Зібрання творів - Кларк Ештон Сміт

[23]Турмалін (від сингальського слова tōramalli — «той, що притягує попіл») — мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений тощо), а його гарні ґатунки, що є напівкоштовними каменями, використовуються в ювелірній справі.

[24]Чо Вулпаномі (англ. Tscho Vulpanomi) — у творах Кларка Ештона Сміта — регіон на півдні Гіпербореї.

[25]Сердолік — напівкоштовний камінь червоного або помаранчевого кольору, різновид халцедону. Саме за свій червоний колір цей камінь дістав свою давньо-українську назву — «кривавець».

[26]Шатоянти (від фр. oeil de chat — «котяче око») — переливчасті коштовні камені золотавого або червоно-брунастого кольору з так званим «ефектом котячого ока».

[27]Назва мінералу, імовірно, вигадана Кларком Ештоном Смітом.

[28]Яшма — кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу, широко використовується як декоративний камінь і найчастіше буває червоного, жовтого, брунатного, зеленого та сірого кольорів.

[29]Дерево та його назва, імовірно, є вигадкою Кларка Ештона Сміта.

[30]Хризоліти — загальна назва золотисто-жовтих або зелених прозорих коштовних каменів.

[31]У своєму нотатнику, «Чорній книзі», Кларк Ештон Сміт подає таке визначення слова ґеш — кельтське табу, припис або заборона, що накладалася на певну особу зі словами «Я накладаю на тебе важкий ґеш, аби ти зробив те і те».

[32]Магістрат (від лат. magister — «наставник», «вчитель») — високопосадовець, представник органів влади у певному місті або місцевості.

[33]Катоблеп (з давньогрецької — «той, що дивиться вниз») — леґендарна істота з Ефіопії, перші описи якої зустрічаються у Плінія Старшого, а потім у Клавдія Еліану. Погляд катоблепа або дихання може перетворити людей на камінь або вбити їх.

[34]Білгук, біл або біл-ґвізарма (англ. bill, bill hook, bill-guisarme) — холодна держакова зброя, уживана піхотинцями середньовічної Європи. Споріднена з алебардою, глефою, совнею та ґвізармою.

[35]Сулиця або дротик — метальна зброя, полегшений та зумисне збалансований для метання спис. Сулиці з прадавніх часів використовувались як бойова та мисливська зброя. Зазвичай довжина сулиць становила близько 1–1,5 м.

[36]Котурни (лат. сothurni; англ. сothurns, buskins) — різновид взуття, високі закриті черевики часів Античності, які лишалися в ужитку ще якийсь час у ранньому Середньовіччі в театральному мистецтві.

[37]Баклер або кулачний щит (англ. buckler, походить від фр. bouclier — «щит»; нім. Faustschild) — маленький щит для фехтування, що був у вжитку в Європі у XIII–XVII ст. Зазвичай мав круглу форму, виготовлявся з металу та використовувався для відбивання ударів ворога в ближньому бою. Розміри такого щита не перевищували 40 см у діаметрі.

[38]Перев’яз — перекинутий через плече ремінь, який є деталлю вбрання та використовувався для носіння зброї.

[39]Обсидіан — склоподібна гірська порода чорного, темно-сірого та брунатного кольору, різновид вулканічного скла.

[40]Каверна — в геології — порожнина в гірських породах, яка виникає здебільшого внаслідок вилуговування водою розчинних частинок (карст) або застигання лави, насиченої газовими компонентами.

[41]Фумарола (від італ. Fumare — «диміти») — невеликий отвір або тріщина в кратері вулкана або лавового потоку, що застигає і покривається кіркою, місце виділення газо- та пароподібних продуктів.

[42]Дольмен — доісторична споруда у вигляді двох або більше величезних кам’яних брил, поставлених вертикально та перекритих зверху кам’яною плитою.

[43]Доломіт — породотвірний мінерал із класу карбонатів у вигляді білих, жовтуватих, сірих кристалів, а також осадова гірська порода, що складається з цього мінералу з домішкою кальциту.

[44]1 миля дорівнює 1,609 км.

[45]Археоптерикс — найдавніший відомий рід вимерлих птахів. Жив у юрському періоді в тропічному кліматі, розміром приблизно дорівнював сучасній вороні, а формою тіла, будовою кінцівок і наявністю оперення був подібний до сучасних птахів.

[46]Еон (від давньогрецької — «вік») — відтинок геологічної історії Землі, який об’єднує кілька ер. У геології термін еон означає період, який охоплює мільярд років. У переносному значенні еон — це будь-який незвизначено довгий період.

[47]Фамільяр — у середньовічних європейських віруваннях — дух або надприродна істота, яка допомагає відьмам, магам і тим, хто практикує магію. Вони з’являються в багатьох іпостасях, часто, як тварина, або час від часу, як людина чи людиноподібна істота. Один з найпоширеніших образів фамільяра — чорний кіт.

[48]Великі Древні або Великі Стародавні (англ. The Great Old Ones) — у міфах Ктулху — пантеон прадавніх божеств, який вигадав Г. Ф. Лавкрафт і значно доповнили його послідовники. Сам Лавкрафт придумав сімох Великих Древніх: Азатота, Ктулху, Ґатанотоа, Шуб-Ніґґурат, Йоґ-Сотота, Н’ярлатотепа та Йіґа. Послідовники розширили цей пантеон, і нині він включає понад сотню божеств.

[49]Анелас (англ. anlace, anelace) — середньовічний двосічний кинджал або короткий меч, який відрізняється значною шириною клинка в кореневій частині. Клинок анеласа сягає завдовжки 35 см і різко звужується до вістря, за що ця зброя дістала альтернативну назву — волячий язик.

[50]Систр (лат. sistrum — «те, чим струшують») — давньоєгипетський ударний музичний інструмент, храмове брязкальце. Навершя систра зазвичай прикрашали зображенням кішки з людським обличчям, а на руків’ї зображали Хатхор і богиню-кішку Бастет. Систр використовувався в релігійних процесіях та інших церемоніалах, приурочених до культу Ісіди.

[51]Аламбік (фр. alambic від араб. al-ambiq) — мідний перегінний куб особливої конструкції, призначений для дистиляції. Прийшов до Європи з Єгипту, де з його допомогою переганяли різноманітні цілющі та косметичні олії. Широко використовувався в алхімії, згодом — для дистиляції спирту.

[52]Архетип (від давньогрецької — «прообраз», «початкове зображення», «давній слід») — праформа, прототип, первинна форма, первинний образ, оригінал якогось предмета, явища, ідеї або поняття.

[53]Плауни або плауновидні (лат. Lycopodiopsida, англ. lycopods, clubmosses, firmosses, quillworts) — клас плауноподібних рослин, найстаріший сучасний відділ судинних рослин, який виділився близько 420 мільйонів років тому.

[54]Алозавр — рід двоногих хижих динозаврів, що належав до підряду теропод (звіроногих) ряду ящеротазових.

[55]Птеродактиль — рід хижих птерозаврів, які харчувалися переважно рибою та дрібними тваринами.

[56]Птеранодон — рід птерозаврів з великим виростом на голові і беззубим дзьобом.

[57]Стегозавр — рід стегозавроподібних щитоносних динозаврів, які мали подвійний ряд кісткових пластинок вздовж хребта, від шиї до хвоста. З метою оборони він користувався хвостом, що мав гострі шипи на кінці.

[58]Тут Кларк Ештон Сміт припускається неточности, адже стегозаври, на відміну від решти перелічених ящерів, були травоїдними.

[59]Мегалозавр — рід хижих двоногих ящеротазових динозаврів, що жили в середині юрського періоду. Мегалозавр є першим описаним наукою динозавром, сягав 9 метрів завдовжки і був двоногим хижаком, який важив близько тонни.

[60]Поділ (англ. fission) — біологічний процес безстатевого розмноження тваринних і рослинних клітин.

[61]Такі риси, як плодючість і поїдання власних дітей, споріднюють Абота з іншим божеством «міфів Ктулху», а саме з Шуб-Ніґґурат — туманною, подібною на хмару масою з безліччю довгих чорних мацаків, слинявими ротами і короткими цапиними ногами. Її супроводжує безліч породжених нею дрібних почвар, яких вона постійно вивергає, а потім знову пожирає і перетравлює. Шуб-Ніґґурат є вигадкою Г. Ф. Лавкрафта і вперше згадана в його оповіданні «Останній дослід» («The Last Test», 1928), проте детальний опис цього божества створили друзі та послідовники письменника, зокрема Авґуст Дерлет, Роберт Блох і Ремсі Кемпбелл.

[62]Лімб (лат. Limbus — «рубіж», «край») — у католицькій теології — місце перебування душ, що не потрапили в рай і не є пеклом або чистилищем. У «Божественній комедії» Данте лімб є першим колом пекла, де разом з нехрещеними немовлятами перебувають добродійні нехристияни — філософи, поети і лікарі античності, а також герої поганського світу; переддвер’я пекла.

[63]Книга Ейбона (лат. Liber Ivonis або Livre d’Eibon) — вигадана Кларком Ештоном Смітом чаклунська книга, автором якої він назвав прадавнього гіперборейського чаклуна Ейбона.

[64]Ім’я Ґаспар дю Нор (Gaspard du Nord) перекладається з французької як «Ґаспар із Півночі» або «Північний Ґаспар», що натякає на його зв’язок з північною країною Гіпербореєю.

[65]Бореальний — термін, що означає «північний», утворений від імені давньогрецького