Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
48. Суд ... відзначає, що обох авторів оштрафували на 762,25 євро кожного, й до того ж вони мусили спільно виплатити Ж. М. 7622,50 євро на відшкодування моральної шкоди. До відповідальності в цивільно-правовому порядку притягнуто й компанію-заявницю. Однак наказу про знищення чи вилучення накладу книги не видано і публікації не заборонено... Разом із тим, з урахуванням обставин справи, накладення штрафу, щоправда, в досить помірному розмірі, на додаток до рішення про відшкодування збитків, як видається, не були виправдані. Крім того, як Суд не один раз заявляв, що втручання в свободу висловлення думки може справити негативний вплив на користування цією свободою ... — і, щоб звести такий вплив нанівець, не досить, аби штраф мав відносно помірний розмір.
49. Отже, Суд вважає, що рішення проти заявників становило непропорційне втручання в їхнє право на свободу висловлення думок і тому не було необхідним у демократичному суспільстві.
III. ТЯГАР ДОКАЗУВАННЯ1. Тлумачення сумнівів на користь підозрюваного
«Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium), 42914/98,13 січня 2005 року.
25. ... Суд у зв’язку з цим хотів би відзначити, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення ... Отже, доводи Комісії з розгляду скарг на необґрунтоване попереднє ув’язнення не були сумісними з принципом презумпції невинуватості.
2. Презумпції і перекладення тягаря«Салабіаку проти Франції» (Salabiaku v France), 10519/83, 7 жовтня 1988 року.
30. ...Зрозуміло ..., що відповідні суди намагалися уникнути автоматичного застосування презумпції, закріпленої в частині 1 статті 392 Митного кодексу. Як зауважив у своїй постанові від 21 лютого 1983 року Касаційний суд, вони користувалися своїм повноваженнями щодо оцінки «на основі доказів, представлених [їм] сторонами». З «факту володіння» вони вивели «згодом не спростоване жодним доказом припущення про таку подію, відповідальність за яку не може бути покладена на виконавця правопорушення або настання якої він не міг би уникнути»... Крім того, за словами уряду, національні суди виявили в обставинах справи якусь «ознаку наміру», хоча робити це для засудження заявника закон їх і не зобов’язував.
Звідси випливає, що в цьому випадку французькі суди застосували пункт 1 статті 392 Митного кодексу так, що це не суперечило презумпції невинуватості.
«Фам Гванґ проти Франції» (Pham Hoang v France), 13191/87, 25 вересня 1992 року.
34. ... пан Фам Гванґ ... міг би намагатися довести, що він «діяв через необхідність або внаслідок невідворотної помилки»... Презумпція його відповідальності неспростовною не була ...
35. Більше того, у мотивувальній частині свого вироку ... апеляційний суд, виносячи постанову про винуватість обвинуваченого, не посилався на якусь із оспорюваних норм Митного кодексу, хоча по суті поклав статті 399 та 409 в основу свого висновку про те, що той був «зацікавлений в ухиленні від сплати митних платежів» і винуватий у замахові на митне порушення... Суд чітко виклав обставини арешту заявника і взяв до уваги факти в їхній сукупності...
36. Отож виглядає, що Апеляційний суд належно зважив представлені йому докази, ретельно їх оцінив і при встановленні винуватості на них опирався. Він не став автоматично покладатися на презумпції, створені відповідними положеннями Митного кодексу, і не застосовував їх у спосіб, що суперечив би положенням пунктів 1 і 2 статті 6 ... Конвенції...
«Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v United Kingdom), 18731/91, 8 лютого 1996 року.
54. На думку Суду, з урахуванням вагомості наявних проти заявника доказів, ... те, що з його відмови під час арешту, допиту в поліції та на судовому розгляді пояснити свою присутність у будинку, зроблено висновки, було питанням здорового глузду і вважати це несправедливим чи необґрунтованим за таких обставин не можна. ...у багатьох країнах, де докази оцінюють вільно, суди, роблячи це в справі, можуть зважати на всі значущі обставини, зокрема й на те, як обвинувачений поводився або як він здійснював свій захист. Комісія вважає, що порядок виведення висновків на підставі наказу вирізняється тим, що, крім наявності конкретних зазначених вище гарантій, є, як це описувала Комісія, «формалізованою системою, що дозволяє відкрито керуватися здоровим глуздом в оцінюванні доказів».
На цьому тлі неможливо сказати, що виведення розумних висновків з поведінки заявника мало наслідком перекладення тягаря доведення з обвинувачення на захист, а отже, і порушення принципу презумпції невинуватості.
56. ... Одразу після арешту заявника попередили, відповідно до положень наказу, але він вирішив мовчати. Суд ... зауважує, що нема ознак, які свідчили б про те, що заявник не усвідомив важливості застереження, зробленого поліцією до того, як він зустрівся із адвокатом. За таких обставин, той факт,