Крига. Частини ІII–ІV - Яцек Дукай
Витяги з Beschreibung der chinesischen Reise Адама Бранда й Driejaarige Reize naar China, te lande gedaan door den Moskovischen ajgezant Еверта Ісбрандса Ідеса подано на підставі тексту Записки о русском посольстве в Китай (1692–1695).
Цитати зі Станіслава Бжозовського запозичено з його есе Шляхи й завдання сучасної філософії, написаного в квітні 1906 року й уперше опублікованого в 1906–1907 роках у часописі «Przegląd Społeczny».
Усі уривки зі Святого Писання в ориґінальному польському тексті процитовано в перекладі отця Якуба Вуєка.
Транскрипція тунґуського діалекту заснована на стандарті польсько-тунґуського словника, уміщеного в Щоденниках сибірських мандрівок Казімєжа Ґроховського (1910–1914), зібраних й опрацьованих Едвардом Кайданським.
Про автора
Яцек Дукай — один із найцікавіших сучасних польських письменників, перший лауреат Літературної премії Європейського Союзу, що стала виявом шани до «досконалих літературних талантів Європи», а також численних інших відзнак і нагород за творчість у царині фентезі та наукової фантастики. Автор романів, повістей і збірок оповідань, зокрема: «В краю невірних», «Кафедральний собор», «Чорні океани», «Перфектна недосконалість», «Екстенза», «Дочка грабіжника», «Інші пісні». А роман «Крига» і повість «Воронок» стали бестселерами цього краківського письменника, гідного спадкоємця традицій Станіслава Лема.
Про перекладача
Андрій Павлишин (народився 1964 року) — перекладач з польської та англійської мов, історик, публіцист, член міжнародного ПЕН-клубу, викладач Українського католицького університету. Як історик вивчає проблематику міжетнічних конфліктів ХХ століття, питання формування української нації в ХХ–ХХI століттях, теорію тоталітарних режимів, інтелектуальну історію Галичини, біографістику. Учасник стипендіальних програм Міністра культури і національної спадщини Польщі «Gaude Polonia» та Інституту Книжки у Кракові у галузі перекладу.
Публікацією історичних джерел та перекладами займається з 1988 року. Його редакторським дебютом став літературний запис і упорядкування першої частини спогадів Лариси Крушельницької «Рубали ліс». У його перекладі в Україні вийшли такі книги: Лозінський К. Пекло червоних імператорів. Китай і права людини (1997), Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Економія вільного ринку (2000), Шульц Б. Санаторій під клепсидрою (2002), Ґретковська М. Метафізичне кабаре, Пристрасний коханець (2005), Лец С. Незачесані думки (2006), Герберт З. Варвар у саду, Лабіринт біля моря, Натюрморт із вудилом (2008), Міхнік А. У пошуках свободи (2009), Фіцовський Є. Регіони великої єресі та околиці (2010), Гешелес Я. Очима дванадцятирічної дівчинки (2011), Мілош Ч. Велике князівство літератури (2011), Шклярський А. Томек на Чорному континенті, Томек на стежці війни (2011), Пестка В. До побачення в пеклі (2012), Куронь Я. Поляки та українці: важкий діалог (2012), Гринберґ Г. Дрогобич, Дрогобич (2012), Гнатюк О. Між літературою і політикою (2012), Шульц Б. Книга листів (2012), Ольчак-Ронікер Й. Януш Корчак. Сторінками біографії (2012), Мотика Ґ. Від Волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943–1947 рр. (2013), Фредро А. Сім мішків гречаної вовни. Спогади про наполеонівську епоху (2013), Міхнік А., Тішнер Ю., Жаковський Я. Розмова між паном і панотцем (2013), Гавпт З. Баскійський диявол (2014), Пом’яновський Є. Всі помилки вже вчинені (2014), Коженьовський М. За Золотими ворітьми. Суспільно-культурна діяльність поляків у Києві в 1905–1920 роках (2015), Доленга-Мостович Т. Кар’єра Никодима Дизми (2015), Федорович Г. Зазнати чудо? Історія Труди Розенберґ (2016), Лободовський Ю. Проти упирів минулого (2016), Так казав Лем. Зі Станіславом Лемом розмовляє Станіслав Бересь (2017), Корчак Я. Кайтусь-чарівник, Банкрутство малого Джека, Коли я знову стану малим (2017).
За свою громадську, публіцистичну та перекладацьку діяльність був відзначений численними нагородами:
2004 року — отримав почесне звання «Галицький лицар» за журналістську діяльність у 2003 році, а також польсько-словацько-українську нагороду для журналістів «Дзвоник сумління» Інституту «Мости на Схід» та Фонду «Знак».
2008 року — нагороджений відзнакою «90-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки» за заслуги в утвердженні та розбудові Української держави;
2013 року — здобув Літературно-мистецьку премію ім. Пантелеймона Куліша за численні художні переклади з польської мови, а також нагороду Польсько-українського фонду ім. Іґнація Яна Падеревського та Товариства «Польська спільнота»;
2014 року — Президент Республіки Польща нагородив орденом «Золотий хрест заслуги»;
2015 року — отримав нагороду Польського ПЕН-клубу за видатні досягнення в галузі перекладу польської літератури українською мовою.
