Дитячий фразеологічний словник - В. В. Борзова

«Багато води збігло в Росі, багато горя зазнала Малуша, а передумала стільки, що коли б тими думками та засівати землю, то вже все поле і шляхи від Росі до Києва поросли б шипшиною і тернами». (С. Д. Скляренко. «Святослав»)

Молоді сваряться — тішаться [а старі сваряться — казяться]

рос. Молодые бранятся — [только] тешатся [а старики бранятся — бесятся]

Так кажуть, коли не надають значення сварці між близькими людьми.

Молоді (зазвичай наречений і наречена, молодята) — ті, хто люблять один одного. Тішитися — забавлятися.

Коли сваряться ті, хто любить один одного, їх сварки незабаром закінчуються примиренням, тому й не сприймаються всерйоз.

«Я не люблю цього чоловіка... І говорити про нього не можу... — Ні, рідна моя, ні. Ти заспокойся... Це мине. Це буває. Ймовірно, ти посварилася з Андрієм, та ж милі сваряться — тільки тішаться». (А. П. Чехов. «Наречена»)

Дрижаки беруть

Вибивати дрижаки

Бере на дрижаки

рос. Мурашки бегают. Дрожь берет

Хтось дуже тремтить від чого-небудь (холоду, нервового напруження тощо).

Коли людині холодно, коли вона відчуває хвилювання чи страх, людина тремтить, тіло дрижить і вкривається «гусячою шкірою» — пухирцями.

На безриб'ї (на безвідді) і рак риба В степу і хрущ м'ясо

Нема чобіт — взувай постоли

рос. На безрыбье и рак рыба. За неимением гербовой, пишут на простой

Так кажуть, коли доводиться задовольнятися не тим, що потрібно, а тим, що є — малим і часто невідповідним.

«Безриб'я» означає відсутність або нестачу риби; постоли — взуття з цілого шматка шкіри, яке прив'язували до ніг мотузками.

На відчепі

У відриві

рос. На отшибе

1. Осторонь, далеко від інших; опріч, окремо, відірвано.

2. Відчужено, відокремлено від інших відчувати себе, триматися тощо.

На свою голову

Брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо)

рос. На свою голову

Робити що-небудь собі на шкоду.

«Припини, припини, Сашко, — заговорила вона квапливо, — що це ти накликаєш на свою голову!» (І. А. Гончаров. «Звичайна історія»)

Бути (почуватися) на сьомому небі

Бути (почувати себе) щасливим аж до неба

рос. На седьмом небе [находиться, чувствовать себя]

Відчувати велику радість, безмежне щастя, задоволення і блаженство.

Згідно з давніми уявленнями про устрій світу, що описані давньогрецьким філософом Аристотелем у творі «Про небо», небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, на яких закріплені зірки та планети. На верхній, сьомий, сфері знаходиться рай, саме там мешкають ангели.

«…коли сів за рояль Маркевич і заграв з скрипачем Стером концерт Лі-пінського — Тарас відчув себе на сьомому небі». (Оксана Іваненко. «Тарасові шляхи»)

Нашвидкуруч

рос. На скорую руку

Квапливо, поспіхом, похапки, без великих витрат часу.

Нагострити (наставити, нашорошити) вуха

рос. Навострить уши

1. Напружено, уважно прислухатися до чогось; звертати увагу, зважати на що-небудь.

2. Коли так кажуть про тварин, це означає насторожитися, поставивши вуха в напрямку звуку.

Надягати (носити, нап'ясти) личину (машкеру)

рос. Надевать (носить) личину

1. Приховувати свої справжні думки, наміри, свою справжню сутність.

2. Свідомо виступати в певній ролі.

У давнину словом «личина», або «машкера», називалася маска, маскарадний костюм. У переносному сенсі так називають удавану, фальшиву видимість, просто вдавання. «Зірвати личину» говорять про того, кого викривають в удаванні.

Починати з азів (з азбуки)

рос. Начинать с азов

Починати з самого початку, з основ.

Перша буква давньоруського алфавіту називалася «аз». Словом «ази» у давнину називали всі букви і взагалі грамоту. «Писати ази» означало і виписувати літери, і вчитися грамоті. Навчання дітей грамоті починалося із засвоєння першої літери «аз», яка позначала також займенник 1-ї особи однини називного відмінка.

Згадавши ж, що друга буква називалася «буки», ми зрозуміємо походження слова «азбука», або абетка.

«Школа життя в нього була багата, проте звичайної школи він майже не знав, і тому всю освіту йому треба було починати спочатку, мало не з азів». (В. Смирнова-Ракітіна)

Не все коту Масниця [буде й піст]

рос. Не всё коту Масленица [будет и пост]. Не всё по шерсти, иногда и против. Не всё под гору, иногда и в гору

Закінчилось для когось безтурботне, веселе, привільне життя; у житті бувають не тільки задоволення, настануть і важкі часи.

Масниця — стародавнє руське свято проводів зими. На Масляну відбуваються народні гуляння, ігри, забави, катання на санях. Завжди під час свята печуть млинці, які символізують Сонце, відродження життя. Млинці подають із молоком, вершками, сметаною. Після Масниці настає Великий піст, який триває шість тижнів і під час якого слід утримуватися від скоромної їжі та розваг.

Не в тім'я битий

рос. Не лыком шит

Приказка про людину, що має певні здібності, знання, вміння; вміє робити щось не гірше за інших; не така вже ця людина проста.

«Правда, до нашої панночки не легко приступитись. Та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панноч кам і не снилось». (Леся Українка. «Блакитна троянда»)

Не по днях — по годинах

рос. Не по дням, а по часам Дуже швидко рости, розвиватися тощо.

«Цей малюк росте не по днях — по годинах!»

Спіймавши облизня

рос. Не солоно хлебавши

Залишитися незадоволеним; не отримати того, на що розраховував, сподівався; зазнати невдачі в чомусь.

«Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши». (Іван Франко. «Лисичка і Журавель»)