І ми не боялися очікування в разі, якщо бажане не втілиться відразу ж.
— Думаю, нам варто взятися за це, — сказав я Стівові.
— Було би краще, якби переговори розпочала Disney, — відповів Стів. — Ми щойно випустили величезний хіт. Хіба ж Айзнер не захоче, щоб ми почувалися щасливими?
Стів мав рацію. Було би значно краще, якби перший крок був від Disney. Нам не хотілося виглядати слабкими, або опинитися в позиції прохача. Я теж непокоївся щодо того, що ініціатива йшла від Pixar.
— Було би краще, — погодився я. — Але весь наш досвід свідчить про те, що така поведінка не притаманна Айзнеру. Він не звик розкривати свої карти. Навіть якщо Disney і хоче підсолодити угоду для Pixar, ніщо не спонукає
