Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- Авжеж хочу. - відразу відповіла Герміона. - Та найбільше я хочу навчитися справжнього захисту, бо... бо... - вона набрала повні груди повітря й випалила: - Бо повернувся Лорд Волдеморт.
Реакція була миттєва й передбачувана. Подруга Чо зойкнула й розлила на себе маслопиво. Террі Бута мимоволі пересмикнуло. Падма Патіл здригнулася, а Невіл якось дивно заскімлив, та потім зробив вигляд, що це на нього напав кашель. Однак усі уважно, навіть настирливо, дивилися на Гаррі.
- Отакий план. - додала Герміона. - Якщо хочете до нас приєднатися, мусимо вирішити, як нам...
- А де докази, що повернувся Відомо-Хто? - досить агресивно урвав її білявий гафелпафський квідичист.
- Дамблдор у це вірить... - почала Герміона.
- Ти хотіла сказати, що Дамблдор вірить йому. - кивнув блондин на Гаррі.
- А ти хто такий? - доволі грубо спитав його Рон.
- Захаріас Сміт, - відповів хлопець. - і ми маємо право знати, чому він каже, що повернувся Відомо-Хто.
- Послухай. - негайно втрутилася Герміона, - ми не для того тут зібралися...
- Усе нормально, Герміоно, - урвав її Гаррі.
До нього щойно дійшло, чого сюди прийшло так багато людей. Герміона. на його думку, повинна була це передбачити. Деякі з цих учнів, якщо не всі. прийшли, щоб почути з перших уст Гарріну версію.
- Чому я кажу, що повернувся Відомо-Хто? - перепитав він. дивлячись Захаріасу прямо у вічі. - Бо я його бачив. Але Дамблдор уже розповів усій школі, що сталося, тож якщо ви йому не повірили, то не повірите й мені, а я не збираюся марнувати цілий день, щоб когось переконувати.
Коли Гаррі це говорив, усі затамували подих. Гаррі здалося, що навіть шинкар нашорошив вуха. Він і далі витирав засмальцьованою ганчіркою ту саму склянку, від чого вона ставала ще брудніша.
Проте Захаріас не вгамувався: - Дамблдор нам тоді сказав лише, що Седрика Діґорі вбив Відомо-Хто, і що ти приніс Седрикове тіло назад у Гоґвортс. Він не розповів нам подробиць, не повідомив, як саме було вбито Діґорі, а ми всі хотіли б про це знати...
- Якщо ти прийшов, щоб почути, як убиває Волдеморт. то я тебе розчарую, - заперечив йому Гаррі. Йому знову, як це вже не раз траплялося останніми днями, почав уриватися терпець. Не відводив очей від агресивного обличчя Захаріаса Сміта і був сповнений рішучості не дивитися на Чо. - Я не хочу говорити про Седрика Діґорі, зрозуміло? Тому, якщо ви прийшли заради цього, можете відразу собі йти, не марнуючи часу.
Він сердито глипнув на Герміону. Це ж вона виставила його тут диваком, а всі, зрозуміло, поприходили, бо їм цікаво послухати, наскільки буйна в нього фантазія. Проте ніхто не зрушив з місця, навіть Захаріас Сміт, котрий, однак, і далі пильно розглядав Гаррі.
- Отже, - знову заговорила тонесеньким голоском Герміона. - Отже... як я вже казала... якщо ви хочете навчитися захисту, то треба домовитись, як нам усе це робити, тобто, як часто зустрічатися і де саме...
- Чи правда, - втрутилася дівчина з довгою косою, поглядаючи на Гаррі, - що ти вмієш викликати патронуса?
Усі зацікавлено загомоніли.
- Так, - дещо виклично підтвердив Гаррі.
- Матеріального патронуса?
Ця фраза щось Гаррі нагадала.
- Е-е... а ти часом не знаєш мадам Боунз? - поцікавився він.
Дівчина усміхнулася.
- Це моя тітка, - пояснила вона. - Мене звати Сьюзен Боунз. Вона мені розповідала про слухання твоєї справи. То... це правда? Ти можеш вичаклувати патронуса-оленя?
- Так, - відповів Гаррі.
- Ого-го, Гаррі! - вражено вигукнув Лі. - Я й не підозрював!
- Мама наказала Ронові про це не патякати, - сказав Фред, усміхаючись до Гаррі. - Казала, що ти й так забагато привертаєш уваги.
- Вона не помилялася, - зітхнув Гаррі, а дехто з учнів засміявся.
Самотня відьма у вуалі легенько засовалася на місці.
- А чи ти справді вбив Василіска тим мечем, що лежить у Дамблдоровім кабінеті? - запитав Террі Бут. - Це мені розповів один портрет, коли я там був торік.
- Е-е... так, тим мечем, справді. - підтвердив Гаррі.
Джастін Фінч-Флечлі коротко свиснув, брати Кріві обмінялися захопленими поглядами, а Лаванда Браун сказала: «Ого».
Гаррі почало кидати в жар, і він боявся глянути на Чо навіть краєм ока.
- А коли ми були в першому класі, - повідомив Невіл, - він урятував філологічний камінь...
- Філософський, - прошипіла Герміона.
- Ну, так, цей камінь... від Відомо-Кого. - завершив речення Невіл.
Очі в Анни Ебот спали круглі, мов ґалеони.
- І це ще не згадуючи, - додала Чо (Гаррі глянув на неї побачив, що вона йому всміхається, і його серце ледь не вистрибнуло з грудей), - усіх тих завдань, що він виконав на Тричаклунському турнірі... подолав драконів, водяників і так далі...
За столом схвально загомоніли. У Гаррі всередині все приємно стислося. Він намагався не мати самовдоволеного вигляду. Після похвали Чо набагато важче було вимовити те, що він присягся їм сказати.
- Послухайте, - почав він, і всі негайно замовкли. - я... я не хочу здатися надто скромним чи як, але... мені при цьому серйозно допомагали...
- Але не з драконами, - відразу втрутився Майкл Корнер. - То був крутий політ..
- Та ну... - пробелькотів Гаррі, знаючи, що з цим важко було б не погодитися.
- А цього літа тобі ніхто не допомагав здихатися дементорів. - додала Сьюзен Боунз.
- Це так, - знову погодився Гаррі. - ну що ж, дещо мені вдалося без жодної допомоги, але...
- Ти що, хочеш викрутитися й нічого не показати? - здивувався Захаріас Сміт.
- Послухай, - втрутився Рон. перш ніж Гаррі встиг заговорити. - може б ти заткнувся?
Мабуть, Рона зачепило за живе слово «викрутитися», бо він тепер пожирав Захаріаса такими очима, ніби хотів його добряче віддухопелити.
Захаріас почервонів і почав виправдовуватись:
- Ми прийшли чогось від нього навчитися, а він тепер каже, що нічого не може.
- Він такого не казав, - гримнув Фред.
- Може, тобі прочистити вуха? - поцікавився Джордж, витягаючи з пакета з емблемою крамнички «Зонко» якусь довжелезну металеву штуку загрозливого вигляду.
- Або якусь іншу частину тіла. Нам
