Наречена для боса - Астра Вєєр
- З тобою потім поговоримо, Діано. Забирайте цього та викидайте звідси подалі.
Тільки зараз помічаю двох охоронців, що виходять слідом з ліфта.
Побачити одного Максима - з натяжкою, але могла б прийняти за випадковість. Раптом нудно босу стало і приїхав мене діставати, або запросити в якості пари кудись. Мені ж тепер ходити за ним всюди доведеться. Ще й вечерю йому заборгувала для повного комплекту невезіння.
Тільки ось, приїзд з Максимом двох охоронців, версію про збіг відміняють.
Виходить, він якось узнав.
Але як?
Звідки? Стежив???
- Відпустіть мене! - Стас виривається з криком, поки не заштовхали у ліфт.
- З ним нічого не зроблять, не хвилюйся. На вулиці випустять, і нехай собі котиться далі, - бос зупиняє обіцянкою мою спробу терміново бігти, рятувати колишнього.
- Максиме, навіщо ти стежиш за мною?
- Не стежу, а стежив, - чомусь виправляє мене, хмурячи широкі брови. - Я бачив, що ти його не пустила, до тебе підозр немає. Але і ти мене зрозумій, я серйозно ризикую. Цей гоблін винюхати може, підставити мою репутацію.
- І? Що ти хочеш від мене? Розірвати договір?
Напружена пауза протягом хвилини розкидає думки. Невже, візьме і кине?
Вдень цілував, а зараз пішла геть? Звичайно, хто я йому... Просто пішак для особистої вигоди.
- Ні, скасовувати вже пізно. Настав час для нових умов. Збирайся, Діано.
- Що? Куди?
Злякано задкую до своїх дверей.
- До мене. Поки ти наречена, тимчасово зі мною поживеш.
***
Діана попалася)))
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно