В степу безкраїм за Уралом - Тулуб Зинаїда

під час переходу експедиції О. Бутакова до Аральського моря. На бажання генерала Т. Шевченко намалював і подарував йому акварель "Пожежа в степу".

116 Макшеєв Олексій Іванович (1822-1892) — російський географ, дослідник Середньої Азії. Був близький до гуртка петрашевців. Брав участь як офіцер в Аральській описовій експедиції, де познайомився і потоваришував з Т. Шевченком.

117 Ескарп — крута стінка зовнішнього рову укріплення.

118 Момбеллі Микола Олександрович (1823-1902)—поручик лейб-гвардії Московського полку. Один з найактивніших петрашевців. Т. Шевченко познайомився з ним у 1844-1845 рр. Після арешту петрашевців у грудні 1849 р. М. Момбеллі засуджено до розстрілу, який замінено п'ятнадцятирічним засланням на каторгу і позбавленням усіх громадянських прав. Згодом його звільнили від каторжних робіт і відправили рядовим на Кавказ. У 50-ті роки М. Момбеллі і Т. Шевченко деякий час служили в Окремому Оренбурзькому корпусі і, можливо, знали про долю один одного.

119 Петрашевський Михайло Васильович (1821-1866) — російський революціонер, соціал-утопіст. Організував у 1845 р. таємний гурток передової дворянської і різночинної молоді. Його учасники (петрашевці) ставили собі за мету боротися проти царизму і кріпосництва. У 1849 р. М. Петрашевсько-го заарештовано і засуджено до страти і згодом страту замінено каторгою й поселенням у Сибіру. М. Петрашевський позитивно оцінював революційну діяльність Т. Шевченка, але особисто не був з ним знайомий.

120 Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) — російський письменник. У 1849 р. за участь у революційному гуртку петрашевців Ф. До-стоєвського було заарештовано і засуджено до смертної кари, яку потім замінено чотирирічною каторгою. Т. Шевченко і Ф. Достоєвський виступили зі своїми творами на літературному вечорі 11 листопада 1860 р. У Петербурзі.

121 Плещеєв Олексій Миколайович (1825-1893) — російський письменник, критик і перекладач. За участь у гуртку петрашевців у 1849 р. його заслали в солдати в Окремий Оренбурзький корпус. Тут О. Плещеєв познайомився з поезією Т. Шевченка, почалося листування з українським поетом. Після заслання зустрічався з Т. Шевченком у Петербурзі, перекладав його твори.

122 Ламартін Альфонс де (1790-1869) — французький поет-романтик, політичний діяч, історик. Під час Лютневої революції 1848 р. був міністром іноземних справ, відігравав помітну роль у Тимчасовому уряді.

123 Дюпон де л'Ер Джакоб-Шарль (1767-1855) — французький державний діяч; 24 лютого 1848 р. був проголошений членом Тимчасового уряду й головував у раді міністрів.

124 На ниву в жито уночі... — уривок з байки "На ниву в жито уночі.." (1848) єдиного твору Т Шевченка цього жанру. "Сичі" — редакційна назва, що вперше з'явилася при публікації байки в "Кобзарі" 1867 р. і стала традиційною.

125 Батир Дустан — казахський національний герой. "Дустанова могила" — малюнок Т. Шевченка, виконаний між 27.05.1848 р. і 15.01.1850 р.

Про Дустанову могилу і пам'ятник з глини на могилі батира Дустана Т. Шевченко згадував у повісті "Близнецьі".

126 Батир Раїм — казахський національний герой. Його іменем названо укріплення на р. Сирдар'ї, засноване 1847 р., ліквідоване 1854 р.

127 Тут йдеться про поему Т. Шевченка "Варнак" (1848).

128 у бога за дверми лежала сокира... — Перший рядок з однойменної поезії Т. Шевченка (1848).

129 Поспєлов Ксенофонт Єгорович (1820 — бл. 1860) — прапорщик корпусу флотських штурманів, член експедиції О. Бутакова. З Т. Шевченком познайомився у травні 1848 р. Знайомство переросло в дружбу. Під час плавання на шхуні "Константин" вони жили в одній каюті. У 1849 р. К. Поспєлов був командиром шхуни "Николай".

130 Вернер Томаш (Хома) — польський політичний засланець. За поширення антиурядової літератури й підбурювання ремісників до повстання у 1844 р. Т. Вернера віддано рядовим в Окремий Оренбурзький корпус. З 1849 р. — Унтер-офіцер, з 1853 р. — офіцер. Т. Шевченко познайомився з Т. Вернером в Орській фортеці перед початком Аральської описової експедиції, в якій Т. Вернер брав участь як геолог. Під час плавання вони здружилися, ці взаємини підтримували і в Оренбурзі, де разом опрацьовували матеріали експедиції. У 1849 р. В Оренбурзі Т. Шевченко виконав портрет. Вернера.

131 Істомін Олександр Олександрович (1813 — рік смерті невідомий) — старший фельдшер Аральської описової експедиції. Відомий малюнок Т. Шевченка "Бутаков і фельдшер Істомін під час зимівлі на Косаралі".

132 Бекович-Черкаський Олександр (до прийняття християнства — Дев-лет-Кизден-Мурза; рік народження невідомий — 1717) — кабардинський князь на російській службі. 1717 р. очолював експедицію в Хіву для переговорів з хівинським ханом про прийняття ним російською підданства, а також для пошуків золота в руслі Амудар'ї. Був віроломно вбитий у Хіві.

133 Муравін Іван — російський дослідник Приуралля. Брав участь у експедиції з Оренбурга в Хіву у 1740-1741 рр., склав докладну карту Приаралля.

134 Йдеться про Акишева Артемія Оникійовича (1818 — рік смерті невідомий) — прапорщика корпусу топографів на шхуні "Константин", учасника Аральської описової експедиції. А. Акишев перший провів топографічне знімання островів Аральського моря. Під час спільних виїздів на ці острови Т. Шевченко створив низку акварелей і рисунків.

135 Гумбольдт Александр (1769-1859) — німецький природодослідник, географ і мандрівник, член Берлінської Академії наук (з 1800 р.), почесний член Петербурзької Академії наук (з 1816 р.).

136 Aparo Жак Етьен Віктор (1790-1855) — французький драматург і мандрівних.

137 Дюмон-Дюрвіль Жюль Себастьян Сезар (1790-1842) — французький мореплавець і океанограф.

138 Крузенштерн Іван (Адам) Федорович (1770-1840) — російський мореплавець, адмірал, почесний член Петербурзької Академії наук (з 1806 р.).

ЗІнаїда Тулуб. ISBN 978-966-97236-2-8. 497

Розробив проект першої російської кругосвітньої експедиції і керував нею (1803-1806).

139 Відродження, Ренесанс — період у культурному та ідейному розвитку країв Західної та Центральної Європи, перехідний від середньовічної культури до культури нового часу.

140 Верроккйо (справжнє прізвище — ді Мікеле Чоні) Андреа дель (1435/1436-1486) — італійський скульптор, живописець і ювелір.

141 Леонардо да Вінчі (1452-1519) — італійський живописець, скульптор, архітектор, учений та інженер.

142 Мурільйо Бартоломе Естебан (1618-1682) — іспанський живописець.

143 Рафаель (власне, Рафаелло Санті; (1483-1520) — італійський живописець і архітектор.

144 Нессельроде Карл Васильович (1780-1862) — граф, міністр закордонних справ Росії (1816-1856).

145 Капелла — зоря 0,1 візуальної зоряної величини із сузір'я Візничого.

146 Богомолов Олександр Трохимович — поручик 4-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу. У 1848 р. — начальник Косараль-ського форту, у 1849 р. — командир роти, до якої був зарахований Т. Шевченко під час Аральської експедиції.

1471 небо невмите, і заспані хвилі... — тут повністю цитується одно-іменний вірш Т. Шевченка (1848).

148 Кількевич (Келькевич) Сильвестр Станіславович (1813 — рік смерті невідомий) — польський політичний засланець, старший лікар Раїмського укріплення. Т. Шевченко познайомився з ним 1848 р. у Раїмі.

149 Кейкуатов Микола Іванович (1806-1865) — поміщик, князь, власник маєтків на Чернігівщині. Т. Шевченко познайомився з ним у 1846 р.; 1847 р. намалював портрет дружини М. Кейкуатова і груповий портрет його дітей.

150 ... напівфантастична балада "Чума"... — написана Т. Шевченком у 1848 р.

151 Кочубей Василь Леонтійович (1640-1708) — представник української старшинської верхівки, державний діяч. Протягом ряду років за гетьманщини займав високі посади — генерального писаря (1687-1699), генерального судді (1699-1708). В. Кочубей належав до тієї частини старшини, яка трималася орієнтації на Російську державу. 1707 р. разом з І. Іскрою надіслав листа Петру І, в якому викривав таємні зносини гетьмана І. Мазепи з польським і шведським королями. В. Кочубей та І. Іскра були видані І. Мазепі і страчені. У тексті — перегук з першим рядком поеми О. Пушкіна "Полтава": "Богат и славен Кочубей..."

152 Нудатов Ераст Васильович (1828 — близько 1900) — прапорщик 4-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу. Т. Шевченко познайомився з ним 1848 р. у Раїмському укріпленні, між ними встановилися дружні стосунки.

153 Щепкін Михайло Семенович (1788-1863) — російський актор, основоположник критичного реалізму в театральному мистецтві, реформатор російської і української сцени. У 1821 р. його було викуплено з кріпацтва. З Т. Шевченком М. Щепкіна зв'язувала щира особиста дружба.

154 Каратигін Василь Андрійович (1802-1853) — російський актор-тра-гік. Т. Шевченко бачив гру В. Каратигіна в період розквіту його таланту (30-і роки).

155 Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813-1873) — український композитор і оперний співак. Т. Шевченко познайомився з С. Гулаком-Ар-темовським восени 1838 р. у Петербурзі, відтоді їх зв'язувала щира дружба.

156 ... тієї ж ночі втопилася в Вілії. — Тут викладено сюжет поезії Т. Шевченка "У Вільні, городі преславнім..." (1848).

157 Ейсмонт Густав Карлович — ад'ютант 4-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, прапорщик. За спогадами Е. Нудатова, був одним із близьких приятелів Т. Шевченка у Раїмі.

158 ... своєї таємної творчості... — йдеться про вірш Т. Шевченка "Неначе степом чумаки..." (1849).

159 Притвіц — баронський рід, відомий у Сілезії з 1306 р., пізніше розділився на кілька гілок, з яких дві переселилися в Росію.

160 Ухемисов Махамбет (1804-1846) — казахський поет і діяч народно-визвольного руху. У 1836-1837 рр. разом з Ісатаєм Таймановим очолив масове селянське повстання. Був убитий ханськими поплічниками. Збереглося біля 40 пісень і поем М. Утемисова.

161 Прощай, убогий Косарале! — Рядок з вірша Т. Шевченка "Готово! Парус розпустили..." (1849).

162 Перовський Василь Олексійович (1795-1857) — державний і військовий діяч царської Росії. Протягом 1833-1842 і 1851-1857 рр. був оренбурзьким генерал-губернатором і командиром Окремого Оренбурзького корпусу. Т. Шевченко і його друзі сподівалися, що В. Перовський допоможе засланцеві, однак цього не сталося.