Трофей бандита 2. Хворе кохання - Альбіна Яблонська

— Що саме?

— Фанатична прихильність до роботи, — пояснила моя зріла наставниця. — Колись я надто багато витрачала часу на роботу, сиділа на ній цілодобово безвилазно. Літала у відрядження наліво і направо, хотіла досягти успіху й не пропустити жодної можливості пробитися кар'єрними сходами... А от рідному синові я часу майже не приділяла. Він мене навіть мамою не називав, як підріс. Звик, що мене немає, а поруч із ним — лише няньки. Словом, я не витрачала часу на спілкування з сином, і він зрештою виріс... бовдуром. Я віддала пріоритет грошам та кар'єрі, а треба було — сім'ї. Хм... — сумно посміхнулася Сара і погладила мене по руці. — Не припускайся моїх помилок, Алісо. Не ставай на ці граблі, коли захочеш народити дитину. Сім'я — це безцінно. І розумієш це лише тоді, коли вона зруйнована. Раджу десять разів подумати, перш ніж відмовитися від вихідних із дитиною заради вигідного контракту.

— Так, місіс Томпсон, — кивнула я і спробувала усміхнутися їй у відповідь. — Я вас зрозуміла. Дякую.

Але вона якось дивно подивилася на мене і спитала:

— Скажи, а ви з Робертом не плануєте дитину?

Це було актуальне питання, тому що саме тут і крилася головна проблема.

— Ні, — відповіла я чесно і зітхнула. — Не плануємо.

— А чому, як не секрет? Проблеми зі здоров'ям?

— Ні, місіс Томпсон. Просто… Роберт не хоче дітей. Він їх не любить у принципі.

— Що, так і каже? — здивувалася Сара. — Ото вже Баттон, шляк би його трафив. Ти поглянь на нього... 

— Хм, — усміхнулася я такій реакції. Насправді ж смішного було мало: — Роберт категорично проти дитини. І я маю сумнів, що це зміниться.