Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
112.1. Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення податкових правопорушень (див. ком. до ст. 110). Податковий кодекс містить норми про фінансову відповідальність платників податків, а також податкових агентів за вчинення конкретних правопорушень.
Про поняття посадових осіб платників податків та податкових агентів див. коментар до п. 109.1 ПК.
Зміст п. 112.1 полягає у тому, що посадові особи платників податків та податкових агентів (тобто працівники юридичних осіб), а також фізичні особи — платники податків за наявності відповідних підстав притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності за їх діяння, що призвели до податкового правопорушення, незалежно від притягнення чи не притягнення до фінансової відповідальності за це правопорушення відповідного платника податків чи податкового агента.
У випадках вчинення податкового правопорушення платником податків — фізичною особою можлива ситуація, за якою одна особа за одне правопорушення буде притягнена як до фінансової, так і до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Оскільки фінансова, адміністративна і кримінальна відповідальність є відповідальністю різного виду, така ситуація не суперечать ст. 61 Конституції України — «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)113.1. Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
113.2. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.
113.3. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
113.1. Про поняття «штрафна санкція» (фінансова санкція, штраф) як елемент фінансової відповідальності див. коментар до п. 111.2.
Пункт 113.1 ПК встановлює загальне правило: порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) такі ж самі, як порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань:
— в разі несплати податку штрафні санкції за це сплачуються відповідно до порядку і строків сплати відповідного податку;
— сплата штрафних санкцій здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом або представником платника податку, або банком;
— сплата штрафних санкцій суб’єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
— органом стягнення штрафних санкцій є той державний орган, який уповноважений стягувати відповідні грошові зобов’язання та/або відповідний податковий борг;
— якщо орган стягнення має право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, то він в такий самий спосіб звертається до суду і про стягнення штрафних санкцій;
— оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється за правилами, що встановлені нормами глави 4 ПК.
Окремі особливості (відхилення від загального правила) сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій передбачені статтями 114–116 ПК (див. нижче ком. до них).
113.2. Зміст цього пункту фактично відтворює зміст ст. 112 ПК (див. ком. вище).
113.3. Про порядок застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, див. коментар до пункту 113.1 цієї статті, а також коментар до статей 114–116.
Розмір штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) встановлюється ПК та іншими законами України.
Податковий кодекс передбачає за податкові правопорушення такі види санкцій:
— санкції з абсолютно-визначеним розміром;
— санкції з відносно-визначеним розміром, який вираховується у відсотках від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення;
— санкції з відносно-визначеним розміром, який залежить від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення, але вираховується не у відсотках (наприклад, штраф у розмірі вартості відчуженого майна, штраф у розмірі збору на один календарний місяць тощо).
Див. також пункти 5–7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення ПК» і коментар до них.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Так, не можуть встановлюватися і застосовуватися штрафні санкції за порушення нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, ДПС України та інших центральних органів влади, а також органів місцевого самоврядування. Наприклад, після набрання чинності ПК не можна застосовувати штрафні санкції, передбачені Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
