Крига. Частини ІII–ІV - Яцек Дукай
— Коли від нуля нас відділяють лише тисячні частини градуса, — мовив Іртейм, — різницю не становить жодна енерґія руху, бо ніщо не повинно рухатися: ні енерґія молекулярної вібрації — бо молекули також вібрувати не повинні, ні навіть порядок атомної структури — бо він також уже абсолютний. Процес порядкування відбувається на значно глибшому рівні.
Тьмідина засвербіла під черепом.
— Проте, якщо ми вже не міряємо тут температуру змінами тиску, то звідки ми знаємо, чи ця зимна енерґія Ладу й Безладу, Правди й Брехні не дозволяє зійти в стани поза математичною моделлю, тобто нижче мінус двохсот сімдесяти трьох градусів за Цельсієм?
Під час однієї з наступних перерв, які команда доктора Вольфке використовувала, щоб зігрітися, mijnheer Іртейм дозволив зазирнути в один із термоскопів, встановлених на залізничних путях між Майстернями і студницею, від якої пересувався проколюваний лютий. Знявши окуляри, обережно похилилося над округлим оглядовим склом у крижлізному корпусі. То був третій з-поміж бічних термоскопів, закріплений у сталому положенні й кутовому нахилі: він слугував для спостереження за дослідами, які проводили з кров’ю лютих в умовах Морозу, тобто в апараті, вставленому в бік ґляція, мов вістря римського списа чи палець Томи Невірного в боці Розп’ятого.
Апарат складався із двох мороскляних мензурок, уміщених одна в другу, в обох містилася кров лютих, причому менша мензурка була підвішена над більшою без безпосереднього із ними пов’язання, її дно розміщувалося за два вершки вище від рівня крови в нижній посудині, а її горішній край височів понад краєм цієї посудини. В експерименті вимірювали темп спонтанного потоку гелію при температурі, близькій до одного градуса Келвіна. В окулярі виразно бачилося, як формується під дном горішньої мензурки крапля морозяникової крови. Чистий гелій — атом, й атом, й атом, й атом — повзли, підштовхувані таємничою енерґією, по стінках високої мензурки вгору, ковзали через її край і сповзали униз по зовнішніх стінках, скапуючи до нижньої посудини. Рух гелію припинявся, коли рівні рідин вирівнювалися. Проте звідки кров лютих в одному контейнері «знала», що мусить починати підніматися? Яка таємнича сила підносила її, усупереч силі тяжіння? Якого порядку досягали в цьому русі молекули гелію, як не кам’яної мертвоти кристалічних структур? Це виглядало майже так, наче один із найпростіших елементів у своїй найпримітивнішій формі раптом набував під Кригою властивостей живого організму. Що більше заморожений — то більше живий. Отакою була чорнофізична фізіологія лютих.
Дослід вимірював темп протікання їхньої крови, позаяк із перших спостережень випливало, що він залишався сталим, незалежно від різниці в розташуванні мензурок чи інших умов; тепер збирали дані, щоб вивести завдяки їм формулу швидкости промерзання лютих над поверхнею землі й Шляхами Мамутів.
У Лабораторії Кріофізики Круппа також спостерігали й інші феномени, про які квапливо повідомляли «Annalen der Physik». Кров лютих була субстанцією, позбавленою в’язкости, в кожному разі її в’язкість була в мільйони разів меншою, ніж в’язкість гелію у Літі. Причому, що вужчі були щілини, крізь які вона протікала, то більшою мірою спадала її в’язкість. Так само теплопровідність гелію у лютих зростала в мільйон разів. Із лабораторій Тіссена, крім того, повідомляли про неможливість визначити питому теплоємність крови лютих при близько 2,2° К в точці найбільшої її густини; апаратура давала тут абсурдні результати.
Однак, за словами mijnheer Іртейма, найбільшим досі успіхом чорнофізиків був опис ефекту, з якого вони сподівалися вивести закони, що відповідають за найдивовижніші властивості тунґетиту й крижліза, тобто їхню контртеплоздатність. Тунґетит (і до певної міри також більшість студеней крижліза), отримавши порцію енерґії — чи то у вигляді електрики, маґнетичної сили, чи кінетичної праці, або просто тепла, — замість розігрітися, знижує свою температуру, не випускаючи, однак, назовні втраченої енерґії жодним іншим вимірюваним чином. Є формули, які окреслюють пропорційність цих змін; доктор Тесла мав би знати про результати цих експериментів, однак фізики, вочевидь, не знали про результати його роботи над теслектрикою, ні принципи тьмідоносних машин. Пошуки тут тривали в напрямку чорної оптики, тобто вимірювання енерґії тьмідини.
Зрозумілося негайно, що відсутнім елементом теорії є тьмідина: енерґія логіки, носій Морозу. Могло би натякнутися Іртеймові чи докторові Вольфке про відкриття Тесли — це, безумовно, гарантувало би роботу в Круппа. Але не встиглося навіть скривити уста при думці про таке: це була б роль промислового шпигуна й узагалі зрадника. Тож не дивно, що Нікола забарикадувався в Імператорській Обсерваторії і раніше отримає запрошення від якихось шарлатанів або іншого Братства Апокаліпсису, ніж від чорнофізиків крижлізних компаній. Не існує науки, цілковито вільної від політики й економіки; навіть висока математика впливає на обличчя світу, на перебіг Історії. Таким чином, є рівняння ліві й рівняння праві, прогресивні й консервативні, розтальницькі й заморозницькі. За Теслою стояв цар-Бог, який самовладно вимагав вигнання лютих із його домініону; за чорнофізиками — грошові потуги, які виросли на Кризі.
І знову опинилося на півдорозі між Кригою й Оттепелью, тобто між молотом і ковадлом Історії.
Не сказалося про Теслу ні слова. Дасть Бог, тут узагалі не дізнаються про це знайомство.
А дослід, який демонстрував підстави контратермізму, виглядав так: у резервуар із кров’ю лютих занурювали до половини, дном догори, колбу із поперечним перерізом, подібним до літери Ω, тобто зі звуженою шийкою. Рівні гелію у колбі й резервуарі були на початку експерименту однакові. У гелії всередині колби містився нагрівач. Отож, після вмикання нагрівача рівень гелію у колбі зростав: замість випаровуватися у газ, який витісняє рідину вниз, гелію прибувало. К р о в л ю т и х п р и н а г р і в а н н і з н и ж у в а л а с в о ю т е м п е р а т у р у.
Дослід, над яким Вольфке порався сьогодні, стосувався, своєю чергою, надпровідности крижліза. В Літі явище надпровідности спостерігалося тільки при дуже низьких температурах; тимчасом деякі студіні крижліза демонстрували нульовий електричний опір і при температурі вище нуля за Цельсієм. Це відкривало шлях до абсолютно нових технологій, починаючи від маґнетних підшипників кочення до надточних гіроскопів. Це були патенти із очевидним військовим застосуванням.
Іртейм і Вольфке скаржилися на необхідність частих і докладних звітів у Берлін; натомість Берлін надсилав їм плани цілих серій експериментів, які
