Моя всупереч - Алекса Адлер

І се-авін нам теж поки не була потрібна. Батько був у самому розквіті сил і поступатися нам владою в найближчі пару століть точно не планував.

Тому ситуація нас не дуже засмучувала. Не знайшлася ще, то знайдеться з часом.

Ні я, ні брат навіть уявити не могли, хто весь цей час планомірно прибирав усіх кандидаток на роль нашої спільної жінки.

А потім батька вбили.

І майже вся влада перейшла до Вищої Ради, оскільки ми з братом так і не знайшли собі єднальну і не змогли зайняти імператорський трон. Дім Просвітлених піднісся, як ніколи досі. Коли немає імператорської влади, саме жерці Абсолюта і стають для народу Аша-Ірон тією самою владою. Абсолюта бояться абсолютно всі, від нижчих рас до найвищих ашарів. Навіть на-агари, хоч і не поклоняються йому.

Тоді Менетнаш і завів знову свою пісню про те, що тільки Танатріс гідна бути нашою се-авін і дружиною. Волею Абсолюта. І за підтримки Ради.

Навіть сьогодні ми з братом, будучи вже імператорами, волі Абсолюта змушені підкорятися. Він дає нам силу. Він є нашим Прабатьком. Проте лише тоді, коли впевнені, що це справді його воля. Бо спитати з нас може лише він сам.

 Від шлюбу з Танатріс ми, звісно, відмовилися і кинули всі сили на пошук потрібної нам дівчини.

Були ще кандидатки з високородних рій, які встигли досягти відповідного віку на той час. І сім'ї яких не злякалися піти проти жерців.

Троє з цих дівчат здавалися більш ніж відповідними. І всі троє були вбиті за дуже дивних обставин. І знову жодних слідів.

Зі здатних прийняти силу нарівні з нами, справді залишилася тільки Танатріс.

Менетнаш і це оголосив волею Абсолюта. Як і те, що досі жодна рія досі нам так і не підійшла. Мовляв, ми накликали його гнів на голови бідних дівчат своїм непослухом.

Рада повірила. А ми на той час уже знали, хто до цього так сильно старався позбавити нас від усіх наречених. Наша рідна мати за вказівкою Менетнаша.

Вмираючи через втрату своєї пари, вона зізналася А-атону. Останні її слова були про те, що жерцям вірити не можна і що Менетнаш іноді за волю Абсолюта видає свою власну.

Проте чекати, поки серед високородних рій підростуть нові претендентки, ми не могли.

Тоді братові й спало на думку, що якщо не вдалося знайти досить сильну рію, здатну пройти обряд з нами на рівних, то потрібно шукати ту, що повністю підкориться і виступить лише нейтральною енергетичною ланкою.

Потрібно лише підібрати правильну нижчу. Досить сміливу, щоб змогла до нас звикнути. Єднальну, що матиме в собі, і розум, внутрішню гнучкість, силу волі й здатність до відданості. І ту, що зможе прийняти наше володіння добровільно.

Ще брат чомусь вирішив, що цю дівчину варто шукати не в Аша-Ірон. Щоб вона навіть уявлення не мала, хто такі Просвітлені і чим небезпечно йти проти них. Щоб ми для неї стали єдиними незаперечними авторитетами.

Я поставився до цієї ідеї зі скепсисом. Але погодився, що спробувати варто. Гірше вже точно не буде.

Ліна стала нашою першою спробою. І одразу вдалою. А-атон справді знайшов те, що шукав.

Вона, здається, навіть не відчула ніякого дискомфорту, чи болю, який може завдавати полярність наших із братом сил за близького фізичного контакту. Боялася, тремтіла, але при цьому легко і природно приймала нашу близькість. І пройшла через обряд так, наче була створена для нас.

Заплющивши очі, я притискаю дівоче тіло до себе ближче. Ліна, зітхнувши уві сні, закидає на мене свою гарненьку ніжку.

Ідеальна. Рабиня, а тепер уже й дружина, яка стала безцінним скарбом для нас із братом. Чиста у своїх помислах настільки, що здається нереальною. Таких, мабуть, більше ніде немає. Іншу я поряд уже навіть уявити не можу.

І якщо хтось хоч пальцем своїм поганим її торкнеться, від нас пощади не буде.