Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
171 Сковорода має на думці фольклорний сюжет про віслюка, який начепив на себе шкуру лева, але був пізнаний по голосу (або коли шкура з нього сповзла) [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. - Ленинград, 1979. - С. 87 (214В)].
172 Наприклад, у Лукіана (сатира «Невігласу, котрий купував багато книжок», 4) зринає така фраза: "Адже мавпа, як каже прислів'я, залишається мавпою, хоч надінь на неї золотий ошийник" [Лукиан из Самосаты. Избранная проза. - Москва, 1991. - С. 207]. Є й латинська приказка: "Simia simia est, etiam si aurea gestet insignia" ("Мавпа є мавпою, якщо вона навіть у золотих відзнаках") [ЦимбалюкЮ., КобіеЙ., СмуроеаЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 308].
173 Див.: Икоже оусерА^в ^ллтый въ нбадре^ъ свинїй, такш женѣ В/іоХ/Инѣй л^пота (Книга Притч Соломонових 11: 22). Пор. приказку: "Свинья в золотом ошейнике все свинья" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 587].
174 Пор.: "Куди рівняцьця свині до коня, коли шерсть не така!" [Номис, № 7931]; "Що кінь, то не свиня: шерсть не така і нога тонка"; "Куди свиня до коня" [Франко, № 14817, 22876]; "Не рівняйся, свиня, до коня, бо шерсть не така"; "Прирівняв свиню до коня, та шерсть не така" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники:
B. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 125, 443].
175 Полушка - за часів Сковороди, дрібна мідна монета. її назва зринає в приказках, де йдеться про щось геть дешеве. Наприклад: "За полушку - ні в борщ, ні в юшку" [Номис, № 10579]; "Не стоит ни полушки" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 534] тощо.
176 Існує народна приказка: "Пізнати горнець по голосі" [Франко, № 6862].
177 Сковорода подає цей сюжет також у діалозі «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».
178 Пор.: "Не суди по одежі, суди по уму!" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Баїмут. - Київ, 1963. - С. 323].
179 Пор.: "Яка яблунька, такі й яблучка" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період/ Упорядники: В. Бобкова, Й. Баїмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-
C. 594].
180 Див.: Въ ве/ійцѣ/иъ же до/иХ не тбчїгс сосХди улатн й среврАни сХтв, но й древАни й Г/іЙнани: й ови оувш въ честв, ови же не въ честв (Друге послання св. ап. Павла до Тимофія 2: 20).
181 Див.: И/іЙ не Й/ИЛТВ В/МСТИ СкХдб/ІВНИКЪ Hd вренїи, (Я тогшжде С/И^ЬшЄНЇА сотворйти овъ оу'вш сосХдъ въ честв, овъ же не въ честв (Послання св. ап. Павла до римлян 9: 21).
182 Гр. афєбрсог - 'нужник'.
183 Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 589, 700. Це прислів'я вживали й сучасні Сковороді російські письменники. Наприклад, Олександр Радіщев узяв його за епіграф до своєї «Пісні історичної»: "Не красна изба углами, / Но красна лишь пирогами" [РадищевА.Н. Песнь историческая// РадищевА.Н. Избранные философские сочинения. - Москва, 1949. - С. 438].
184 Див. прим. 17. Сковорода говорить про емблематичні образи, які він бачив у класах Харківського колегіуму.
185 Це - емблематичний образ під назвою «Stellio»: потвора із зіркою на лобі та підписом "Sub luce lues", тобто "Під сяйвом зараза (погибель)". Схожу емблему можна знайти, наприклад, у збірнику Дієго Фахардо де Сааведри «Idea Principis Christiano-Politici 100 Symbolis expressa» (Coloniae, 1650) під номером 347. В амстердамському збірнику «Symbola et emblemata» див. емблему 59-у «Хамелеон», що має підпис: "Под свѣтом тьма. Под сладостью желчь сокрывается. Sub luce lues" [Емвлемы и сѵмволы избранные. -Санкт-Петербург, 1788. -С. 16-17].
186 Сковорода має на думці слова: Гбре Bd/иъ, кнйжницві й флрїсеє, /іице/и^ри, йкш подовитєса гровш/иъ повЗп/іенві/ИЪ, иже внтадХ оуво Йв/іакітса крлсны, внХтрвХдХ же пб/іни сХтв костей /иертвві^ъ й всакїа нечистотві (Євангелія від св. Матвія 23: 27).
<3> Див. прим. 108.
187 Див. прим. 108.
188 У списку: Наперстником.
189 Дії св. апостолів 13: 22. Повністю цитата звучить так: шврѣтб^ъ двдл свшл іессеовл, /иХжл по срцХ /И0Є/ИХ.
190 Євангелія від св. Івана 15:14.
191 Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 776.
192 Пор.: "Был я у друга, пил я воду слагце меду"; "У друга пить воду лучше неприятельского меду" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. -
С. 774]; "У друга вода солодча вражеського меду" [Номис, № 9513].
193 Пор.: "Не мѣи сто коп, як сто другов" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. -Київ, 1971. - С. 261]; "Не май і сто рублів, як одного друга" [Номис, № 9512]; "Не май сто рублів, а одного друга" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період/ Упорядники: В. Бобкова, Й. Баїмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 701]. Близьким до цих прислів'їв є латинський вираз: "Ubi amici, ibi opes" ("Де друзі, там і багатство") [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. -Москва, 2006. - С. 342]. Схожі сентенції можна знайти й у творах інших старих українських письменників, наприклад, у Данила Братковського [див.: