Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора - Ольга Обська
Дбайливий. Як брат. Габі була рада повернутися до цивілізації. Хоч тут у вежі була проведена холодна і навіть гаряча вода, але опалення не було. А камін вона розпалювати побоювалася.
— Дякую, — усміхнулася Габі.
Схоже, Вілзорту сподобалося, що вона так одразу погодилася. Напевно, думав, доведеться довго вмовляти.
— Тоді вперед, — вказав у бік дверей.
Їм ніхто не заважав покинути вежу, користуючись звичайним виходом, а не вікном.
— Я зараз, — Габі взялася зібрати свої нехитрі речі в сумку.
І тільки-но закінчила збори, почула віддалений підозрілий звук.
— У вежі хтось є, — першим відреагував Вілзорт.
— Іде сюди? — насторожилася Габі.
Напевно, це міг бути будь-хто, але Габі відразу вирішила, що це Ентоні. Ні! Тільки не зараз! Вона була не готова. Він знову проситиме і вимагатиме, вона встигла відчути його рішучість. Але їй потрібен час. Габі з відчаєм глянула на Вілзорта. Той одразу все зрозумів — друг є друг.
— Ходімо тим же шляхом, що й прийшли, — кивнув він у бік вікна. — Я вилізу перший і зніму вас. Дівчата, вперед.
Він підскочив до вікна, заліз на підвіконня і вистрибнув назовні. Габі не треба було двічі кликати — вона наслідувала його приклад. Він акуратно зняв її. У Габі зажевріла надія, що вони встигнуть втекти непоміченими. Але Злата чомусь стояла нерухомо на одному місці. Лише зараз Габі звернула увагу, як та зблідла. Що з нею?
— Злато, — покликав Вілзорт.
Вона не ворухнулася, ніби не чує.
— Злато, — повторив він.
Але сестра не відгукалася. Дивилася в одну точку, важко дихаючи.
Звуки кроків ставали дедалі голоснішими. Ще кілька секунд — і той, хто йде коридором, буде тут.
Вілзорт діяв блискавично. Знову заліз у кімнату, схопив сестру і разом із нею вибрався назовні. Швидко зачинив за собою вікно і потягнув обох дівчат до найближчих кущів. Лише тут усі троє могли спокійно перевести подих.
— В тебе було видіння? — запитав Злату Вілзорт.
— Так, — та все ще була трохи дезорієнтована.
Габі здогадалася, про що йдеться. Вілзорт розповідав, що сестра має особливий дар. Вона може бачити минуле. Видіння трапляються раптово, поки вона не може ними керувати. Шари сьогодення бліднуть і через них проступають шари минулого. Це завжди викликає у Злати сильний емоційний шок.
— Як ти? Краще? — Вілзорт ніжно притискав до себе сестру. — Що ти бачила?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно