Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора - Ольга Обська
Пристріт??? Тереса не знала, вірити чи ні. Вона дивилася на Бланку. Може, це такий розіграш? Не схоже. Відмінниця не була любителькою жартів та кепкувань.
— Звідки ти це взяла? — слова вирвалися мимоволі.
Тереса знала, що не отримає відповіді, адже Бланка дала зрозуміти, що не відкриє своїх джерел. Але, може, вона відчула сама? Може, у неї дар проклятійниці?
Ніхто в групі не знав, яку саме магію має відмінниця. Вона ні з ким не ділилася і, більше того, поводилася настільки обережно, що жодного разу не видала своїх здібностей. Тересі завжди здавалося дивним, навіщо їй це приховувати. Все одно скоро все стане зрозуміло. З другого курсу розпочинається спеціалізація. Як тільки Бланка вибере собі спецкурси, її таємниця розкриється сама собою — всі здогадаються, який вона має дар.
— Ти проклятійниця? — поцікавилася Тереса, не дуже сподіваючись на відповідь.
— Я ж попередила ні про що не питати, — невдоволено прошипіла Бланка.
— Але скажи хоча б що за пристріт?
— Не знаю. Але, найімовірніше, амурний. За статистикою, дев'яносто дев'ять відсотків усіх пристрітів і проклять, що накладаються в князівстві, стосуються амурних справ.
У чому відмінниці не відмовиш, то це в енциклопедичних знаннях.
— Але в мене немає проклятійної мітки, — продовжувала дивуватися Тереса.
Чи є? Раптом пляма визріває десь на спині. А вона й не здогадується.
— Я більше нічого не скажу, — уперто повторила Бланка. — Я і так сказала зайвого.
Вираз обличчя у відмінниці був такий, що сумнівів не залишалося — більше від неї жодного слова не доб'єшся. Гаразд, спасибі і на цьому. Тереса подякувала Бланці і попрямувала на вихід.
— Тільки нікому, — попередила відмінниця.
Тереса знову повернулася до неї обличчям.
— Але ж коли я буду про пристріт мовчати, як же мені його знімати?
— Про сам пристріт можеш говорити, не уточнюй, хто тобі про нього сказав.
— Добре, — пообіцяла Тереса. А що їй лишалося?
Вона виходила в коридор у повній розгубленості. То є прокляття чи немає?
Щойно Тереса дісталася своєї кімнати, насамперед озброїлася маленьким дзеркальцем і вирушила у ванну кімнату до великого дзеркала. Роздягнулася і ретельно себе оглянула на предмет проклятійних міток. Нічого не виявила та зітхнула з полегшенням. Можливо, Бланка щодо пристріту щось наплутала.
Проте Тереса вирішила не розслаблятися і намітила цілий комплекс протипроклятійних заходів, першим елементом якого йшла Моніка. На відміну від Бланки, Моніка свого дару не приховувала — весь гуртожиток знав, що вона спадкова проклятійниця. І хоча від її родової магії їй дістався лише дар знімати прокляття, вона кожному закоханому залицяльнику погрожує такий пристріт наслати, що йому вже ніколи не потрібно буде за дівчатами бігати.
Тереса знайшла Моніку у спільній кімнаті, де вона переписувала в зошит конспект останньої лекції з магічних аномалій. Чому вона не конспектувала лекцію під час самої лекції, залишалося загадкою. Нігті підпилювала за останньою партою? Вона це може. Втім, сварити подругу Тереса не збиралася, а одразу перейшла до справи.
— Бачиш на мені пристріт?
Моніка відірвалася від конспекту і обвела подругу здивованим поглядом розширених очей.
— Ні. А повинна?
— За неперевіреними даними на мені пристріт. Можеш підтвердити чи спростувати?
Подруга не довго залишалася розгубленою.
— Це тобі Дімур з третього курсу сказав? Що наклав на тебе приворот? Не вір. Він так над усіма дівчатами по черзі жартує. Я йому вже пообіцяла за його жарти таке прокляття наслати, що йому дівчата більше не знадобляться, — Моніка вбивчо усміхнулася.
— Та ні, не Дімур.
— А хто?
— Не можу сказати. Пообіцяла мовчати.
— Гаразд, — Моніка відклала конспект. — Я впевнена, що це розіграш. Але зараз усе перевіримо. Ходімо.
Вона потягла Тересу у ванну кімнату і веліла роздягатися. Перевірка полягала у пошуку проклятійної мітки. І оскільки Моніка її не знайшла, то зробила обнадійливий висновок.
— Якщо мітки немає, то й жодного пристріту немає.
— Це точно? — Тересі хотілося стовідсоткової гарантії, щоб остаточно закрити тему і заспокоїтися. — Може, мітка ще не проступила?
— Зазвичай мітка проступає відразу після того, як накладено прокляття. Ну хоч маленька цятка, але має бути, — знову заспокоїла Моніка. І раптом як обухом по голові: — Без мітки — це лише тоді, коли пристріт з'являється не через те, що на тебе його наслали, а через зараження.
— Заразний пристріт? — насторожилася Тереса.
— Зрідка трапляються й такі. Але це не твій випадок, — безтурботно махнула рукою Моніка.
— Чому не мій?
— Заразитися можна лише за дуже тісного контакту та обміну фізіологічними рідинами. При поцілунках, наприклад, — заспокійливо посміхнулася Моніка.
Подруга вважає, що Тереса ні з ким не зустрічається. Та вона й не помиляється. Ось тільки фізіологічними рідинами обмінятися староста встигла. Невже вона заразилася від Джозефа? Що, тепер її теж переслідуватиме непереборний потяг до декламування реплік зі спектаклів? Поки Тереса такого за собою не помічала.
— Тес, ти що, з кимось цілувалася? — від Моніки не сховалося , що Тереса замислилася. Погляд подруги став здивованим.
Та Тереса і сама собі дивувалася. Чому це сталося? Чому так сподобалося, якщо це було неправильним? А Джозеф? Він що собі думав?
— Із Марчелом? — в усмішці подруги з'явилася лукавинка.
Якби ж то. Це у нормальних студенток перший поцілунок трапляється зі студентом, а у ненормальних — із проректором.
— З чого ти це взяла?
— Чи є ще на курсі дівчата, з якими він не цілувався? — усміхнулася Моніка. — Не хвилюйся. Він не заразний. Інакше б уже вся жіноча частина академії ходила з пристрітами.
Вирішивши, що питання вичерпано, Моніка поспішила далі воювати з конспектом, залишивши Тересу збентеженою.