Дитячий фразеологічний словник - В. В. Борзова

Терновий вінок

рос. Терновый венец

Муки, страждання.

Терновий вінець — вінок, сплетений з гілок рослини терня, які вкриті гострими шипами. Такі вінки в стародавні часи покладали як знак ганьби на голови злочинців, засуджених на смерть, а ось переможців нагороджували лавровими вінками. Вираз прийшов з євангельського оповідання про колючий терновий вінець, який римські воїни надягли на голову Ісуса перед тим, як розіпнути його на хресті.

Гострити (наточити) зуби

рос. Точить зубы

Прагнути заподіяти кому-небудь прикрість, шкоду, неприємність. Відчувати злість, накопичувати неприязнь щодо когось; планувати ворожі дії стосовно когось; прагнути отримати вигоду від чого-небудь.

Розуму палата [та ключа загублено] Розуму сила

рос. Ума палата [да ключ потерян]

Словом «палата» раніше називали просторе приміщення в кам'яному будинку. Потім «палатою» стали називати установи, розташовані у великих будовах, наприклад, Грановита палата, Оружейна палата. На Русі в палатах проводили наради, «думи», де бояри «думали думу государеву», тому про людину, рівну за розумовими здібностями зібранню мудреців, говорили, що в неї «розуму палата».

Пізніше цей вираз набув іронічного відтінку: так часто кажуть про людей, які не виявляють великий розум.

«Якщо діяти не будеш, нащо розуму палата». (Шота Руставелі. «Витязь у тигровій шкурі»)

Багато няньок — дитина без носа Де велика рада, там рідкий борщ

рос. У семи нянек дитя без глазу

Якщо за справу відповідальні відразу кілька людей, вони діють неузго-джено або, сподіваючись одне на одного, ставляться до роботи несумлінно — і результат буде незадовільним.

Страх має великі очі

Хто боїться, у того в очах двоїться

У лісі вовки виють, а на печі страшно

рос. У страха глаза велики [да ничего не видят]

Так кажуть, коли насправді небезпека не є такою великою, як здається.

Людина, відчуваючи страх, зазвичай перебільшує небезпеку або бачить там, де її немає.

«Великії у страху очі,

Вся рать неслась, хто швидше зміг.

Назад вертатись не охочі,

Всі бігли, аж не чули ніг».

(Іван Котляревський. «Енеїда»)

Ранок вечора мудріший

Ранок покаже

Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати [казати]

рос. Утро вечера мудренее [трава соломы зеленее]. Утро вечера мудренее [подумаем завтра]. Думай ввечеру, а делай поутру

Так кажуть, коли відкладають справу або розв'язання важливих питань до наступного ранку, сподіваючись на більш правильне рішення. Порада не приймати поспішних рішень.

Фільчина грамота

рос. Филькина грамота

Документ, який не має юридичної сили; папірець, що нічого не вартий.

У XVI в. митрополит Московський Філіп Количев виступав проти введення опричнини російським царем Іваном IV (Іваном Грозним). У своїх посланнях до царя — грамотах — він намагався переконати царя розпустити опричнину. Цар отримував грамоти, сміявся над ними, називав «фільчиними грамотами» і знищував. Пізніше так стали називати документи, що не мають юридичної сили.

Хома невірний

рос. Фома неверующий

Так кажуть про людину, яку важко змусити повірити у чось.

У Євангелії від Іоанна (20:25) йдеться про одного з апостолів, Хому. Коли Хомі розповіли про воскресіння розіп'ятого Христа, він заявив: «…коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую».

«Один тілько невірний Хома знайшовся в селі — так навіть і звався Хома Губатий». (Іван Франко. «Оповідання ложкаря»)

Ходити гоголем (павичем)

рос. Ходить гоголем

Триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо.

Гоголем називають породу диких ка-чок-нирків. Вони походжають бундючно, перевальцем, випнувши груди вперед і гордовито відкинувши назад голову.

Хоч греблю гати

По горло

Хоч відбавляй

рос. Хоть пруд пруди (По горло)

Дуже багато, велика кількість ко-го-небудь або чого-небудь.

Вираз походить від порівняння з ситуацією, коли води в струмку так багато, що можна його загородити греблею (загатити) і зробити ставок.

Гірш гіркої редьки

рос. Хуже горькой редьки

У великій мірі, надзвичайно, нестерпно набридливо.

У давні часи на Русі ріпа та редька були одними з повсякденних страв. Під час довгих церковних постів їх споживали зазвичай надто часто, і тоді гірка редька особливо набридала.

Курчат восени лічать

Не хвалися травою, а хвалися сіном

рос. Цыплят по осени считают. Не хвали пива в сусле, а ржи в озими. Хвали утро вечером

Не варто передчасно радіти вірогідному успіху, все ще може змінитися (і часто саме в гірший бік), потрібно дочекатися кінцевого результату.

Не всі курчата, що з'явилися влітку, доживають до осені.

Походження виразу пов'язане з байкою Езопа.

Близький за змістом вираз є в англійській — count one's chickens before they hatch (рахувати курчат до того, як вони вивелися), тобто будувати плани щодо малоймовірних подій.

Чудеса в решеті

Диво дивне

Диво не решето: багацько дірок, а нікуди вилізти

Чудасія в дядька Мусія

рос. Чудеса в решете [дыр много, а выскочить некуда]

Іронічна назва шарлатанських передбачень і взагалі чогось незвичайного, дивного, неймовірного.

Вираз пов'язаний з особливим типом ворожіння з використанням решета — коксиномантією; воно було поширене в середньовіччі в Європі та Середній Азії для виявлення злодіїв.

А на Русі ворожбити передбачали майбутнє за розташуванням насипаних в решето різнокольорових зернин бобів, гороху або сочевиці. Такі провісники вигадували небилиці, привертаючи клієнтів обіцянками щастя та багатства.

Шитий білими нитками

Пальці знати

рос. Шито белыми нитками

Невміло замасковане, погано виконане, помітне. Щось невправно, невміло зроблене, невдало приховане.

Вираз походить від французького coudre avec du fil blanc. У кравецькій справі при шитті вибирають нитки, які відповідають кольору тканини.