Остання із роду Віндор - Надія Філіпська

– Від безвиході.

– А чому ж Іррида не обрала нареченого для Арії? – дійсно не розумів чому богиня не виконала свій обов’язок.

– Вона й обрала, – дух оцінююче подивився на дракона, – але ж Арішка все кудись поспішає.

Обрала? Не може бути. Невже я і справді неспроста опинився тут?

– Хочеш сказати, що я тут не випадково опинився? – запитав вже вголос.

– А хіба в нашому житті є випадковості?

– Ур, навіщо ж були такі складнощі? Трипатони, втрата магії? Вона ж ледь не померла!

– Це запитання до Ірриди. Хоча я можу сказати, що частину цих проблем Арія сама собі створила. Не вміє вона сидіти бездіяльно, як і ти.

– Іррида кажеш. Що ж обов’язково запитаю її при зустрічі, навіщо такі складнощі.

Я помив чашку і поставив її на полицю, а сам повернувся до духа. Було ще дещо, що хотів запитати Хранителя.

– Урос, над аурою Арії попрацювали трипатони? Це ж через пошкоджену ауру у відьми не залишилося магії?

– Так, і тут ти сам здогадався. Але більше я тобі не скажу. Нехай вона сама розповідає свої таємниці.

Схоже Ріхтер нікуди не їде. Але що на це скаже Арія?

Любі мої. Дякую, що ви зі мною на сторінках книги. "Остання із роду Віндор" вже набрала 20,2 тис. прочитань, 500 бібліотек, а моя сторіночка має 72 підписника. Це все завдяки вам.