Дванадцять стільців. Золоте теля - Євген Петрович Петров
— Гаразд, товариші. Підходьте з вашими паперами.
Вона вийняла з шафи довгу дерев'яну поличку, на якій похитувалися тридцять шість штемпелів з товстенькими лаковими головками, і, вправно виймаючи з гнізд потрібні печатки, почала тискати їх на термінових паперах.
Начальник «Геркулеса» вже давно не підписував папери вручну. В разі потреби він виймав з кишені жилетки печатку, любовно дмухав на неї і видавлював проти свого титулу фіолетове факсиміле. Цей трудовий процес йому дуже подобався. Він наштовхнув його навіть на думку, що деякі резолюції, які найбільш вживаються, не погано було б теж перевести на гуму.
Ось так з'явилися на світ перші каучукові афоризми:
«Не заперечую. Полихаєв».
«Згоден. Полихаєв».
«Чудова думка. Полихаєв».
«Втілити в життя. Полихаєв».
Перевіривши новий прилад на практиці, начальник «Геркулеса» прийшов до Висновку, що він у значній мірі раціоналізує його трудові процеси, отже, потребує подальшого розвитку й заохочення. Незабаром було запущено в роботу нову партію гуми. Цього разу резолюції були багатослівніші:
«Оголосити догану в наказі. Полихаєв».
«Зауважити. Полихаєв».
«Кинути на периферію. Полихаєв».
«Звільнити без вихідної допомоги. Полихаєв».
Боротьба, яку вів начальник «Геркулеса» з комунвідділом за приміщення, надихала його на нові стандартні тексти:
«Комунвідділові не підлягаю. Полихаєв».
«Що вони там, побожеволіли? Полихаєв».
«Не заважайте працювати. Полихаєв».
«Я вам не нічний сторож. Полихаєв».
«Готель належить нам — і крапка. Полихаєв».
«Знаю я ваші витівки. Полихаєв».
«Ні ліжок не дам, ні умивальників. Полихаєв».
Цієї серії замовили три комплекти. Боротьба передбачалася затяжна, і далекоглядний начальник не без підстав побоювався, що одного комплекту не вистачить.
Потім було замовлено комплект резолюцій для внутрішніх геркулесівських потреб.
«Запитайте Серну Михайлівну. Полихаєв».
«Не морочте мені голову. Полихаєв».
«Тихіше їдеш — далі будеш. Полихаєв».
«Ану вас всіх! Полихаєв».
Творча думка начальника не обмежилася, звичайно, виключно адміністративною стороною справи. Як людина широких поглядів, він не міг пройти осторонь питань біжучої політики. І він замовив чудовий універсальний штамп, над текстом якого трудився кілька днів. Це була дивовижна гумова думка, яку Полихаєв міг пристоувати до будь-якого випадку життя. Окрім того, що вона давала можливість негайно відукнутися на події, вона також звільняла його від необхідності щоразу болісно думати. Штамп був побудований так зручно, що досить було заповнити залишені в ньому порожні місця, щоб вийшла злободенна резолюція.
У відповідь на………. ми, геркулесівці, всі, як один, відповімо:
а) підвищенням якості службової переписки;
б) збільшенням продуктивності праці;
в) посиленням боротьби з бюрократизмом, тяганиною, кумівством і підлабузництвом;
г) знищенням прогулів і іменин;
д) зменшенням накладних витрат на календарі і портрети;
е) загальним зростом профспілчанської активності;
ж) відмовленням від святкування різдва, паски, тройці, благовіщення, водохреща, курбан-байрама, йом-кіпура, рамазана, пуріма й інших релігійних свят;
з) нещадною боротьбою з головотяпством, хуліганством, п'янством, знеосібкою, безхребетністю і переверзевщиною;
і) поголовним вступом до лав товариства «Геть рутину з оперних підмостків»;
к) суцільним переходом на сою;
л) суцільним переводом діловодства на латинський алфавіт. а також усім, що може знадобитись у майбутньому.
Пунктирні місця Полихаєв заповнював особисто в силу необхідності, пристосовуючись до вимог біжучого моменту.
Поступово Полихаєв, пізнавши смак штампу, все більше й більше давав ходу своїй універсальній резолюції. Дійшов до того, що він відповідав нею на підступні вихватки, підлі вилазки, бешкети і неподобства співробітників.
Наприклад: «У відповідь на зухвале неподобство, вчинене бухгалтером Кукушкіндом, який насмілився вимагати сплати йому надурочних, ми відповімо…» Або: «У відповідь на мерзенні підступи і підлі вихватки співробітника Борисохлєбського, який просив позачергову відпустку, відповімо…» — і так далі.
І на все це треба було негайно відповісти підвищенням, збільшенням, посиленням, знищенням, зменшенням, загальним зростом, відмовленням від, нещадною боротьбою, поголовним переходом, поголовним переводом, а також усім, що може знадобитись у майбутньому.
І, лише відчитавши таким чином Кукушкінда і Борисохлєбського, начальник пускав у діло коротеньку гумову резолюцію:
«Зауважити. Полихаєв», — або: «Кинути на периферію. Полихаєв».
При першому знайомстві з гумовою резолюцією дехто з геркулесівців засумував. Їх лякала велика кількість пунктів. Особливо бентежив пункт про латинський алфавіт і поголовний вступ до товариства «Геть рутину з оперних підмостків». Одначе все закінчилося мирно. Скумбрієвич, правда, розмахнувся і організував, крім згаданого товариства, ще й гурток «Геть Хованщину», але цим усе і обмежилося.
І поки за полихаєвськими дверима чувся вентиляторний шум голосів, Серна Михайлівна жваво працювала. Поличка з штемпелями, розставленими за ростом — від найменшого: «Не заперечую. Полихаєв», — до найбільшого — універсального, нагадувала хитромудрий цирковий інструмент, на якому білий клоун з сонцем нижче спини грає паличками серенаду Брага. Секретарка вибирала приблизно відповідний до змісту штемпель і таврувала ним папери. Більш усього вона налягала на обережну гумку: «Тихіше їдеш — далі будеш», пам'ятаючи, що це була найулюбленіша резолюція начальника.
Робота йшла без затримки. Гума прекрасно замінила людину. Гумовий Полихаєв анітрохи не поступався перед Полихаєвим живим.
