Діаболік - С. Дж. Кінкейд

— Справді? — Невені щільно схрестила руки на грудях. У неї було стільки ж причин, щоб нервувати в присутності Пасус, як і в мене. Вона була тут тільки тому, що її мати накликала на себе гнів Сенатора фон Пасуса.

— Звичайно, — сказала Елантра. — Просто наступного разу ознайомтесь із питанням генної модифікації і переконайтесь, що скористаєтеся послугами кваліфікованого заводчика. Ті з них, послуги яких коштують дешево, використовують штами тварин, у яких забагато рис собаки. Дайте вгадаю: вам навіть не продемонстрували пробний бій тварин, чи не так?

— Пробний бій тварин? — обережно перепитала Невені.

— Приманка, — тихо промовила я. За допомогою приманок тварин вчили вбивати.

Або Діаболіків.

Елантра розсміялася.

— Дурненька, ти не можеш просто випустити його на ринг і очікувати, що воно знатиме, що робити далі. Кваліфікований заводчик сказав би тобі про це. Вони повинні поставляти інших, слабших тварин. Коли створіння вбиває слабшу тварину і пізнає смак крові, то стає готовим до справжнього поєдинку. Вашу маленьку собачку розірвуть на шматки, якщо ви спершу не розігрієте її, — вона похитала кучерявою головою і скромно посміхнулася. — Я можу надати вам екземпляр для розігріву. Так сталося, що сьогодні у мене є зайвий.

Невені все ще поводилася стримано і скуто, але видавила з себе натягнуту посмішку.

— Мабуть, це буде краще, ніж відправляти його на вірну смерть.

— Я зустрічаюсь зі спадкоємцем Прімусом у його ложі, чому б вам не пройти туди з моїми людьми? Я скоро приєднаюся до вас, — сказала Елантра. А потім мовила до Гладдіка: — Ти теж плануєш сидіти поряд зі мною, чи не так?

— Так, так, звісно, — Гладдік зніяковіло посовався на сидінні.

Я подивилася на нього, дивуючись, наскільки легко його можна залякати. Він стверджував, що небайдужий до Сайдонії, але при цьому не насмілювався сердити Елантру, відмовляючи їй. Моя думка про нього змінилася в гірший бік.

Посмішка Елантри стала ширшою, коли він радо погодився.

— Тоді йди з нею, — мовила вона солодким, як мед голосом. Це була не пропозиція, а прихований наказ.

Гладдік навіть не поглянув у мій бік. Він розвернувся і пішов наздоганяти Невені.

Гладдік і Невені пішли разом зі Служницями Елантри та її спаплюженим Ексалтідом. Я зрозуміла, що це була гра влади. Тепер ситуація виглядала так, ніби Невені належить до ескорту Елантри. Гладдік, який нібито був моїм супутником на час проведення цього поєдинку, просто залишив мене, скоряючись її волі. Родина Пасусів перемагала із значною перевагою і відбирала території в родини Імпірінс.

Мені все ще хотілося накинутися на неї, але це було недоречно, тому я вирішила, що найкраще в цій ситуації зобразити блаженне невідання.

— Це було дуже люб’язно з вашого боку, Елантро. — сказала я і посміхнулася. — Безсумнівно, це піде на користь створінню Невені.

— О, я відчуваю величезну відповідальність за Ексцесів із підвладних нам територій, — пролунав мелодійний сміх Елантри. — Однак, звичайно, Сайдоніє, я зрозумію, якщо ти дійсно цінуєш мого Ексцеса як... друга, — останнє слово вона вимовила з відразою. — Я негайно відішлю її назад.

— Ти — сама доброта, — просто відповіла я, очікуючи, коли вона нарешті скаже те, заради чого залишилася тут зі мною.

— Ви двоє такі близькі, — зазначила Елантра, кинувши погляд на ложу Спадкоємця Прімуса, де Невені, Гладдік та інші опустилися на коліна, щоб привітати Тайруса Домітріана. — Не часто в Хризантеміумі можна побачити двох незнайомців, які так швидко здружилися і стали довіряти один одному, як ви... О, мабуть, це сталося після того інциденту із Саліваром і Дівайні?

— Вона дуже допомогла мені, — глухо промовила я. — Та ніч усе ще залишається для мене загадкою.

— О, так, — її очі люто блиснули, — але будемо сподіватися, що скоро все стане на свої місця... щоб у тебе відлягло від серця. Зрештою, Дівайні та Салівар прокинулися.

Моє серце пропустило удар.

— Справді?

— Так. Буде дуже цікаво почути їхню версію подій, чи не так?

І не давши мені часу подумати про загрозу, що ховалася за її словами, Елантра підвелася й пішла геть від моєї секції. Вона знову з’явилася в ложі Спадкоємця Прімуса, де на неї вже чекали Невені й Гладдік. Я спостерігала за тим, як Елантра приклала долоні Тайруса до своїх щік. Очевидно, вона збиралася продемонструвати свою прихильність до Тайруса, навіть після того, як він зіпсував подарунок її сім’ї Імператору.

Отже, Салівар і Дівайні прокинулися. Але це не означає, що мені слід хвилюватися. Невені небагато пам’ятає з тієї ночі, навіть після меншої дози Дихання Скорпіона. Я насильно вилила в горлянки подружжю достатньо, щоб стерти з пам’яті цілі місяці їхнього життя.

Від цієї думки моє серцебиття знову нормалізувалося.

Навколо зчинилося страшне ревіння. Дедлі випустили із загону на арену. Він вибіг риссю в центр арени, виляючи хвостом, його вуха були притиснуті до голови, а ніздрі тремтіли, поки він принюхувався. Я піднялася, щоб краще бачити, і мене охопила нестерпна напруга; потім я побачила, як Елантра дала знак комусь зі своїх людей.

Її наймані працівники взяли під руки Ексалтіда і кинули переляканого юнака на арену, де сиділа істота Невені. Натовп здивовано видихнув, і навіть