Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 - Джеймс Мейс

256

Угоду між УГА й денікінцями справді було укладено в листопаді, а от Петлюра попередню домовленість із поляками уклав у грудні. — Прим. наук. ред.

257

Можливо, пропущено слово «частини» («витиснули більшовиків із частини України»). Адже з більшої частини території тогочасної радянської України, в тому числі й із політичного центру — Харкова, польсько-українські війська більшовиків не витиснули. — Прим. наук. ред.

258

З основними документами щодо такого «розлучення» між УНР та ЗУНР можна ознайомитися в: Лозинський, Михайло Михайлович. Галичина в рр. 1918–1920. [Відень): [Укр. соціол. ін-т], 1922. С. 170–201; Мазепа, І. Україна в огні й бурі революції 1917–1921. Т. 1. Б. м.: «Прометей», 1950. С. 201–207.

259

Дані в: Кучер, О. О. Розгром збройної внутрішньої контрреволюції на Україні в 1921–1923 рр. Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1971. С. 18. Ці цифри загалом узгоджуються з більш деталізованими документами, опублікованими в українській емігрантській пресі 1932 року. Ці документи, автентичність яких мимоволі підтверджує Кучер, публікувалися як : Протибольшевицькі повстання на Україні в 1921 р. (на основі офіціяльних большевицьких повідомлень і інших непублікованих матеріялів подав сот. Н. П-ва). Літопис червоної калини: Ілюстрований журнал історії та побуту. Річник IV. 1932. № 6. С. 19–22; № 9. С. 6–7.

260

Кучер, О. О. Розгром збройної внутрішньої контрреволюції на Україні в 1921–1923 рр. Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1971. С. 97–127.

261

Там само. С. 28. Тут визнається існування «масового невдоволення селян політикою „воєнного комунізму“».

262

Nove, Alec. An Economic History of the U.S.S.R. Baltimore, 1975. P. 54. В Україні зерна в селян було вилучено в шість разів більше протягом другої половини 1920-го, ніж за весь 1919 рік, й оскільки частка реквізованого зерна протягом перших трьох місяців 1921-го становила лише 40 % того, що вимагала держава, впровадження непу було відкладено до літа-осені 1921 року. Див. у: Юбкін, В. П. Здійснення продовольчої політики на Україні (грудень 1919–1920 рр.). Український історичний журнал. 1961. № 1. С. 30; Терещенко, Ю. І. Політика «воєнного комунізму» на Україні (1919–1921 рр.). Український історичний журнал. 1980. № 10. С. 85.

263

Стоян, П. К., Загорський, П. С. Нариси історії комітетів незаможних селян України. К. : Вид-во АН УРСР. 1960. С. 22–26.

264

Куличенко, М. И. Борьба Коммунистической партии за решение национального вопроса в 1918–1920 годах. Харьков, 1963. С. 400.

265

Каган, С. Аграрная революция на Киевщине. К вопросу о социальных и политических протестах на селе. Киев : Госиздат Украины, 1923. С. 31–34. Цитата зі С. 14.

266

Там само. С. 15.

267

Там само. С. 17.

268

Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. Харьков: Государственное издательство Украины, 1923. С. 170.

269

Попов, М. М. Нарис історії комуністичної партіі (більшовиків) Украіни. Харьків, 1928. С. 284–288; Стоян, П. К., Загорський, П. С. Нариси історії комітетів незаможних селян України. Київ ; Вид-во АН УРСР, 1960. С. 88–94.

270

Там само. С. 54.

271

Хименко, Гр. Украинский язык не есть язык Петлюры. Коммунист / Коммуніст: Орган Киевского губкома КП(б)У / Орган Київського губкому КП(б)У. 1920. 24 января / січня. Цитовано в: Гутянський, С. К. В. І. Ленін і культурне будівництво на Україні. Київ : Наук. думка, 1965. С. 65. (В українському виданні подано переклад із російськомовного оригіналу. — у дужках прим. наук. ред.)

272

Касьяненко, Є. Криза мови і шлях її розвитку через соціалізм. Комуніст. 1920. Серпень. № 1. С. 99. Сама вже назва статті вказує на нагальність проблеми.

273

Скрипник, М. Статті й промови з національного питання. Мюнхен: Сучасність, 1974. С. 9–18. Цитата зі С. 11.

274

Там само. С. 12.

275

Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. Харьков : Государственное издательство Украины, 1923. С. 171.

276

Там само. С. 180.

277

Овчаров, Г. З приводу висвітлення питання про боротьбизм. Комуніст України. 1958. № 2. С. 40.

278

Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. Харьков : Государственное издательство Украины, 1923. С. 174.

279

Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917–1959 рр. : в 2 т. Т. 1. 1917 — червень 1941 рр. : збірник документів / Відп. ред. О. І. Євсєєв. Київ : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. С. 63.

280

Там само. С. 71–72.

281

Десятый съезд РКП(б). Март 1921 г. Стенографический отчет. Москва, 1963. С. 182–213, 598–704; Резолюція — С. 598–607.

282

Сталіна на цій нараді не було, Автор неточно трактує текст Равича-Черкаського, у якого про присутність Сталіна теж не йдеться. У тексті Равича-Черкаського мова про те, що Сталін сказав на X з’їзді РКП(б). — Прим. наук. ред.

283

Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. Харьков : Государственное издательство Украины, 1923. С. 181. Сталін сказав те саме і майже тими самими словами раніше на X з’їзді. Див. у: Десятый съезд РКП(б). Март 1921 г. Стенографический отчет. Москва, 1963. С. 213.

284

Восьмой съезд РКП(б). Март 1919 года. Протоколы. Москва : Госполитиздат, 1959. С. 40–92. Опонували Леніну Бухарін і П’ятаков.

285

Повна офіційна назва: «Союзний Робітниче-Селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Республікою», укладено 28 грудня 1920 року. — Прим. наук. ред.

286

Borys, Jurij. The Sovietization of Ukraine. Pp. 300–312.

287

Процес політичної централізації у своїй праці добре відстежив Річард Пайпс: Pipes, Richard. The Formation of the Soviet Union: Communism and Nationalism, 1917–1923. New York, 1968. Pp. 242–255. Також див. у : Силницкий, Франтишек. Национальная политика КПСС в период с 1917 по 1922 год. München: Сучаснисть, 1978. С. 199–217.

288

На XII з’їзді Раковський заявив, що союзні комісаріати перебирали на себе занадто багато повноважень і