💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець

Olya_#1 - Володимир Худенко

Читаємо онлайн Olya_#1 - Володимир Худенко
class="p1">Вони пройшли в серверну AMA (Assault Mech Arena) і вгляділись у розлогий монітор тамтешнього меню… Махду зосереджено вивчала лінійку мехів.

— Бери оцей… — мовив Макс і тицьнув в іконку…

British Technology BT-40000 «Predator» — найновіший ігровий мех виробництва компанії British Technology при співпраці з Iowa. LLC та Devlon Industries Inc. є глибокою модернізацією моделі BT-20000 та найбільш досконалим з масових ігрових мехів третього покоління. Оснащений інноваційною системою керування вогнем на основі бортового суперкомп’ютера ІВМ-NovaXта смертоносним озброєнням у вигляді наручних автоматичних гармат Herstal-М та потужних плазмових багнет-кігтів компанії Schofiled Tools. Корпус меха виконаний із надлегких композиційних матеріалів та високоефективних сплавів з використанням технології радіо- та тепломаскування, підсилений захисними титановими пластинами та динамічним щитом у вигляді генерованого силового поля…

— А можна?.. — вражено протягнула Махду.

— Звичайно, — всміхнувшись, кивнув Макс.

Оля неуважно ковзнула поглядом по зображенню грізного, пузатого й кігтястого ретрофутуристичного меха і вгледіла під ним ціну…

— Десять тисяч кредитів?? — вигукнула вона. — Ні в якому р…

Та раптом Макс легким рухом приклав пальчик до її губ, і вона затнулась.

Він же мрійливо оглянув її з ніг до голови і тихо мовив:

— Виглядаєш просто казково!..

І, прибравши палець, легенько цмокнув її в губи.

І заплатив за мех, паскудник такий!..

Махду була на сьомому небі від щастя, а Оля лиш ошаліло зиркала на неї з Максом. Той присів навшпиньки коло дівчинки, і вони почали тицяти по екрану, вибираючи ігровий режим та інші параметри майбутнього зіткнення. Оля дещо розгублено зиркнула поверх їхніх голів…

Пілот. Mahdu Rushdie (6 років, Калькутта)

Мех. BT-40000 (синій)

Режим гри. ЗАВОЮВАННЯ

Карта. ГЕФЕСТ (свердловини)

Складність боїв. середня

Рівень насилля. максимум руйнувань

Овердрайв. ТАК

Реактивний ранець. ЗАДІЯНО (ручні налаштування)

Автоматичне добивання. ТАК (ближній бій)

Автонаведення. ТАК (гармати)

Повідомлення. ТАК (голосовий чат/гарнітура)

Кількість гравців на арені. 10

Час місії. 30 хвилин

Максимальна кількість очок. 1000

Наклацавши собі все необхідне, Махду з Максом відправились у зброярню — Оля поплелась слідом. Їхній мех уже очікував там, поблискуючи темно-синьою бронею з палаючими логотипами British Technology, Iowa. LLC, Schofiled Tools та Soft Dreams Ltd… Макс підсадив Махду в кабіну, а службовець-консультант у фірмовому комбінезоні з барвистим метеликом Soft Dreams Ltd на спині поміг дівчинці пристебнутись та надіти на ручки рукавиці-маніпулятори з громіздкими датчиками, на голову — дисплейні окуляри з гарнітурою… Махду спритно під’єдналась до системи і здвигнула плечем, вміло повела руками в маніпуляторах — кігтясті лаписька меха здвигнулись із ледь чутним гулом сервоприводів, витяглись, почали розминатись, точно повторюючи рухи дівчинки. Махду вдарила лапою об лапу (ті страшно брязнули) і піднесла правицю меха до своїх очей — з неї вискочили три довжелезних сяючих кігті… Махду оглянула їх і діловито прицмокнула — кігті погасли. Затим малеча з неймовірно серйозною та зосередженою міною втупилась у протилежну стіну зброярні — там саме вбиралась у мех трошки старша дівчинка — круглолиця зеленоволоса японка. Махду спортивним рухом розім’яла шию і хижо підморгнула зеленоволосій, затим опустила лінзи окулярів. Японка так само кумедно (надзвичайно серйозно) кивнула у відповідь і почала й собі пристібатись…

Махду ж, повністю освоївшись із керуванням, зафіксувала захисну капсулу і опустила кришку кабіни — мех зблиснув примруженими очицями оглядових дисплеїв… Кліщі підйомника ухопили машину і підняли в десантний відсік, засяяв голографічний напис «готовність».

— Ну що, займемо наші місця? — всміхнувся Макс, узявши Олю під руку.

Вона озирнулась по зброярні — інші діти також або пакувались, або вже зникали у своїх відсіках — укомплектований мех із зеленоволосою японкою також шмигнув угору…

— Ти ніколи не рубалася в мехи? — спитав Макс.

— Ні, — здвигнула плечима Оля, — здається, в моєму дитинстві їх тут іще не було… з біса дорога розвага, — всміхнулась.

Вони взяли собі двомісну граві-гондолу і, всівшись, понеслись службовим тунелем на арену… Арена «Гефест» розташовувалась у підземних ярусах розважального комплексу і являла собою широке плато зі зловісних чорних скель, між яких палали ріки червонуватої та жовтогарячої лави… Над платом простиралось досить правдоподібне понуре небо в суцільних хмарах чадного попелу, а збоку навіть гримів та чадів чималий діючий вулкан. То там то сям між скель тяглися масивні труби, над ріками лави подекуди були перекинуті бетонні мости з тьмяними старомодними ліхтарями, а на рівній віддалі одна від одної чорніли гострі голки ретрофутуристичних свердловин із якимись господарськими будівлями.

Правила матчу були прості. Кожен із гравців мав із боєм зайняти свердловину і хакнути її контрольний термінал. Після цього свердловина починала качати «криптоній» (вигадану руду чи щось на кшталт того) гравцю або команді, котра її зайняла й зламала. За це нараховувались призові очки. Також очки нараховувались за пошкодження або виведення з ладу чужих мехів. Таким чином, можна було взагалі не займати свердловини, а лише нівечити мехи суперників. Або лише займати свердловини, уникаючи сутичок (якщо вдасться) — тактика насправді могла різнитись…

Оля з Максом шугнули на своїй гондолі над гарячою лавою та затінком зловісних скель — вдихнули прокопчене їдке повітря (абсолютно безпечне, звичайно — без усякого попелу, проте злегка ароматизоване заради ефекту) і врешті вгледіли над центром плато голографічний напис «ВИСАДКА…» — дисплеї гондоли засяяли, ввімкнулось її власне силове поле… Дисплеїв було три — один, найширший, показував всі закутки арени з камер дронів, інший — детальну карту арени з усіма необхідними позначками (в тому числі — гравців і контрольні точки, статистику), а найменший демонстрував зосереджене личко Махду всередині меха — камера була встановлена зліва над її голівкою.

Отже, почалась висадка… Мехи скидали з імпровізованих космічних кораблів просто з неба, чи то пак — зі стелі, і вони з гулом та гуркотом приземлялись у різних точках плато. Ось один хлопчик приземлився вкрай невдало і, похитнувшись, впав у потік лави — його мех затріщав, задимів і вийшов із ладу. Тут же з’явились дрони-евакуатори, підхопили захисну капсулу із хлопчиком і винесли за межі арени — хлопчик лиш розчаровано скиглив… Осьде десантувалась і Махду — її синенький мех ледь просів під своєю вагою, довкруг піднялась хмара сажі та пилу. Махду вправно

Відгуки про книгу Olya_#1 - Володимир Худенко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: