Йдемо зі мною, Василино - Ольга Островська

                                         Арід

Вона спить у моїх руках. Згорнулася лагідним кошеням на грудях, смішно сопучи, обхопивши мене руками й ногами, наче боїться втратити. Моя Вася.

Тихо хмикнувши, я провожу по її стегну долонею, насолоджуючись ніжним оксамитом шкіри. І обхоплюю пружну половинку гарненького задка. У відповідь чую нерозбірливе сонне муркотіння. Член, що давно вже стоїть кілком, смикається від болісної ​​потреби негайно опинитися всередині неї. А в думках прокручуються картини того, як добре було б трохи зміститися і нанизати її на себе, занурившись на всю довжину. А потім перевернути мою крихітку і взяти її ззаду, вбиваючись у туге лоно.

Доводиться нагадати собі, що остання доба для моєї дівчинки була надто важка, і їй не завадило б довше поспати. Отримаю своє трохи згодом. Я ще можу викроїти собі трохи часу, щоб побути з нею. І, поки Вася спить, подумати, як мені діяти далі, щоб ця вперта лялечка викинула нарешті зі своєї голови думки про повернення до рідного світу.

Лише дві з половиною доби ми були в аномальній зоні, відірвані від решти світу. І за цей час вона встигла докорінно змінити всі мої уявлення про те, чого я хочу і що можу отримати від жінки.

За той місяць, що я шукав її, мені неодноразово доводилося спілкуватися з Мією, бачити їх з Роком разом. І, мушу зізнатися, я заздрив другу. Тому повному єднанню, якого він досяг від своєї жінки. Тому, як вона дивиться на нього і як довіряє. Наскільки повно йому належить.

Заздрив і шукав молодшу сестру цієї самої жінки ще наполегливіше, сповнений бажанням отримати й собі свою ідеальну пов'язану. Ласу й привабливу. Ту, що із задоволенням і довірою прийме мене та мою енергію, і ділитиметься своєю. Що зможе стати матір'ю моїм дітям.

Мені сподобався той образ, який я побачив у спогадах Мії. Красива, юна і зухвала крихітка, яку я зможу приручити та навчити бути моєю.

Але я був зовсім не готовим до того, якою вона виявиться насправді. До того, наскільки манливою та спокусливою буде її енергія, наскільки смачними та живими відчуватимуться її емоції.

Не думав, що з таким інтересом вивчатиму і прислухатимуся до думок цієї дівчини, а потім дивуватимуся з того, які висновки вона часом вміє зробити, і як неординарно може інтерпретувати будь-яку ситуацію.

Не уявляв навіть, наскільки вона чудова, розумна, смілива, наскільки самовіддана і щедра серцем. Чого варте тільки те, що Вася, не роздумуючи, вирушила мене рятувати. Мене. Щиро бажаючи допомогти й витягти з полону. Це просто важко збагнути. І як її таку не прагнути завоювати за будь-яку ціну?

Я не пам'ятаю, щоб колись відчував себе настільки живим і вільним, як у ці пару днів, проведених із Васею. Вирушаючи за нею, я точно не очікував того, які емоції та почуття ця дівчина зуміє в мені розбудити. Вона ніби створена для мене.

Це, можливо, було б не так оглушливо, якби не те, що це вперте дівча досі думає про повернення до рідного світу. Тягнеться до мене думками, емоціями, тілом, віддається мені вся без залишку. Приймає так солодко і пристрасно, що я вже не пам'ятаю, як це її не хотіти. Навіть називає мене своїм куардом і дуже мило ревнує. І все одно не сприймає те, що між нами відбувається, як щось більше, ніж секс. Або я неправильно розумію те, що мені вдається прочитати в її милій голівці. Це, до речі, теж цілком можливо.

Якщо раніше я ще припускав, що, можливо, відпущу Василину, якщо ми зовсім не підійдемо один одному, то тепер я розумію, що не зможу від неї відмовитися і зроблю все можливе, щоб утримати.

І, мабуть, почну з того, що через кілька днів заберу її звідси й підшукаю цікаве заняття в Соледі. Або декілька на вибір. Для моєї діяльної та відповідальної Васі, це напевно має стати додатковим якорем. Дам можливість відвідувати сестру, коли забажає. Думаю, приклад вдалого союзу Рока та Мії теж направить її думки у потрібний бік.

А коли розберуся з Хасмієром, покажу їй нарешті, як залицяється імператор Занагара до своєї майбутньої пов'язаної.

Задумавшись, я й не помітив, як мимоволі почав пестити й погладжувати апетитні сідниці. Надто вже правильно вони відчуваються в моїх долонях. Як і вся вона у моїх руках.

Вася зі стогоном вигинається, трішки підіймаючи стегна, інстинктивно підставляючись під ласку, дозволяючи моїм пальцям проникнути між сідниць. М-м-м, у цій дірочці я теж буду першим. Але не зараз. Зараз я приголублю її в іншому місці. Там, де все спекотне та шовковисте. Де вона стає все більш мокренькою у міру того, як мій палець ковзає між ніжних складочок, погладжуючи клітор і проникаючи у вузьку щілинку.

– Арі-і-ід, – бурмоче Вася сонно. І мені зносить дах від її солодкої млості й розбудженого бажання. Напевно, ніколи не зможу цим насититися. Нею насититися.

І я більше не можу чекати жодної хвилини. Занадто голодний. Дуже хочу знову відчути її своєю. М'яко перекочую Васю на спину, накриваючи собою. І, розсунувши стрункі дівочі ноги, занурююсь нарешті в її солодке лоно, увігнавши член в гарячу глибину по саму основу.

− А-а-ах, − з пухких губ зривається гортанний стогін і тендітне тіло вигинається піді мною.

О так. Моя дівчинка.

Оттак, маленька. Палай для мене.

Повільно рухаючись, дозволяю дівочому тілу поступово звикнути до мого вторгнення. Ловлю її подих ротом, цілую ці відкриті губи, відчуваючи, як стискаються її внутрішні стінки навколо мене. Так жарко і тісно, ​​що в паху розгоряється вже справжня пожежа. А тіло ламає, вимагаючи брати швидше, жорсткіше, сильніше. Присвоїти її. Затаврувати собою.

− Аріде, − видихає знову, закидаючи голову. І це звучить найвишуканішою музикою.

Хапається за мої плечі й розводить ноги ширше. Відкриваючись мені абсолютно та повністю.

Віддаючись так довірливо. Підкоряючись так красиво, як жодна жінка до неї. Моя ідеальна.

Вона ніколи не дізнається, яких зусиль мені коштує стриматись і не відпустити на волю всі свої інстинкти. Не взяти її повністю, випивши до дна і наповнивши своєю енергією, зв’язуючи нас докупи й назавжди. Щоразу, коли вона настільки у моїй владі. Це було б так просто... Адже вона майже готова для мене. Майже моя.