Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 - Джеймс Мейс
884
У нашому виданні виправлено, оскільки у тексті Автора було використано формулювання «перший секретар», тоді як до 1934 року очільник КП(б)У офіційно означався як «генеральний секретар». У газеті «Правда» під цитованим листом підпис «секретар ЦК КП(б)У». — Прим. наук. ред.
885
Косиор, С. Письмо в редакцию. Правда. 1930. 6 апреля. С. 6.
886
Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917–1959 рр. : в 2 т. Т. 1. 1917 — червень 1941 рр. : збірник документів / Відп. ред. О. І. Євсєєв. Київ : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. С. 490.
887
Хвиля, Андрій. До розв’язання національного питання на Україні. Харків : ДВУ, 1930. С. 48–50.
888
Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917–1959 рр.: в 2 т. Т. 1. 1917 — червень 1941 рр. : збірник документів / Відп. ред. О. І. Євсєєв. Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. С. 540–544. (У тексті постанови немає слів про засудження «УІМЛ за прикривання національних ухильників». Натомість наголошується на потребі «зміцнити марксистсько-ленінський більшовицький фронт витриманими кадрами». Відзначено вагомі кроки УІМЛ на цьому шляху, «особливо за останній рік роботи», але вказано, що все-таки потрібних темпів роботи ще не було забезпечено. Саме для цього УІМЛ і реорганізовувався на кілька інститутів, фінансування яких відчутно збільшилося. — у дужках прим. наук. ред.)
889
Див. у: Пионтковский, С. Великодержавные тенденции в историографии России. Историк-марксист. 1930. № 17. С. 21–26; Пионтковский, С. Великорусская буржуазная историография последнего десятилетия. Историк-марксист. 1930. № 18–19. С. 157–176. Югов, М. Положение и задачи исторического фронта в Белоруссии. Историк-марксист. 1930. № 17. С. 42–50; Мамет, Л. Отражения марксизма в буржуазном востоковедении. Историк-марксист. 1930. № 17. С. 69–96.
890
Скубицкий, Т. Классовая борьба в украинской исторической науке. Историк-марксист. 1930. № 17. С. 39–40.
891
Яворського заарештували 10 березня 1931 р. в Ленінграді саме у справі «Українського національного центру», яку Автор помилково відмежовує від історика. 7 лютого 1932 р. Яворського засудили до 6 років позбавлення волі. Відбував покарання у таборі на Соловках. 9 жовтня 1937 р. трійка Управління НКВС Ленінградської області ухвалила новий вирок — розстріл, який було виконано 3 листопада того самого року. Детальніше про нього тут: Рубльов О. С. Матвій Іванович Яворський / Зневажена Кліо: Зб. ст. К. : 2005. С. 565–592. — Прим. наук. ред.
892
Kostiuk, Н. Stalinist rule in the Ukraine: A study of the decade of mass terror (1929–1939). New York, 1960. Pp. 51–53; Tillnett, Lowell. The Great Friendship: Soviet Historians on the Non-Russian Nationalities. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1969. Pp. 36–40; Sullivant, Robert S. Soviet Politics and the Ukraine, 1917–1957. New York and London : Columbia University Press, 1962. Pp. 183–184, 197–198; Костюк, Г. Останні роки життя академіка М. Грушевського (За совєтською пресою і спогадами сучасників) 1934–1954. Український збірник. 1954. № 1. С. 83–84; The black deeds of the Kremlin. A White book. Vol. 1: Book of testimonies / Semen О. Pidhainy — Editor-in-chief. Toronto, 1953. P. 339–340. Найавторитетнішим випадом супроти історичних ідей Грушевського є: Хвиля, А. Буржуазно-націоналістична трибуна. Більшовик України. 1931. № 6. С. 46–58; найбільш енциклопедичним: Рубач, М. А. Буржуазно-куркульска націоналістична ідеологія під машкарою демократії «трудового народу». Червоний шлях. 1932. № 5–6. С. 115–135; № 7–8. С. 118–126; № 11–12. С. 127–136.
893
Щодо російського націоналізму в радянській історіографії див.: Tillnett, Lowell. The Great Friendship: Soviet Historians on the Non-Russian Nationalities. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1969; Shteppa, Konstantin. Russian Historians and the Soviet State. New Brunswick : Rutgers University Press, 1962. P. 146–150, 169–177; Shteppa, Konstantin. The Lesser Evil Formula. / Cyril E. Black, ed., Rewriting Russian History: Soviet Interpretation of Russia’s Past. New York, 1962. Pp. 107–119; Oberländer, Erwin. Sowjetpatriotismus und Geschichte: Dokumentation. Cologne : Verlag Wissenschaft und Politik, 1967.
894
Lewin, М. Society, State, and Ideology During the First Five Year Plan. / Fitzpatrick, Sheila, ed. Cultural Revolution in Russia, 1928–1931. Bloomington and London, 1978. P. 41.
895
Провокативне дослідження СРСР як імперської структури: Carrère d’Encausse, Hélène. Decline of An Empire: The Soviet Socialist Republics in Revolt. New York : Newsweek Books, 1979.
896
Conquest, Robert. The Great Terror: Stalin’s Purge of the Thirties. New York, 1973.
897
Голубничий, Всеволод. Три лекції про економіку України. Мюнхен ; Нью-Йорк, 1969. С. 11.
898
Fitzpatrick, Sheila. Cultural Revolution in Russia, 1928–1932. Journlal of Contemporary History. Vol. 9. 1974. № 1. P. 34.
899
Лихо, П. Советская власть на местах. Український Збірник. Ч. 8. 1957. С. 146.
900
Там само. С. 142, 147.
901
Fitzpatrick, Sheila. Cultural Revolution in Russia, 1928–1932. Journlal of Contemporary History. Vol. 9. 1974. № 1. P. 40–41. Див. також: Fitzpatrick, Sheila. Culture and Politics Under Stalin: A Reappraisal. Slavic Review. Vol. 35. 1976. № 2. Pp. 211–231.
902
Якісний розгляд шахтинського судового процесу й пізнішого суду над Промисловою партією можна знайти в: Bailes, Kendall Е. Technology and Society under Lenin and Stalin: Origins of the Soviet Technical Inteligentsia, 1917–1941. Princeton, 1978. Pp. 69–140; Carr E. H., Davies, R. W. Foundations of a Planed Economy, 1926–1929. Vol. 1. Pp. 621–627.
903
Тов. Ярославський про економічну контрреволюцію в Шахтинському районі. Вісти ВУЦВК. 1928. 23 березня. С. 2.
904
Medvedev, Roy А. Let History Judge: The Origins and Consequences of Stalinism. New York, 1972. Pp. 111–113.
905
Fisher, Louis. In: Richard Crossman, ed. The God that Failed. New York, Toronto, and London, 1965. Pp. 189–190.
