В степу безкраїм за Уралом - Тулуб Зинаїда

— рядок з вірша Т. Шевченка "Не молилася замене..." (1850).

198 Йдеться про Коваленко Оксану Степанівну (1817 — рік смерті невідомий) — подругу Т. Шевченка з дитячих років. Хата Коваленків стояла поблизу садиби Шевченків. У 1829 р. Вони розлучилися назавжди, коли Т. Шевченко виїхав з Кирилівки до Вільна.

199 Наливайко Северин (рік народження невідомий — 1597) — керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594-1596 pp. в Україні і в Білорусії. Верхівка козацької старшини видала Наливайка польсько-шляхетському війську; після жорстоких тортур його було страчено у Варшаві.

200 Кватроченто — в італійській мові прийняте найменування XV ст. У мистецтвознавстві цим терміном умовно позначається період Раннього Відродження в Італії. Квінквеченто — відповідно — XVI ст; у мистецтві — т. зв. Високе Відродження та Пізнє Відродження.

201 Толмачов Панас Омелянович — начальник 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу.

202 Лувр — пам'ятка архітектури в Парижі, колишня резиденція французьких королів; одне з найбільших у світі зібрань давньоєгипетського, античного і західноєвропейського мистецтв. У 1793 р. за декретом революційного Конвенту Лувр було оголошено національним художнім музеєм і відкрито для відвідувань.

203 Ватіканський музей — зібрання італійського живопису до XVII ст. у Ватікані.

204 Мюнхенська Пінакотека — музей, де зібрано унікальну колекцію картин і скульптур.

205 Станевич Ян (Онуфрій) Фердинандович (1832-1904) — польський засланець. 1850 р. виключений з Дворянського полку за політичні мотиви і засланий рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. З Т. Шевченком познайомився у 1850 р. в Оренбурзі.

206 Демидови — уральські гірничозаводчики. Родоначальник — Микита Демидович Антуф'св, більше відомий під прізвищем Демидов (1656-1725)— тульський коваль, який висунувся при Петрі І й одержав величезні землі на Уралі для будівництва металургійних заводів.

207 Грімм — брати Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) — німецькі філологи, члени Прусської Академії наук (з 1841 p.). Засновники міфологічної школи у фольклористиці. Зібрали й видали корпус німецьких народних казок та старовинних легенд, які перекладено багатьма мовами світу.

208 Перро Шарль (1628-1703) — французький поет і критик, член Французької Академії (з 1671 p.). Автор всесвітньовідомих казок "Спляча красуня", "Червона Шапочка", "Попелюшка" та ін.

209 Андерсен Галс Крістіан (1805-1875) — датський письменник. Найповніше виявив свій художній талант у казках.

210 Феокріт (приблизно 310 р. до н. е. — 250 р. до н. е.) — давньо-грецький поет. Створив жанр ідилії.

211 Йдеться про Тарновського Григорія Степановича (1788-1853) — українського поміщика. У своєму маєтку в Качанівці зібрав велику бібліотеку, створив картинну галерею. Т. Шевченко познайомився з Г. Тарновським 1839 р. у Петербурзі; у 1843 р. гостював у нього в Качанівці, у 1845 р. — у Потоці.

212 За що, не знаю, називають... — уривок з поезії Т. Шевченка "Якби ви знали, паничі..," (1850).

213 "Патер ностер" — молитва "Отче наш" латинською мовою.

214 ... перед очима всього людства... — йдеться про вірш "Чи то недоля та неволя..." (1850).

215 ... милуючись першини зорями... — переказано зміст вірша Т. Шевченка "І досі сниться: під горою..." (1850).

216 Псьол Глафіра Іванівна (по чоловікові — Дунік-Борковська, (18231886) — українська художниця. У 1843 р. В Яготині вона познайомилася з Т. Шевченком, зустрічалася з ним у 1846 р. у Києві.

217 Чистий четвер (Великий четвер) — четвер останнього (Страстного) тижня Великого посту (40 днів) перед Великоднем (Пасхою) — є одним з головних релігійних свят в іудаїзмі та християнстві. У цей день відбувається відпущення гріхів і ті, хто покаявся, очищаються.

218 Фарисеї — назва послідовників релігійно-політичної течії, що виникла в Іудеї в середині II ст. до н. е. Вони намагалися пристосувати старі релігійні, правові, етичні та інші біблійні закони до нових суспільних умов. Фарисеї були непримиренними ворогами ранньохристиянського вчення, за що в християнській літературі їх називали лицемірами. Звідси й походить переносно значення слова фарисей — лицемір, святенник.

219 Понтій Пілат — римський намісник Іудеї у 26-36 рр. Відзначався жорстокістю і підступністю. За легендою, засудив до розп'яття Ісуса Христа.

220 "... І біяху його по ланитах, і плюваху нань..." — така фраза є у двох Євангеліях: від Матвія, гл. 26, вірш 67; від Марка, гл. 14, вірш 65.

221 Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) — український письменник, історик, фольклорист, етнограф, критик і перекладач. Т. Шевченко познайомився з ним 1843 р. у Києві, разом брали участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. У 1847 р. був арештований і висланий на службу до Вологди (замінено службою в Тулі). Після покаянних звернень до царського уряду його помилували. У 1850 р. переїхав до Петербурга. Останні роки життя провів на Україні.

222 Фермато — музичний термін, який означає подовження паузи або звучання ноти.

СЛОВНИК КАЗАХСЬКИХ СЛІВ, ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ТЕКСТІ РОМАНУ*

Ага — буквально — старший брат. Шанобливе звертання до літньої людини.

Агач — дерево.

Айран — кисле молоко.

Айт (іменник) — релігійне свято.

Айт (вигук) — візьми, кусай! Так кажуть собакам, щоб заохотити їх кидатися на дичину або на злодія.

Азан — заклик до молитви. Муедзин співає його з балкона мінарета. Ак — білий.

Аксакал — білобородий, старий дід. У мусульман дозволяли носити бороду з 60 років: хто мав чорну бороду — звався карасакалом, а хто сиву — аксакалом.

Акин — народний співець, поет-імпровізатор. Аман (вигук) — рятуйте! Змилуйтесь!

Аменгерка — жінка або наречена, яка переходить як спадщина після чоловіка або нареченого до його братів або інших родичів.

Аменгерство — право одержати як спадщину удову або наречену померлого родича.

Ana — мати.

Арал — острів.

Арал-Тениз — (море з островами) — Аральське море. Аргамак — чистокровний кінь найкращої породи. Аскер — солдат. Ага — батько.

Аул — село, а в кочову добу — стійбище кочовиків, що складалося не з будинків або хат, а з юрт (кибиток), які переносилися з місця на місце в міру потреби.

Аулья — святий.

Бай — феодал, багата людина, яка мас багато челяді, худоби та різного майна, навіть свої власні озброєні загони, охорони, або почет. Байбіше — найстаріша дружина в умовах багатожонства. Байта — перегони, кінські змагання. Байгуш — жебрак, бідар. Батир — герой, смілива і дужа людина.

Баримта — грабунок, напад на чужу худобу або на чужий аул. Баурсаки — булочки або пампушки, смажені на баранячому жирі. Бій — старійшина, голова роду. Бишбармак — варена баранина.

Верп — легкий запасний якір. * Словникскладений автором

Гюрза — отруйна змія.

Дагліст — важкий становий якір.

Джеломійка — (жолим уй) — літня легка юрта без вогнища. Джульбарс — тигр.

Жайляу — літне пасовище в горах.

Жамба — зливок срібла або золота. На тої він встановлювався як мішень. Жар-жар — обрядова пісня весільного ритуалу.

Жатаки — дуже бідні люди, які не кочували, бо не мали худоби. Вони охороняли зимівлі багатих аулів та сіяли просо. За охорону зимівлі баї давали їм трохи харчів та худоби.

Жигіт — парубок, сміливий вояка.

Жактау — надгробне голосіння, траурна пісня на честь померлого. Жут — ожеледь.

Зеккят — десятина, податок.

Кавардак — страва з дрібно нарізаного м яса з підливою. Кадё — весільний подарунок нареченого нареченій. Коль бопалй — слова, якими кличуть ручного орла. Камча — канчук. Кара — чорний. Карлигач — ластівка. Каскйр — вовк.

Керегё — ґратчастий каркас, який становить стіни юрти. На кереге натягають, як чохол, товсту та дуже теплу повсть (кошму).

Кетмень — сапка з круглим, як тарілка, насадженим під прямим кутом на держак, важким залізним диском. Край його нагострений. Кетменем розбивають твердий Грунт.

Киїт — подарунок, який батьки нареченої роблять нареченому та сватам в день заручин.

Кибла — під час молитви мусульмани мусять стояти обличчям до Мекки. Кибла — знак, який вказує, де Мекка. Кистау — зимівля, зимове пасовище. Кобланди — герой казахського епосу "Кобланди-батир". Кузеу — осіннє пасовище.

Кулаш — міра довжини, приблизно півтора метра (відстань від пальців правої руки до пальців лівої руки, коли людина витягне руки горизонтально на рівні плечей направо і наліво від себе).

Кумис — хмільний напій з кобилячого або верблюжого молока заквашений особливою кумисною бактерією та дріжджами.

Кши-апа — молодша мати. Діти старіших дружня так звали молодшу дружину свого батька.

Киз — дівчина.

Кюй — музична п'єса, яка виконувалася на музичному інструменті без слів і без людського голосу. Перед тим як виконати кюй, музикант розповідав зміст кюя.

Малахай — чоловіча шапка з хутра або з повсті.

Манти — великі вареники з бараниною. Варять їх не у воді, а на парі.

Медресе — вища мусульманська духовна школа.

Намазлйк — круглий килимок, на якому мусульмани ставали до молитви.

Нукери — почет бая, хана, султана, взагалі поважаної особи.

Саба — бурдюк для кумису. Салем — привітання.

Саукеле — висока хутряна шапка нареченої, вишивана сріблом і золотом по хутру.

Сбїп — старовинна казахська зброя: шабля з дуже довгим, як у списа, держалном.

Суюншй — подарунок за хорошу і важливу новину. Сункар — сокіл.

Суук Тюбе — (холодна гора) — гора між сучасними Алма-Атою та Бішкеком.

Тамга — герб роду.

Той — триденне урочисте родинне свято з приводу значної події в сім'ї (народження дитини, весілля тощо).

Томата — ковпачок, вишиваний золотом або бісером з жмутом пугаче-вого пір'я, який одягали на голову орла-беркута або сокола.

Тундук — отвір для диму та вентиляції в склепінні юрт.

Тугйр — триніжок, підставка, на якій сидять у юрті беркут.

Тюленгути — військовий загін і охорона у хана або багатого бая. Тюлен-гути переважно були нащадками рабів або найбіднішими членами свого роду.

Уй — будинок, дім.

Фундук — горіх.

Чапан — каптан жіночий і чоловічий з довгими рукавами. Переважно вовняний, іноді шовковий, оксамитовий.

Шангарак — кільцевий отвір в каркасі на склепінні юрта, в якому робили тундук.

Шокпар — зброя, обушок, кістень, тобто товста ломака з потовщенням, на якому іноді набивали залізні гострі шипи.

Шаріат — система мусульманських релігійних законів, які стосуються питань побуту, родинних відносин та моралі.