Ресторан на краю Всесвіту - Дуглас Адамс
– Що це таке? – прошепотів Макс, у якого очі на лоба полізли. – Що це діється?
У протилежному від сцени кутку ресторану група послідовників Церкви Другого Пришестя Великого Пророка Заркуона у екстазі з вигуками і співами підхопилася на ноги.
Макс розгублено заблимав очима. Він підняв руки, звертаючись до залу.
– Попрошу бурю аплодисментів, леді й джентльмени, – перекричав він усіх, – для великого Пророка Заркуона! Він таки з’явився! Заркуон прийшов удруге!
Пролунав грім оплесків, а Макс кинувся через сцену і подав Пророкові мікрофона.
Заркуон прокашлявся. Він покрутив головою наліво і направо, вдивляючись в обличчя присутніх. Миготіння зірок в його очах видавало збентеженість. Він розгублено крутив мікрофон у руках.
– Е... – несміливо почав він, – привіт. Е-е... знаєте, я перепрошую, що трохи припізнився. Мені було непереливки, стільки всього навалилося в останню хвилю.
Насторожена тиша і перешіптування очевидно нервували його. Він знову прокашлявся.
– Слухайте, а як у нас із часом? – сказав він. – Чи є у мене ще бодай хви...
І тут Всесвітові настав край.
РОЗДІЛ 19
Всеохопність і більш-менш точність глосарію, вже не беручи до уваги порівняно низьку ціну й те, що на обкладинці великими, приємними для ока літерами набрано заклик БЕЗ ПАНІКИ, стала однією з причин, чому так швидко розпродувався “Путівник по Галактиці для космотуристів”, цей у всіх відношеннях видатний посібник для подорожуючих. До прикладу, між дев’ятсот тридцять вісім тисяч триста двадцять четвертою і дев’ятсот тридцять вісім тисяч триста двадцять шостою сторінками тут вдало вміщено статистику геосоціальної природи Всесвіту. А спрощений стиль викладу частково пояснюється тим, що укладачі, вимушені дотримуватися видавничих термінів, скопіювали цю інформацію з пакунка від пластівців, нашвидкуруч прикрасивши її кількома примітками з тим, щоб уникнути судової відповідальності за порушення неймовірно двозначного законодавства Галактики про авторське право.
Цікаво зауважити, що згодом хитріший видавець за допомогою темпоральної дуги послав книжку в минулий час і виграв у суді процес проти компанії, яка випускала пластівці, висунувши проти неї позов про порушення того ж таки законодавства про авторське право.
Ось зразок тексту:
Всесвіт: деяка інформація для виживання у ньому.
1. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: Безконечність.
“Путівник по Галактиці для космотуристів” пропонує таке визначення слова “безконечність”.
Безконечність: більша ніж будь-що найбільше у світі і ще трішечки. Але насправді ще більша, дійсно напрочуд безмірна, абсолютно неймовірних розмірів, справді “ого-го, яка велика”. Безконечність така велика, що у порівнянні з нею будь-яка величина не заслуговуватиме уваги. Якщо гігантське помножити на колосальне і ще потім на неймовірно велетенське, то отримаємо щось приблизно те, що ми намагаємося тут пояснити.
2. ІМПОРТ: Немає.
Неможливо нічого ввозити у безконечність, адже поза безконечністю нічого не існує і взятися імпортові нізвідкіля.
3. ЕКСПОРТ: Немає.
Див. Імпорт.
4. НАСЕЛЕННЯ: Немає.
Відомо, що існує безліч світів, хоча б тому, що їх може вмістити неосяжний простір. Втім, не кожен з них населений. Ось чому кількість населення світів обмежена. Якщо поділити будь-яке число на безконечність, то отримаємо результат близький до нуля, отож середня густина населення усіх планет Всесвіту теж може дорівнювати нулеві, і тому усі люди, на яких ви час від часу натрапляєте, є просто витвором хворобливої уяви.
5. ГРОШОВІ ОДИНИЦІ: Немає.
Правду кажучи, у Галактиці в обігу є три вільно конвертовані валюти, але жодну з них не можна брати до уваги. Алтаріанський долар недавно знецінився, фланіанські кулясті побли обмінюють тільки на інші кулясті побли, а з триганським пу існують окремі специфічні проблеми. Обмінний курс, який становить вісім нінгі за один пу, запитань не викликає, але оскільки один нінгі – це трикутна гумова монета, кожна зі сторін якої завдовжки шість тисяч вісімсот миль, то ще нікому не вдалося зібрати досить нінгі, щоб обміняти їх на одну пу. А з нінгі ніхто не хоче мати справи, бо Галактичний банк відмовляється розпорошувати свою увагу на розмінну монету. Виходячи з цієї умови, можна дуже легко довести, що Галактичний банк – теж не більше, як витвір хворобливої уяви.
6. МИСТЕЦТВО: Немає.
Функцією мистецтва є віддзеркалення світу, а в природі не може існувати достатньо великого дзеркала. – Див. пункт перший.
7. СЕКС: Немає.
Якщо по правді, то цього таки не бракує. Головним чином через те, що неіснуючому населенню Всесвіту просто нема чим зайнятися через суцільний брак грошей, торгівлі, банків, мистецтва та усього іншого. Зрештою, зараз не варто детально говорити на цю тему, оскільки вона справді жахливо складна. Детальнішу інформацію з цього питання дивіться у розділах сьомому, дев’ятому, десятому, одинадцятому, з двадцять першого до вісімдесят четвертого включно, і, практично, в усіх інших розділах “Путівника”.
РОЗДІЛ 20
Ресторан існував і далі, але усе інше навколо нього своє існування припинило. Темпоральна релятивістська статика утримувала його і захищала посеред пустки, яка була не просто вакуумом, а саме абсолютною пусткою, бо ж вакууму теж треба десь перебувати.
Купол, захищений силовим полем, знову потьмянів, вечірка закінчилася, гості покидали ресторан, Заркуон щез разом із рештою Всесвіту, часові турбіни ось-ось мали перенести ресторан через часову межу назад, у період підготовки до обідньої вистави, а Макс Квордлеплін повернувся до своєї невеличкої, завішаної гардинами костюмерної, і намагався розшукати свого театрального агента з допомогою темпорального телефону.
На стоянці, зачинений і мовчазний, стояв чорний зореліт. З’явився покійний Хотблек Дезіато, якого по платформі штовхав перед собою у візочку тілоохоронець.
Вони спустилися по одній з прозорих труб. Коли вони підійшли до свого корабля-лімузина, навстіж відчинився люк, спеціальний пристрій підхопив крісло на коліщатках і затягнув його досередини. За ним попростував тілоохоронець і, переконавшись, що його бос благополучно під’єднався до системи життєзабезпечення для покійників, рушив до невеликої рубки управління. Тут він увімкнув систему дистанційного управління, яка активізувала автопілота у чорному зорельоті, що стояв поруч з лімузином, і
