Мертва голова - Олександр Романович Бєляєв

мене нема іншого виходу. Не вмирати ж мені з голоду.

— Ні, я не зроблю цього, рішуче відмовляюсь! — гаряче запротестував Крусс. — Що подумали б про мене! І потім ви спізнились. Так. Займаючись електроноскопом, я вніс у нього деякі конструктивні зміни, запатентував і продав патент Всесвітній компанії електрики. Тепер кожна людина може з допомогою мого електроноскопа бачити електрострум. І компанії вже не потрібні такі ясновидющі сліпці, яким були ви, Доббель.

Доббель мовчки надів мокрого капелюха і в роздумі подивився на свої міцні, молоді руки.

— Гаразд, — сказав він, глянувши в очі Круссу. — Вони придатні хоча б на те, щоб зламати весь цей чортів млин. Прощайте, пане Крусс! — і він вийшов, грюкнувши дверима.

Дощ пройшов, і на синьому осінньому небі яскраво сяяло сонце.

ЗМІСТ

Мертва голова

Містер Сміх

Невидиме світло

Оглавление Олександр Бєляєв МЕРТВА ГОЛОВА Оповідання МЕРТВА ГОЛОВА   І.В погоні за славою   ІІ.Людина і павук   III. Сон наяву   IV. «Божевільна» пума   V. Повітряне житло   VI. Невдале відплиття   VII. «Хмарочос» у лісі   VIII. Людина без імені   IX. Безсловесна істота   X. Фесор   XI. Невідомі багатства   XII. «Дух лісу» МІСТЕР СМІХ   На роздоріжжі   Королева сліз   Еврика!   Шлях до слави   Догори дном   Король сміху НЕВИДИМЕ СВІТЛО ЗМІСТ