Гірка правда - Віктор Варфоломійович Поліщук
Під сучасну пору важливим є також ставити на порядку денному т. зв. акцію "Вісла". Намагатися, щоб вона була розглянена на форумі польського парламенту і щоб самі поляки засудили її як народовбивчу Ініціатором справи не може бути Мокрий (український посол до польського парламенту - В.П.), тільки хтось з поляків. Призначити на це 15-20 тисяч американських доларів. Коли це вже станеться, то вісті про це з відповідним коментарем в чужих мовах повинні обійти весь світ. Заініціювати мітинги, на яких засудити польські злочини вчинені на українському народові, щоб це засудження вийшло від різних закордонних організацій.
Наш коментар до цього має виходити з пригадування польського утиску перед війною на території окупації українських земель (Замойщина, пацифікації, ліквідування шкільництва і культури, національний утиск), славні дії УПА в боротьбі з німцями і комуною в Союзі і в Польщі.
Зазначувати, що самі поляки віддають пошану геройській УПА, першоджерелу Солідарності і засуджують комуністичну акцію "Вісла", знущання над українським населенням. Показувати українськість Закерзоння згідно до того, як ОУН-УПА визначила кордон.
В цьому дусі вести пропаганду в сенсі історичності й етнічності українських земель, окупованих тепер Польщею, за які з такою посвятою боролася УПА з комуністичною польською владою, і то разом з польськими силами ВiН. Виходить з цього, що польські патріотичні сили визнавали роль УПА і її право до Закерзоння. Сильно наголошувати, що такі самі позиції репрезентують тепер патріотичні сили Польщі.
Притишувати все що нас розділяє, в тому й негативні погляди на УПА. Наголошувати також, що на таких же позиціях стоїть Папа і доказувати, що коли б було інакше, то не признали б Мокрому нагороди ім. Івана-Павла II за скріплювання дружби між польським і українським народом. Пригадувати надання українцеві нагороди за статті, вміщені на сторінках "Тигодніка Повшехнего" і "Знак", а у світовій пропаганді заявляти, що вони репрезентують найздоровіші сили польського народу, на які повинна орієнтуватися Європа. В цій пропаганді завжди має знайти своє місце проблематика революційної ОУН - авангарду українського народу. Проголошувати правду про більш знані історичні події (Грунвальд, Відень, Варшава 1920, Монте-Касіно), підкреслюючи, що одержані там перемоги були головним чином справою українців, а не поляків. Поляки відіграли в них другорядну роль.
Рішуче розправлятися з антиукраїнськими поглядами на історію діяльності УПА - Е. Пруса, В. Гранєвського, Ю. Собєсяка, Г. Цибульського, о. Кучинського, Й. Ястшембовсь-кого, В. Романовського, Й. Попєля, М. Фіялки, о. Шетельниць-кого, Й Гєтриха, 3. Альберта, А. Оліви, В. Калябінського, Й Венгерського, С Мислінського, М. Юхнєвіча, В. Шоти, Ю. Туровського, Сємашка і Й Серета. Найкраще робити це писанням самих поляків, серед яких знайдуться особи, які можна купити (обіцяти високі гонорари і закордонні стипендії). Бажаним є опанувати деякими польськими часописами, в тому "Семпер Фіделіс", "Так і ні" та ін. Продістатися до правління Східного архіву, інфільтрувати Головну комісію дослідів гітлерівських злочинів, перешкоджати в збиранні матеріалів, які обтяжують українців з часу II світової війни, не допускати до публікації матеріали, які обтяжують український революційний націоналізм ОУН. Складати абсолютно тайні списки осіб (прізвища й адреси), неприхильних українському революційному рухові. Скласти також списки поляків, які є прихильні революційній ОУН. Ці списки, як документи важливого державного значення, передати Крайовому Проводові.
Всілякими способами й засобами змагати до побудови українського характеру Закерзоння, підкреслюючи, що самостійна Україна ніколи не відмовиться від цих територій і в слушний час вимагатиме їх повернення. Якщо поляки будуть спротивлятися, то Україна без жодного вагання застосує до них силу зброї.
Допровадити до повернення Польською церквою української кафедри в княжому граді Перемишлі. Там повинне бути єпископство Української католицької церкви і там повинні поселитися українські монастирі.
Підтримати політично, морально і фінансами Фонд їм. св. Володимира Хрестителя, заснований у Кракові Мокрим.
Ролі Мокрого не висувати, щоб не утруднювати йому парламентської діяльності. Нас цікавить точка зору програми Фонду, котра говорить про збирання доказів злочинів поляків, вчинених на українському народові в час останньої війни і в перших роках після війни (Акція Вісла). В нашій пропаганді доказувати, що основу Фонду становить дар Ватикану, переданий святійшим Отцем на душпастирську діяльність греко-католицьку. Якщо буде спротив з боку деяких українських чи польських середовищ, то тоді на весь світ проголошувати, шо поляки - це псевдокатолики і що діють вони всупереч бажанням Папи. Послуговуючись ім'ям Папи поступово допровадити до перетворення Фонду в Український інститут, а згодом на базі того інституту -заснування Українського університету в Кракові.
Перед війною поляки не дозволили відкрити український університет у Львові, ми натомість переможемо всі перешкоди і заснуємо український університет в древній столиці Польщі.
Ми ніколи не були прихильниками сильної Польщі і тепер теж ними не є, навпаки, нам залежить на її внутрішньому послабленні. Нам залежить на тому, щоб у Польщі діяла слабка внутрішня служба (керована людьми, які нам прихильні) і слабка, нечисленна армія.
Нам також залежить на розбитті польського народу і на послабленні Солідарності. Слід, отже, розпалювати в польському народові регіональні сепаратизми: жителів Сілезії, кашубів, гуралів. Робити це треба так, як і поляки нищої довоєнної Польщі робили з українцями, поліщуками, гуцулами і лемками.
Підтримувати національну активність українців, білорусів, євреїв, чехів, словаків а надусе німців. Спроби пригальмовування їхнього динамізму визначати як утиск, відсутність демократії і польську нещирість в проголошувані гасел рівноправ'я і свободи. Не допускати до польсько-німецького зближення. Підкреслювати актуальність гасла: "Поки світ існує, німець не буде братом поляка".
Все це має спричинити послаблення Польщі, а в майбутньому допровадити до цілковитої декомпозиції польської держави - що є в інтересі політики України, в якій авангардною силою є і буде революційна
