Казки роботiв. Кiберiада - Станіслав Лем

– Гарна історійка, – шепоче Кляпавцій Трурлеві на вухо, – він може нас тут вік тримати, поки не розповімо все, що знаємо, бо ж наша мудрість не знає меж!

– Стривай, – Трурль йому на це, – тепер уже я вестиму з ним переговори. – І каже голосно:

– Слухай‑но, ти, дипломований розбійнику! Якщо йдеться про золото, то ми володіємо інформацією, яка варта всіх інших, це рецепт, як робити золото з атомів, скажімо, для початку, з атомів водню, бо в Космосі їх без ліку – хочеш мати цей рецепт – ми тобі його дамо, але потім ти нас відпустиш.

– Таких рецептів у мене вже повна, скриня, – гнівно вибалушивши очі, відповідає пика, – і всі ні до чого. Не дамся більше, щоб мене одурили – рецепт спершу треба випробувати.

– Чом би й ні? Можна. Маєш горщик?

– Не маю.

– Дарма, можна й без горщика, якщо робити швидко, – заспокоїв Трурль. – Рецепт простий: треба взяти стільки атомів водню, скільки заважить атом золота. З атома водню спершу треба облущити електрони, потім замісити протони, добре виробити ядерне тісто і місити його аж поки виступлять мезони, а тоді вже гарненько пообкладати електронами. І матимеш щире золото. Дивись!

Почав Трурль атоми ловити, від електронів їх обчищати, протони місити, та так, що пальці аж мигтять, виробив протонне тісто, пообтикав довкола електронами і взявся до наступного атома; не минуло й п’яти хвилин, як мав у руках грудку щирого золота. Подав його пиці, та спробувала на зуб, кивнула й каже:

– Справді, золото. Але я не зможу так звинно ловити атоми, завеликий я для цього.

– Нічого, ми дамо тобі відповідний апаратик! – напосідається Трурль. – Тільки подумай, таким способом можна все перетворити на золото, не лише водень, дамо тобі рецепти також для інших атомів; весь Космос можна зробити золотим, варто тільки взятися як слід!

– Якби Космос увесь був золотий, то золото втратило б будь‑яку вартість, – зауважив практичний Мордань. – Ні, ваш рецепт мені ні до чого: я, звичайно, записав його, але цього замало! Жадаю скарбів знань.

– Але що ж ти хочеш знати, до лиха?!

– Усе!

Поглянув Трурль на Кляпавція, Кляпавцій на Трурля,і той сказав так:

– Якщо ти поклянешся великою клятвою і заприсягнешся страшною присягою, що відразу ж нас відпустиш, ми дамо тобі інформацію про всеінформацію, тобто власноручно створимо тобі Демона Другого Порядку, магічного, термодинамічного, некласичного і статичного, який тобі хоч би й зі старого барильця або з апчиху буде екстрагувати і зносити інформацію про все, що було, що є, що може бути і що буде. Бо немає демона над того Демона, бо він Другого Порядку, отож якщо хочеш його мати, кажи відразу!

Дипломований розбійник був недовірливий, не відразу пристав на умову, але врешті склав присягу із застереженням, що спочатку мусить виникнути Демон і довести свою всеінформаційну могутність. Трурль погодився на це.

– А зараз, пикатий, увага! – каже Трурль. – У тебе знайдеться трохи повітря? Бо без повітря Демон діяти не буде.

– Та ніби є трохи, – відповів Мордань. – Але не зовсім чисте. Трохи застоялося…

– Не вадить, може бути навіть затхле, – це не має значення, – кажуть конструктори. – Веди нас до свого повітря, і ми все тобі покажемо!

Випустив він їх з корабля, витягши з отвору пику, і конструктори пішли за ним слідом. Веде їх розбійник до себе, а ноги в нього як вежі, плечі як прірва, а весь він одвіку не митий і не мащений, тож скрегоче неймовірно. І входять за ним до підземних коридорів; а там повно зотлілих мішків – скнара тримає в них награбовану інформацію, поскладану жмутками й пачками, перев’язану шнурками, а що найважливіше, найцінніше – те підкреслене червоним олівцем. А на стіні підземелля висить величезний каталог, іржавим ланцюгом до брили прикутий. А в ньому різні розділи – на початку все, що починається на «А». Подивився Трурль, іде далі – глухо луна озивається, кривляться вони з Кляпавцієм, бо хоч і повно тут награбованої автентичної і коштовної інформації, проте скрізь, хоч куди оком кинь, лише переходи‑сміттєпроводи та пивниці‑смітниці. Повітря всюди повно, щоправда, геть затхлого. Зупинилися вони, Трурль і каже:

– Слухай уважно! Повітря складається з атомів, а атоми ті скачуть собі на всі боки і стикаються між собою мільярди разів на секунду в кожному кубічному мікроміліметрі. Це, власне, і є газ, коли вони весь час скачуть і буцаються. Проте, (хоч атоми скачуть наосліп і безсистемно, та оскільки в кожній шпаринці їх мільярди мільярдів, тьма‑тьмуща, то, до речі, з цих стрибків і підскоків складаються, між іншим, внаслідок чистої випадковості, вагомі конфігурації… Чи знаєш ти, йолопе, що таке конфігурація?

– Прошу мене не ображати! – обурився той. – Адже я не якийсь простий і неотесаний розбійник, а дипломований, освічений і тому дуже знервований.

– Гаразд. Отже, з отих атомних стрибків утворюються важкі, себто значущі конфігурації. Це те саме, коли б ти, наприклад, наосліп стріляв у стіну, а попадання склали б якусь літеру. Те, що у великому світі трапляється рідко і є малоймовірним, для атомного середовища – річ звичайна і повсюдна, і все це – завдяки більйонам буцань у кожну стотисячну частку секунди. Але от у чому проблема: у кожній пучці повітря з атомних циків і бриків справді складаються важливі істини і глибокі сентенції, але водночас виникають абсолютно безглузді скоки в боки, і саме їх у тисячі разів більше. Хоча вже й раніше було відомо, що оце зараз перед твоїм носом‑пилкою у кожному міліграмі повітря за частку секунди виникають фрагменти поем, що будуть написані аж через мільйон років, і ще різних чудесних правд, і розв’язань усіляких загадок Буття та його таємниць, лише не було способу, щоб виділити всю цю інформацію, тим більше, що атоми, тільки‑но зіткнувшися лобами і склавшись у якийсь зміст, одразу ж розлітаються, а разом з ними пропадає і зміст, може, назавжди. Отож, уся суть в тому, щоб збудувати селектор, який вибиратиме з цієї біганини атомів лише те, що має якийсь смисл. Оце і вся ідея Демона Другого Порядку. Ну як, зрозумів ти хоч щось, великий Морданю? Ідеться, як бачиш, про те, щоб навчити Демона екстрагувати з атомних танців лише правдиву інформацію, себто математичні теореми й журнали мод, узори й історичні хроніки, рецепти іонного торта й способи церування, і прання азбестових панцерів, і вірші, й наукові поради, і альманахи, й календарі, і таємні відомості про те, що колись сталося, і все те, про що