В степу безкраїм за Уралом - Тулуб Зинаїда

Знайомий з Т. Шевченком з 30-х років.

77 Григорович Василь Іванович (1786-1865) — російський історик мистецтва. З 1824 р. брав активну участь у роботі Товариства заохочування художників у Петербурзі. Постійно допомагав молодим українським художникам, які навчалися у Петербурзі. Брав діяльну участь у звільненні Т. Шевченка з кріпацтва. На згадку про день звільнення Т. Шевченко присвятив Григоровичу поему "Гайдамаки".

78 Гребінка Євген Павлович (1812-1848) — український і російський письменник. У 1836 р. познайомився з Т. Шевченком і звів його з О. Венеці-ановим та В. Григоровичем. Підтримував Т. Шевченка матеріально, допомагав у самоосвіті, брав безпосередню участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва. Сприяв виданню "Кобзаря" 1840 р.

79 Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) — російський поет, один із основоположників російського романтизму. Т. Шевченко познайомився з ним у 1837 р. Жуковський належав до тих діячів російської культури, які оцінили Шевченків талант. Т. Шевченко присвятив В. Жуковському поему "Катерина".

80 "Від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує". — Цитата з поеми Т. Шевченка "Кавказ" (1845).

81 Фундуклей Іван Іванович (1804-1880) — київський цивільний губернатор (1839-1852). Т. Шевченко познайомився з ним у 1845-1846 рр. під час роботи в Археографічній комісії. 5 квітня 1847 р. брав участь в арешті

Т. Шевченка. Під час арешту відібрав у поета рукописи, альбоми, малюнки та інші речі, які згодом передав до Третього відділу.

82 .. .Як же жити // На чужині, на самоті — уривок з поезії Т. Шевченка "Самому чудно. Адеж дітись?.." (1847).

83 ... медалі... на георгіївській стрічці,., на аннинській стрічці... — йдеться про відзнаки Російської імперії: орден святого Георгія, що вручався як відзнака військових заслуг, та орден святої Анни. Кожен з них мав чотири ступені і відповідно відрізнявся розміром і способом носіння: вищий або перший ступінь носився на стрічці через плече, наступний — на шиї, нижчі — у петлиці або на ефесі зброї.

84 Кобиз — казахський струнний музичний інструмент.

85 Срим Датов — Батир Срим (рік народження невідомий — бл. 1802) — великий бей казахського роду Байбакти. У 1783 р. очолив повстання проти феодального і колоніального гніту, яке тривало до кінця XVIII ст.

86 Волконська Марія Миколаївна (1805-1863) — княгиня, дружина декабриста С. Г. Волконського, дочка генерала М. М. Раєвського. У 1827 р. поїхала слідом за засудженим на каторгу чоловіком у Забайкалля, де пробула до 1855 р.

87 Трубецька Катерина Іванівна (1800-1854) — княгиня, дружина декабриста С. П. Трубецького. Перша серед дружин декабристів у липні 1826 р. поїхала за чоловіком у Сибір. В Іркутську була затримана властями, офіційно відреклась від громадянських прав і дворянських привілеїв.

88 ... проста француженка... — йдеться про Поліну Гебль (1800-1876) — француженку, яка у 1828 р. поїхала в Сибір за засудженим декабристом Анненковим Іваном Олександровичем (1802-1878), і там одружилася з ним, прийнявши ім'я Анненкова Прасков'я Єгорівна.

89 ... від тієї, яку він звав своєю зіронькою... — йдеться про Закревську Ганну Іванівну (1822-1857) — дружину П. Закревського. Т. Шевченко познайомився з нею у 1843 р., бував у маєтку Закревських у Березовій Рудні, був закоханий у Г. Закревську. У 1843 р. Т. Шевченко намалював її портрет, присвятивши вірш "Г. 3." ("Немає гірше, як в неволі...", 1848).

90 Рєпніна Варвара Миколаївна (1808-1891) — російська письменниця, близький друг Т. Шевченка. Поет познайомився з нею в маєтку Рєпніних у Яготині в липні 1843 р., кілька місяців жив там.

В. Рєпніній присвятив поему "Тризна" (1843). Під час заслання поета В. Рєпніна листувалася з ним, зверталася до начальника Третього відділу О. Орлова з проханням полегшити його долю. У 1850 р. О. Орлов заборонив В. Рєпніній листуватися з Т. Шевченком.

91 Лазаревський Михайло Матвійович (1818-1867) — чиновник, близький друг Т. Шевченка, підстарший з шести братів Лазаревських. Т. Шевченко познайомився з ним у 1847 р., зустрічався в Орську й Оренбурзі, намалював його портрети. М. Лазаревський дістав поетові герценівські видання, допомагав матеріально, листувався з нам. У Петербурзі водночас з родиною Толстих клопотався про визволення поета із заслання й першим повідомив його про волю. Після повернення до Петербурга Т. Шевченко майже три місяці жив у нього. Після смерті Т. Шевченка М. Лазаревський подбав про похорон, а потім узяв на себе турботу про перевезення тіла поета на Україну. Він і вирішував усі майнові справи спадкоємців.

92 Барокко — стиль в архітектурі, мистецтві та літературі кінця XVI — середини XVIII ст. Виник в Італії, згодом поширився в інші країни Європи та Латинської Америки. Для барокко характерна підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. В архітектурі це виявилося в контрастах об'ємів зі скульптурними оздобами, світлотіньовими і кольоровими ефектами. На Україні барокко позначено своєрідними особливостями, зокрема використанням традицій народного мистецтва (будівлі за проектами Й. Шеделя, І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, В. Растреллі).

93 Заборовський Рафаїп Михайлович (1677-1747) — український церковний діяч, київський митрополит (з 1743 р.). Створював школи, багато уваги приділяв Київській академії. Був знавцем і любителем мистецтва. Його іменем названа брама на території Софійського собору в Києві

94 Растреллі Варфоломій Варфоломійович (справжнє ім'я — Бартоло-мео-Франческо; 1700-1771) — видатний російський архітектор, за походженням італієць, представник російського барокко. Йому належить, зокрема, проект Андріївської церкви у Києві (1747-1753).

96Шедель Йоган-Готфрід (1680-1752) — український та російський архітектор, за походженням німець. В 1713 р. приїхав до Росії. Збудував дзвінницю Києво-Печерської лаври (1731-1745), надбудував будинок Київської академії на Подолі (1732-1740). У 1744-1748 рр. очолював у Києві роботи по надбудові дзвіниці Софіївського собору, реконструкції палацу митрополита та зведенню загорожі з брамою Заборовського.

97 Іпсиланті — грецька князівська родина, що брала активну участь у визвольній боротьбі грецького народу проти турецького ярма. У Києві помер і був похований Константінос Іпсиланті (1760-1816), який втік до Росії від переслідувань турків. Але у романі 3. Тулуб допущена історична неточність: англійський поет Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1823) перебував у рядах грецьких повстанців уже після смерті К. Іпсиланті, у 1823 р. (коли у визвольну боротьбу включилися його сини — Александр (1792-1828) та Дімітріос (1793-1832).

97 Кетчер Микола Христофорович (1809-1886) — російський письменник, перекладач. Прозові переклади п'єс У Шекспіра, виконані Кетчером, вирізнялися для свого часу великими достоїнствами, точністю передачі оригіналу.

98 Благаю бога, щоб світало... — Уривок з вірша Т. Шевченка "А. О. Козачковському" (1847).

99 ТомірП'єр Філіпп(1751-1843) — французький скульптор-бронзівник.

100 Софокл (бл. 495^06/405 до н. е.) — великий давньогрецький драматург.

101 Ланський Сергій Степанович (1787-1862) — високопоставлений царський чиновник, у 1855-1861 рр. — міністр внутрішніх справ, відомий діяч селянської реформи.

102 Енгельгардт Павло Васильович (1798-1849) — поміщик, з 1828 р. — власник с. Кирилівки, де жила тоді родина Шевченків. Того ж року Т. Шевченка взято козачком до П. Енгельгардта і 1829 р. з кріпаками відправлено до Вільна, де П. Енгельгардт служив ад'ютантом у віденського військового губернатора. 1831 р. П. Енгельгардт з челяддю оселився в Петербурзі. У 1838 р. Т. Шевченка викуплено у П. Енгельгардта з кріпацтва.

103 ... таємне слов'янське товариство... — йдеться про Кирило-Мефоді-ївське товариство.

104 Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837) — російський поет, загинув від рани, одержаної на дуелі.

105 Кольцов Олексій Васильович (1809-1842) — російський поет.

106 Тут йдеться про декабриста Бестужева-Рюміна Михайла Павловича (1803-1826).

107 Рилєєв Кіндрат Федорович (1795-1826) — російський поет, декабрист.

108 Лєрмонтов Михайло Юрійович (1814-1841) — російський поет, загинув на дуелі.

109 Одоєвський Олександр Іванович (1802-1839) — російський поет, декабрист. Після поразки повстання був ув'язнений у Петропавлівську фортецю і засуджений до12 років каторжних робіт. Заслання відбував у Сибіру.

110 Бутаков Олексій Іванович (1816-1869) — російський мореплавець і географ, дослідник Аральського моря, контр-адмірал. У 1848-1849 рр. — капітан-лейтенант флоту, начальник Аральської описової експедиції. За клопотанням О. Бутакова до її складу було включено як художника й Т. Шевченка.

111 Сю Ежен (7604-1857) — французький письменник.

112 Раїм — укріплення на річці Сирдар'ї. Т. Шевченко прибув сюди у складі Аральської описової експедиції 19 червня 1848 р. І залишався до 25 липня, поки закінчилася підготовка шхун до плавання до Аральському морю. Жив він тут також і у січні — квітні 1849 р. та з кінця вересня по 10 жовтня 1849 р., коли учасники експедиції вирушили до Оренбурга. За час перебування в Раїмі Т. Шевченко виконав низку малюнків, на яких зобразив його з різних точок.

113 Беллінсгаузен Фадей Фадейович (1778-1852) — російський мореплавець, адмірал. Очолював російську антарктичну експедицію 1819-1820 рр. на шлюпах "Восток" та "Мирный", під час якої у 1820 р. було відкрито Антарктиду.

114 Обручов Володимир Панасович (1793-1866) оренбурзький генерал-губернатор, командир Окремого Оренбурзького корпусу (1842-1851). Близько чотирьох років заслання Т Шевченка (1847-1851) припадало на час його губернаторства. На прохання поетових друзів В. Обручов погодився включити Т. Шевченка до складу Аральської описової експедиції, після повернення експедиції дозволив йому малювати в Оренбурзі. Донос прапорщика М. Ісаєва докорінно змінив ставлення В. Обручова до Т. Шевченка. За його наказом поета вдруге заарештували, відправивши до каземату Орської фортеці, а потім — до Новопетровського укріплення.

115 Шрейбер Іван Петрович (1794-1861)—командир 2-ї бригади 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу, генерал-майор. З Т. Шевченком познайомився й спілкувався у травні-червні 1848 р.