Місто кісток - Кассандра Клер

– Ґретель назвала тебе «сер», – зауважила Клері, коли вони з Люком залишилися самі. – А хто такі «другий» і «третій»?

– Другий і третій за званням, – поволі промовив Люк. – А я вожак вовчої зграї. Тому Ґретель зверталася до мене «сер». Ти не уявляєш, чого варто було відучити її говорити «господар».

– А мама знала?

– Про що?

– Що ти перевертень.

– Так, від самого початку.

– І звичайно, жоден із вас не вважав за потрібне сказати мені.

– Я б давно зізнався, але вона була переконана, що тобі нічого не відомо про Мисливців і про Сутінковий світ. Я не зможу так просто пояснити, як вийшло, що я став перевертнем, а про інше мовчати. Саме від таких ситуацій і намагалася захистити тебе мама. Я уявлення не маю, що саме ти знаєш…

– Багато, – спокійно відповіла Клері. – Я знаю, що мама була Мисливцем. Знаю, що вони з Валентином одружилися, а потім вона вкрала Чашу Смерті і втекла від нього. Коли народилася я, вона водила мене до Магнуса Бейна щодва роки, щоб притупити моє Бачення. А ще я знаю, що коли Валентин намагався вивідати в тебе, де Чаша, в обмін на життя мами, ти відповів, що вона тебе не цікавить.

Люк дивився в стіну.

– Я не знав, де Чаша. Вона мені так і не сказала.

– Хоча б поторгувався…

– Валентин не торгується. Ніколи. Якщо перевага не на його боці, він не вступає в гру. Заради досягнення мети Валентин готовий на все, співчуття йому невідоме. І навіть якщо він колись любив твою маму, то тепер вб’є її, не вагаючись. Ні, з Валентином торгуватися марно.

– І тому ти вирішив кинути маму? – випалила Клері. – Ти командуєш цілою зграєю вовків і все одно вважав, що не зможеш їй допомогти? Спочатку я думала, що ти теж Мисливець за тінями і просто боїшся порушити чергову ідіотську клятву, а тепер виявляється, що ти просто полохлива нечисть! Отже, тобі начхати, що всі ці роки мама вважала тебе другом, рівним собі, – от як ти відплатив їй за доброту!

– Послухати тебе, то ти точнісінько така, як Лайтвуди, – тихо вимовив Люк.

Клері злісно прищурилася.

– Не треба говорити про Алека та Ізабель, ніби ви близькі знайомі!

– Взагалі-то я про їхніх батьків, з якими я справді був близько знайомий, – уточнив він. – Усі Мисливці за тінями дружили один з одним.

Від подиву Клері роззявила рота.

– Я знаю, що ти був членом Кола, але як інші не дізналися, що ти перевертень? Чи вони знали?

– Не знали. Бо я не народився перевертнем, – пояснив Люк. – Я таким став. І я бачу, що ти готова вислухати мене. Це довга історія, але я думаю, час у нас є.

Правда в тому, що я знаю твою маму ще з дитинства. Ми виросли в Ідрисі. Це гарне місце, і я завжди шкодував, що ти ніколи не бачила його. Тобі б сподобалися лискучі сосни взимку, темна земля і