Дитячий фразеологічний словник - В. В. Борзова
Людина, що висловлює всім відому істину, схожа на того, хто намагається вдруге відкрити Америку.
Відрізана скиба від хліба — вже її не притулиш
рос. Отрезанный ломоть [к хлебу не приставишь]
Про людину, яка втратила зв'язок із родиною, з близькими людьми.
Спочатку вираз вживався стосовно дочки, що її видали заміж, яка йшла з батьківського дому, а пізніше і стосовно синів, що відокремилися від родини. Скиба — великий плоский шматок, зазвичай від короваю.
Перекувати мечі на рала (орала, лемеші)
рос. Перековать мечи на орала
Заклик припинити ворожнечу, перейти до мирної праці.
Фраза з Біблії, Книги пророка Ісаї (2:4): «...і мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи, не підійме меча народ проти народу...».
Орало (рало) — сільськогосподарське знаряддя для оранки, соха; леміш — частина плуга, що підрізує шар землі.
Персона грата
рос. Персона грата
Так називають всіма шанованих і завжди бажаних людей.
Первісний вираз (із дипломатичних термінів) позначає людину, яку одна держава охоче приймає як представника іншої країни (від лат. persona — особа, особистість, grata — бажана).
Слід мати на увазі, що нерідко слова «персона грата» розуміють невірно, як «важлива персона». Така плутанина виникає, ймовірно, через співзвуччя латинського «грата» з німецьким «грос» або з французьким «гран», що означає «великий».
Часто доводиться чути протилежний термін: «персона нон грата» — «небажана особа». Зазвичай член дипломатичного корпусу після того, як держава, що його приймає, оголошує його «персоною нон грата», має покинути країну.
Співати дифірамби
рос. Петь дифирамбы
Надмірно вихваляти кого-небудь або що-небудь, лестити.
Дифірамб — урочиста хорова пісня на честь давньогрецького бога виноробства Діоніса. Але співати дифірамби простому смертному недоречно, тому вираз означає надмірне вихваляння, лестощі.
Піррова перемога
рос. Пиррова победа
Успіх, що його досягнуто занадто дорогою ціною; перемога, яка коштувала таких великих жертв, що рівносильна поразці.
Так називають і тактичний виграш, який призводить до стратегічного програшу.
Давньогрецький цар Пірр у 279 році до н. е. у битві при Аускулі переміг римлян з такими втратами у своїх військах, що, за переказами, вигукнув: «Ще одна така перемога — і я залишуся без війська!» Війна закінчилася поразкою і відступом Пірра.
«Мій полк у цьому нещасному бою зазнав величезних втрат: більше 80 людей вибуло з ладу, серед них убитих було майже половина. Для мене це була піррова перемога...» (А. П. Богаєвський. «Крижаний похід. Спогади 1918 р.»)
Під сурдинку
Нишком
рос. Под сурдинку
1. Приглушено, напівголосно, пошепки.
2. Крадькома, нишком, не привертаючи до себе уваги.
Сурдинка, cурдина (від лат. surdus — глухий) — невеличке пристосування, за допомогою якого можна приглушити, послабити і частково змінити тембр звуку музичного інструменту.
«Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку». (Юрій Смолич. «Реве та стогне…»)
«У частинах йшли перевибори командного складу. Під сурдинку виїжджали з Каменської козаки, які не бажали війни». (М. О. Шолохов. «Тихий Дон»)
Під егідою
рос. Под эгидой
Бути (або діяти) під егідою означає користуватися чиїмось захистом, заступництвом.
На давньогрецькій мові слово «егіс» означало козячу шкуру, якою обтягували вербові щити, а потім і самий бойовий щит, тобто прикриття.
В описах статуй Афіни слово «егіда» стосується обладунку-наплічника, що його надягають на тіло, який дійсно виглядає зробленим з козячої шкури.
Егідою (або егідом) називали також щит бога Зевса, обтягнений шкурою кози Амалфєї.
«В останні роки найбільш важливі міжнародні конференції скликаються під егідою ООН». (К. А. Бекяшев. Міжнародне публічне право)
Піддавати жару у вогонь Підливати масла у вогонь Додавати куті меду
рос. Подливать масла в огонь Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття.
Якщо у вогонь долити масла, то він спалахне ще сильніше, звідси й переносне значення виразу.
В англійській є подібний вираз — додати палива (пального) у вогонь. Стверджують, що цей вислів застосовувався ще з часів Стародавнього Риму, його використовував давньоримський історик І століття до н. е. Тит Лівій у своїх творах.
Вскочити в халепу (в рахубу)
Вскочити вище халяв
рос. Попасть в переплёт (в переделку)
Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, припустившись якоїсь помилки.
Халепа — яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Рахуба — неприємний клопіт із ким-небудь або чим-небудь. Отже, вскочити в халепу чи рахубу означає потрапити в біду, зазнати неприємностей.
Попасти впросак
Ускочити в клопіт
Скочити на слизьке
Вклепатися
рос. Попасть впросак
Потрапити в незручне, смішне чи скрутне становище.
Можливо, вираз пов'язаний із назвою прядильні, великого канатного верстата, мотузкового стана, на якому в старовину сучили мотузки, який мав назву просак. Працівникові слід було бути дуже уважним, щоб не потрапити кінцем одягу або волоссям туди, де крутиться мотузка.
Згодом із поєднання іменника з прийменником утворився прислівник «впросак», який стали вживати в цьому фразеологізмі.
«І як можна бути таким необережним! Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися! Ат!» (М. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків»)
Зазнати фіаско
Вхопити обметиці рос. Потерпеть фиаско
Зазнати невдачі, поразки в чому-небудь.
«Фіаско» в перекладі з італійської — велика дволітрова пляшка. Одного разу відомий італійський комік Арлекін Бі-анконеллі невдало спробував розіграти перед публікою веселу пантоміму, тримаючи велику пляшку, загорнуту в солому. Але розсмішити публіку йому не вдалося. Після його провалу слова «фіаско Біанконеллі» стали означати акторську невдачу, а потім саме слово «фіаско» стало означати провал не тільки на сцені, а й в інших справах.
Потьомкінські села
рос. Потёмкинские деревни
Прикрашання дійсності, показний блиск; прагнення створити враження благополуччя там, де його насправді немає.
Коли російська імператриця Катерина ІІ здійснювала подорож Кримом після приєднання його
