Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий
У Хл. «полтрети тисяч», тобто дві з половиною тисячі.
(обратно) 563В Іп. «Билюковича Изая»; ясно, що це син хана Белука (Беглюка).
(обратно) 564В Іп. І Хл. помилково «Товлмя»; у Лавр. «Толгыя Давыдовича тести с сыомъ», — отже, звідси ясно, що Мстислав (за актовими печатями, його хрестильне ім’я — Федір) Давидович, князь новгородський, був одружений з дочкою цього половецького хана.
(обратно) 565У Хл. «Токмиша»; у Лавр. перелік захоплених половецьких ханів дещо інший, ніж в Іп.
(обратно) 566Велике освячення — освячення нової церкви і антимінса (шовкової чи лляної хустини із зображенням покладення Ісуса Христа в гроб, в яку загортаються частинки святих мощей); освячення відбулося в день пам’яті (успіння) Василія Великого.
(обратно) 567Єпископ Никифор перебував не в давно запустілому, знищеному Юр’єві, а в Каневі, де в 1144 р. Всеволод Ольгович заклав храм святого Георгія (Юрія) Побідоносця.
(обратно) 568Притчі Солом. III, 34.
(обратно) 569В Іп. І Хл. хибно «вагаты», «въгаты».
(обратно) 570Можливо, йдеться про Залозний шлях.
(обратно) 571Додано з Єрмол.
(обратно) 572Ця татіщевська дата — день повернення Святослава до Києва. Від перемоги над Кончаком минуло 20–21 день. Переможці йшли додому так повільно тому, що треба було пристосуватись до ходу піших полоняників, а насамперед через те, що був глибокий обледенілий сніг або весняне болото, у якому грузнули коні. Виходячи з цих погодних умов, можна вирахувати, що Святослав і Рюрик спішно вирушили з Києва 17 лютого (неділя, день пам’яті Феодора Тірона), подолавши відстань до Хорола (близько 230 км по прямій) за 11 днів. Посланець до Ігоря прибув у Новгород-Сіверський 14 лютого (четвер). Невдачу Ігоря (він не з’єднався зі Святополком), яка спіткала новгород-сіверського князя на самому початку його виступу («був великий обледенілий сніг» — «бяшеть серенъ великъ»), Татіщев датує 26 лютого, наводячи слова бояр, що Святослав вирушив 8 днів тому; отже, ці слова були сказані ними 25 лютого, перед походом.
(обратно) 573У районі Дінця затемнення сонця, яке в давні часи вважалося лиховісною ознакою, відбулося 1 травня 1185 р. о 16 год. 55 хв. (момент найбільшої фази) за київським часом, себто тоді, коли в церквах правили вечерні.
(обратно) 574В Іп. хибно «возворотися», у Хл. «възворотимся».
(обратно) 575В Іп. І Хл. хибно «половци»; треба «полци» — війська, полки.
(обратно) 576Ідеться про половців.
(обратно) 577Псалом CII, 10, 9.
(обратно) 578Псалом VII, 17.
(обратно) 579Псалом CXVIII, 13.7.
(обратно) 580Псалом XXVI, 9 або L, 13.
(обратно) 581Востаннє Святослав Ольгович згадується саме тут, отже, й загинув він, перебуваючи в полоні; за Любецьким синодиком, ім’я його жони — Анастасія; за Лавр., у нього був син Мстислав, убитий татарами 1241 р.
(обратно) 582В Іп. хибно «ношахуть», у Хл. «но наших».
(обратно) 583В Іп. «в морѣ», у Хл. «в мори»; про це озеро, навколо якого точилася битва, говорилося вище; морем у давнину називали також озеро (це засвідчують, напр., біблійні тексти: Єванг. від Іоанна VI, 16–25).
(обратно) 584В Іп. «постерези», у Хл. «постережем».
(обратно) 585Див. про це під 1167 р. (прим. 7); але оскільки тут іде мова про Київську сторону, то можливо, що мається на увазі перемога над половцями воєводи Романа Нездиловича з берендичами 21 квітня 1185 р. Але в 1185 р. Бонякові було б уже близько 110 років.
(обратно) 586Городниця — частина заборола (забрала), дерев’яної стіни (брустверу) на валу, що завжди оточував город-укріплення.