Моя всупереч - Алекса Адлер

Але лізти на рожен, сварячись із Сетору, теж ніяк не можна. Нерозумно це. Необачно. Неприпустимо. Мені потрібно домогтися від нього допомоги без надання інтимних послуг. А не налаштувати проти себе, раз у раз зриваючись і психуючи. Гормони й страшний стрес будуть мені слабким виправданням.

− Пробачте, рі-одо. Моя надмірно емоційна реакція була недоречною, − вимовляю максимально рівним тоном.

І якраз вчасно. По стінах салону пробігає блакитна бриж, коли шаттл долає захисне поле імператорського палацу.

Ми прилетіли. Попереду довгоочікуваний урок та небажана вечеря. І назріла розмова про справи державні зі своїм довіреним радником. Загалом, потрібно звикати до думки, що одного червоноволосого жерця я тепер бачитиму дуже, дуже, ду-у-у-уже часто.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно