Після війни. Історія Європи від 1945 року - Тоні Джадт
316
Через рік після виходу на свободу Синявський емігрував до Франції й отримав посаду викладача російської літератури в Сорбонні. Данієль залишився в Росії, де й помер у 1988 році.
317
Хоча найвідомішим економістом-реформатором 1960-х років був чех Ота Шик, саме угорська школа мала найширший вплив і найбільше практичне значення.
318
Коли «Новий клас» вийшов друком на Заході, Джиласа на чотири роки запроторили до в’язниці, а потім, невдовзі після виходу на свободу, — ще на чотири.
319
Річард Ніксон був аж ніяк не останнім американцем, який піддався чарам румунського диктатора. Під враженням від Ніколае Чаушеску під час візиту до Румунії в 1978 році сенатор Джордж Макговерн назвав його «одним із головних адвокатів контролю над озброєннями у світі»; навіть у вересні 1983 року, коли жахлива правда про режим Чаушеску вже набула широкого розголосу, віцепрезидент Джордж Буш незабутньо висловився про нього як про «одного з хороших комуністів Європи».
320
Переклад відкритого листа французькою мовою, виданий у Парижі наступного року, поширювала троцькістська організація «Революційна комуністична молодь».
321
Із близько 30 тисяч євреїв, які мешкали в Польщі у середині 1960-х років, менш ніж 7,5 тисяч були членами офіційних єврейських організацій.
322
У 1966 році польськомовне видання сфальшованих антисемітських текстів «Протоколи сіонських мудреців» неофіційно поширювали в партійних колах, університетах та армії.
323
Суспільної реакції боявся не лише Новотни. 5 квітня 1963 року лідер італійських комуністів Пальміро Тольятті звернувся до Новотни та його оточення з таємним проханням не оголошувати про реабілітацію Сланського й інших жертв судових процесів до того, як в Італії відбудуться вибори. Очільник ІКП добре розумів, що привід обуритися змовою політичної верхівки щодо прикриття великомасштабного судового вбивства, яке відбулося лише десять років тому, мали не тільки чехи.
324
Страгов — квартал Праги, назва походить від однойменного пагорба. — Прим. пер.
325
У грудні 1967 року членами Партії були 16,9% населення Чехословаччини — найвищий показник серед усіх комуністичних держав.
326
Jiří Pelikán, ed., The Czechoslovak Political Trials. The Suppressed Report of the Dubček Government’s Commisson of Inquiry, 1968 (Stanford, 1971), p. 17.
327
Ця вимога не була спонтанною. За два тижні до того, під час таємної зустрічі на озері Балатон в Угорщині, організованій Яношем Кадаром, Шелест підказав Василю Біляку (одному з опонентів Дубчека в чехословацькій партійній верхівці), що в Москві були б раді «листу-запрошенню». У листі, який не забарився, прямо йшлося про «втрату контролю» з боку партії, вірогідність «контрреволюційного перевороту» та «ризики для соціалізму», а відповідно — заклик до Москви про «втручання та всебічну підтримку». Завершувався він так: «Ми вимагаємо, щоб ви тримали наше звернення в повній таємниці, і тому звертаємося до вас особисто й російською мовою».
328
Оскільки Чаушеску відмовився брати участь у вторгненні й не дозволив військам Варшавського договору рухатися територією Румунії, болгарський контингент був змушений літаком діставатися в Україну. Їхня участь не надто виправдовувала такі зусилля; але важливість розділення відповідальності за напад серед якнайбільшої кількості братніх держав переважала інші міркування.
329
Збірні Чехословаччини й СРСР зустрілися в Стокгольмі на Чемпіонаті світу з хокею 21 березня 1969 року. Спортивне протистояння стало політичним. Збірна Чехословаччини виграла з рахунком 2:0. На наступній зустрічі 28 березня деякі з чехословацьких хокеїстів заклеїли червону зірку на одязі чорною стрічкою, демонструючи протест проти дій Москви в Празі. Цього разу чехословацька збірна також перемогла з рахунком 4:3. — Прим. наук. ред.
330
Після 1989 року з’ясувалося, що чеська таємна поліція в роки нормалізації створила особливий підрозділ, який прицільно відстежував чеське єврейство — відлуння чехословацького минулого та тогочасних подій у Польщі. У владі не лишилося непоміченим, що із провідних комуністів тогочасної верхівки відмовився підписати московську заяву та відректися від своїх дій лише Франтішек Кріґель, який серед них усіх був також єдиним євреєм.
331
Milan Šimečka, Obnovení Pořádku (The Restoration of Order) (Bratislava, 1984 — у самвидаві). Вісімдесят тисяч чехів і словаків після радянського вторгнення втекли за кордон.
332
Ілля Ріпс вижив і в 1972 році емігрував до Ізраїлю, ставши відомим математиком. — Прим. наук. ред.
333
Саме покоління бебі-бумерів ніколи не страждало від браку робочих місць. Натомість із цим зіткнулося наступне покоління — ті, хто народилися після 1953 року і вийшли на ринок праці саме тоді, коли роботи поменшало. Не дивно, що політика цього покоління кардинально відрізнялася.
334
Лише в Іспанії, де цикл соціальних протестів, перш ніж злитися з рухом за повернення парламентської демократії, тривав аж до середини 1970-х років, потрясіння 1960-х стали провісниками справжніх політичних змін. Цю історію ми розглянемо в розділі 16.
335
Справу Проф’юмо 1963 року в Британії — дивовижно багатогранний скандал навколо сексу, класу, наркотиків, раси, політики та шпигунів, який на місяці заволодів увагою всієї країни — на кілька років пізніше навіть уявити собі було неможливо. Грішки занепалих еліт, можливо, й продовжували викликати певний хтивий інтерес, але після шістдесятих уже не могли шокувати.
336
Дефіцит федерального бюджету США зріс від 1,6 мільярда в 1965 році до 25,2 мільярда в 1968-му.
337
До порівняння: імпорт нафти в США на піку кризи 1973 року становив не більше 36% внутрішнього споживання країни.
338
Титул, що означає «цар царів». В Ірані останнім монархом, який мав цей титул, був Мохаммед Реза Пахлаві. У 1979 році він залишив Іран після проголошення Ісламської Республіки. — Прим. наук. ред.
339
Звичайно, середній показник — це лише середній показник. В особливо депресивний 1976 рік, коли безробіття в Британії вперше після війни