Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
На те: 'Шукаю чоловіка!.."' [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. - Київ, 1986. - С. 70].
138 Євангелія від св. Матвія 15: 26; Євангелія від св. Марка 7: 27.
139 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Івана 1: 12. Пор.: даді и/иъ шв/ілств чадшлгь ВЖІИ/ИЪ Бвіти.
140 Натяк на байку «Про собачу зажерливість». Див. прим. 161 до діалогу «Наркісс».
141 Див. прим. 108 до циклу «Басни Харьковскія».
142 Див. прим. 79 до циклу «Басни Харьковскія».
143 Парафраза Книги пророка Ісаї 6: 10. Пор.: шдеве/Г^ во сердце люд'їй сй^ъ, й оушй/ил свой/tid тажкш с/іыішіш. Іван Леванда коментував цей вірш так: "Жалуєтся на нас Дух Святый и говорит: 'Одебелѣ сердце людей сих, и ушима тяжко слышаша необрѣзаніи сердцы и ушеса'. И что ж се за уши, которыя Дух Святый называет необрѣзанными? Уши нечистыя, уши набитыя полно похотьми так, как гноєм, уши глухія для Бога, короче сказать, уши наши" [Леванда І. Слова и рѣчи. - Санкт-Петербург, 1821. - Ч. 2. -С. 12-13].
144 Сковорода має на думці слова: погрАзбіш йкш олово въ водѣ в&інѣй (Друга книга Мойсеєва: Вихід 15: 10). Пор. народну приказку: "Тьижке, як олово" [Франко, № 30866].
145 Сковорода має на думці слова: Е/іженъ /иХжъ, иже не йде іи сов^тъ нечестйвві^ъ, й Hd пХтй гр^шнві^ъ не стЗ, й Hd сѣдЗ/іНфи гХвйте/іей не с^де (Книга Псалмів 1: 1).
146 Книга Псалмів 4: 4.
147 Тобто Сфінкса. Див. прим. 19 до діалогу «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира».
148 Сковорода має на думці Самсонову загадку: СЗ йдХцмгш йдб/иое й^віде, й (Я кр^пклгш й^віде С/іЗдкое (Книга Суддів 14: 14).
149 Див. прим. 217 до діалогу «Кольцо».
150 Пор.: "Не міхом полохає" [Номис, № 4327]; "Налякав міх - і торби страшно!"; "Кого міх налякає, тому й торба не дасть спати" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -С. 470].
151 "З мухи слона" (лат.). Цю приказку наводить, зокрема, Лукіан [див.: Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. Вид. 2-е, перер. і доп. -Київ, 1975. - С. 241] у своїй «Похвалі мусі» (12): "Але я закінчую свою промову, хоч іще багато чого міг би сказати, - щоб хто-небудь не подумав, що я, як каже приказка, роблю з мухи слона" [Лукиан из Самосаты. Избранная проза. - Москва, 1991. - С. 173]. Володимир Даль також подавав її у своїй збірці: "Из мухи делает слона" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 734].
152 "З нужника - жертовник" (лат.). Схожі слова є в Ціцероновій промові «На захист Планція» (XL. 95). Еразм Роттердамський подає цю приказку у своїх «Адагіях» (IV. 5. 94) у такій формі: "Ex cloaca facere arcem".
153 Книга пророка Ісаї 38: 14.
154 Парафраза Книги Притч Соломонових ЗО: 17. Пор.: Око рХгу кіцієєса отцХ... дл йстбргнХтъ є врЗнове.
155 Мабуть, Сковорода коротко переказує тут 72-77 рядки послання Горація «До Мецената». У перекладі Андрія Содомори вони звучать так: "Хай би спитав мене римський народ, чому не тримаюсь / Звичних для римлян засад, не ходжу попід портики звичні, / Чом не спішу я до того, що всі, не того й уникаю, - / Я відповім, як-то хворому левові мовила в байці / Хитра лисиця: 'Тому що сліди мене надто лякають: / Всі, бач, до тебе ведуть, а від тебе - ні одного сліду"' [Квінт Горацій Флакк. Твори/ Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 179].
156 На думку Миколи Сиваченка [див.: Сиеаченко М. До історії української пареміографії: Г. С. Сковорода // Сиеаченко М. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. - Київ, 1974. - С. 28], Сковорода цитує тут (трохи скоротивши) російське прислів'я, чиїми українськими відповідниками є: "Людей ся радь, а свій розум май" [Франко, № 16898]; "Людей слухай, а свій розум май"; "На людей складайся, розуму ж тримайся"; "Людей питай, а свій розум май" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 321-322].
157 Фразу Hd тбржифи^ъ й Hd стбгнл^ъ узято з Пісні над піснями 3: 2.
158 Друге послання св. ап. Павла до коринтян 12: 2.
159 Книга Псалмів 141 (142): 5.
160 Книга пророка Захарїї 12: 10; Євангелія від св. Івана 19: 37.
161 Євангелія від св. Івана 19: 36.
162 Книга пророка Ісаї 53: 8.
163 Див.: Книга пророка Даниїла 3: 1.
164 Пор. фразу із царської грамоти до мешканців Білгорода, де їм було сказано, щоб вони "личин на себя не накладывали, и кобылок бѣсовских..." [АебедевА. О борьбе духовных властей епархии белогородской с суевериями // Киевская старина. - 1890. -Т. XXVIII. - Янв. - С. 2]. Сковорода тлумачив маску як метонімію оманливої зовнішності, підступну шкаралущу речей. На думку Ришарда Лужного, розуміння світу як "маски", котра приховує "єство речей", є "фундаментальною" ідеєю Сковороди [див.: Luzny R. Teodycea Hryhorija Skoworody na tie slowianskiej mysli religijnej okresu oswiecenia // Studia Slavica in Honorem Viri Doctissimi Olexa Horbatsch: Festgabe zum 65. Geburtstag/ Hrsg. von G. Friedhof, P. Kosta und M. Schtitrumpf. - Mtinchen, 1983. -Vol. 2. - S. 104]. Справді-бо, наш філософ універсалізує стару богословську
