Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

- Тільки нехай усі підуть, - нервово озвалася Герміона. - Гаразд...

Міцно затиснувши в руці аркуш паперу, вона попрямувала до Локартового письмового столу, а Гаррі з Роном - услід за нею.

- Е-е... пане професоре Локарте! - затинаючись, почала Герміона. - Я б хотіла... взяти з бібліотеки цю книжку. Для позакласного читання. - Тремтячою рукою вона простягла аркуш паперу. - Але річ у тому, що вона у відділі службової літератури, і треба, щоб хтось з учителів підписав дозвіл. Я певна, що вона допоможе мені краще зрозуміти ваші слова з «Упертих упирів» про отрути сповільненої дії.

- Ах, «Уперті упирі»! - вигукнув Локарт, беручи в Герміони аркуш і задоволено усміхаючись. - Мабуть, то моя найулюбленіша книжка! Вона тобі сподобалась?

- О, так! - у захваті підтвердила Герміона. - А як винахідливо ви впіймали того останнього упиря в капкан із чайного ситечка!

- Ну... гадаю, ніхто не заперечить, якщо я трохи допоможу найкращій учениці року, - приязно сказав Локарт, витягуючи довжелезне павичеве перо. - Гарне, правда? - хибно витлумачив він гримасу на Роновім обличчі. - Звичайно я вживаю його для автографів.

Локарт вивів свій величезний підпис із закру-тасами і віддав дозвіл Герміоні.

- Ну, Гаррі, - почав Локарт, а Герміона тим часом неслухняними пальцями склала дозвіл і запхала його в торбинку, - завтра, здається, перший у сезоні матч із квідичу? Ґрифіндор проти Слизерину, так? Я чув, що ти здібний гравець. Я теж був ловцем. Мене запрошували до національної збірної, але я вирішив присвятити своє життя боротьбі з темними силами. Але, якщо захочеш потренуватися зі мною особисто, звертайся без вагань. Я зажди радий поділитися досвідом із гравцем-початківцем.

Гаррі щось буркнув і побіг наздоганяти Рона з Герміоною.

- Неймовірно! - здивувався він, розглядаючи з друзями підпис на дозволі. - Він навіть не подивився, що то за книжка.

- Бо він заплішений дурень! - скривився Рон. - Але це нам на руку - маємо те, що треба.

- Ніякий він не дурень! - обурено пискнула Герміона, коли вони вже бігли до бібліотеки.

- Це тому, що назвав тебе найкращою ученицею року?..

Увійшовши до бібліотеки, де панувала приглушена тиша, вони замовкли. Бібліотекарка мадам Пінс була високою, дратівливою жінкою, що скидалася на голодну гієну.

- «Найпотужніші настійки?» - підозріло перепитала вона, намагаючись забрати в Герміони аркуш із дозволом, проте дівчина не випускала його з рук.

- Чи не могла б я лишити його собі? - ледь чутно запитала вона.

- Ой, перестань! - скривився Рон, вихопив у неї дозвіл і простягнув його мадам Пінс. - Ми дістанемо тобі ще один автограф. Локарт підпише будь-який папірець, який покладеш перед ним.

Мадам Пінс піднесла аркуш до світла, немовби намірившись викрити фальшивку, але все було правильно. Вона зникла десь між високих стелажів і за кілька хвилин повернулася з великою й мовби запліснявілою книжкою. Герміона обережно поклала її в торбинку, і вони пішли геть. Старалися не бігти і не видаватися надто винними.

Через п'ять хвилин вони знову сховалися у занедбаному туалеті Плаксивої Мірти. Герміона не зважала на Ронові заперечення, пояснивши, що сюди не зайде жодна нормальна людина, тож їм майже ніхто не заважатиме.

Плаксива Мірта голосно рюмсала у своїй кабінці, але вони не звертали уваги на неї, а вона на них.

Герміона обережно розгорнула «Найпотужніші настійки», й вони схилилися над покритими де-не-де цвіллю сторінками. З першого погляду стало зрозуміло, чому ця книжка зберігається у відділі службової літератури. Деяке зілля призводило до таких жахливих наслідків, що про них і думати не хотілося, а до того ж там були гидезні ілюстрації, скажімо, чоловік, вивернутий навиворіт, або відьма, з чиєї голови росло багато рук.

- Ось вона, - схвильовано мовила Герміона, знайшовши сторінку під назвою «Багатозільна на-стійка». Сторінка була прикрашена малюнками людей, які вже наполовину перетворилися на інших осіб. Гаррі щиро сподівався, що той лютий біль, який викривив їм обличчя, був тільки витвором уяви художника.

- Це найскладніша настійка, про яку я коли-небудь читала, - сказала Герміона, переглядаючи рецепт. - Мереживокрилі мушки, п'явки, м'ята і спориш, - бурмотіла вона, перебігаючи пальцем список компонентів. - Ну, це досить легко, усе це є в шкільній коморі, ми дамо собі раду. О... нічого собі! - молотий ріг дворога, - не знаю, де нам його й дістати? Покришена шкіра африканського змія бумсленґа, - і це буде непросто, - а ще, звичайно, частинка тієї людини, якою треба стати.

- Перепрошую! - гостро озвався Рон. - Що ти маєш на увазі? Я не питиму настою Кребових нігтів!

Герміона ніби його й не чула:

- Цим зараз не треба перейматися, ті частинки додають аж наприкінці.

Ронові мов заціпило й він обернувся до Гаррі, але того тривожило інше.

- Герміоно, ти хоч уявляєш, скільки нам усього треба вкрасти? У шкільній коморі точно немає покришеної шкіри бумсленґа. І що тоді - ламати Снейпів приватний сейф? Не знаю, чи це добра ідея.

Герміона з ляскотом закрила книжку.

- Ну, якщо ви боїтеся, то нехай! - розсердилася вона. Її обличчя розпашілося, а очі блищали яскравіше, ніж завжди. - Ви знаєте, що я не люблю порушувати правил. Але, як на мене, погрози всім, хто маґлівського роду, - то набагато гірше порушення, ніж виготовлення складної настійки. Але якщо вам байдуже - причетний до цього Мелфой чи ні, я одразу ж піду до мадам Пінс і віддам книжку!

- Ніколи не думав, що дочекаюся дня, коли ти будеш переконувати нас порушити правила! - здивувався Рон. - Гаразд, ми це зробимо. Тільки без нігтів, о'кей?

- А як довго треба готувати настійну? - поцінавився Гаррі, коли повеселіла Герміона знову розгорнула книгу.

- Ну, якщо м'яту треба збирати при повному місяці, а мереживні крильця настоювати три тижні, то, гадаю, вона буде готова десь за місяць. Треба тільки дістати всі компоненти.

- Місяць? - засмутився Рон. - Та за цей час Мелфой переб'є половину учнів маґлівського роду! - Але Герміонині очі знову небезпечно звузилися, тож він швиденько додав: - Але це найкращий план, який ми маємо. Отож - повний вперед!

Проте, поки Герміона виглядала, чи їм безпечно вийти з туалету, Рон прошепотів до Гаррі:

- Було б значно менше мороки, якби ти завтра просто збив Мелфоя з мітли.

*

Гаррі прокинувся в суботу ще вдосвіта і якийсь