Невинна для мажора - Ольга Суниця

-        Невже ти заради цієї дівки готовий сісти до в'язниці? - здивовано підіймає брови. - Не впевнений, що вона буде тебе чекати так довго. Зауваж, на волі залишиться Ігор, котрий теж накинув на неї око. Хоч я не розумію, що ви в ній знайшли.

Він знову присідає на стілець і вивчає мою реакцію. Намагаюсь виглядати байдужим, хоч всередині все бурлить від злості. От нащо він зі мною таке робить? Чому не може просто допомогти своєму синові? А ні, вигадує умови. Грець з тим клубом. Та ось Настя, це інше. Виходить або воля без неї, або тюрма і скоріш за все теж її втрачу.

-        Я ризикну, - повторюю те, що недавно говорив він і вперто підіймаю підборіддя. - Але добровільно від неї не відмовлюсь.

Батько округлює на мене очі, мить уважно дивиться, а потім різко встає. Він йде до виходу і лише біля дверей розвертається.

-        Даю тобі один день на роздуми, - сухо говорить і залишає кімнату для зустрічей.

-        Як це Стаса заарештували? - викрикує Каміла шокована новиною.

Ми перестріли її біля бару, де вона мило спілкувалась з Костиком. Здається між ними щось накльовується і я цьому дуже рада.

-        Той негідник написав заяву і сьогодні в обід за Стасом приїхали поліцейські.

-        Це капець. І що з ним буде? - бідкається подруга.

Костя схилившись ближче, уважно нас слухає. Музика по залу вже лунає, та відвідувачів ще мало, то ж він має трохи вільного часу.

-        Ми надіємось, що батько його витягне, - відповідаю і зиркаю на Ігоря, котрий стоїть поруч зі мною.

Він виглядає скованим і намагається не дивитись на Камілу, котра одягнена у відверту форму.

-        Надіюсь, що так і буде. Інакше я не знаю, що буде з клубом, - зітхає подруга.

-        Ти тепер тут головна. Він сказав ти знаєш, що робити.

Каміла зовсім не здивована, напевно раніше вже заміняла Стаса.

-        Авжеж знаю, - закочує вона очі. - Сьогодні стільки справ, він знав коли попасти у в'язницю. Ще й офіціантки нові мають прибути і з ними якось треба розібратись.

Каміла стурбовано оглядає ще пусту залу і незадоволено хмуриться. Все, вона включила ділову даму і це досить серйозно.

-        Надіюсь ти сьогодні збираєшся вийти на роботу, - її уважний погляд зупиняється на мені. - Нам зайві руки не завадять.

-        Вибач, не можу, - знизую плечима і ніяковію. - Хіба що сама переконаєш Ігоря, щоб дозволив мені одягти цю форму.

-        І хто це Ігор? - мружить очі і робить крок в його сторону.

-        Стаса брат і сьогодні за сумісництвом мій охоронець. Він забороняє виходити на роботу, боїться, що зі мною щось станеться.

-        Я знала, що у нього є брат, але ніколи тебе тут не бачила, - зацікавлено промовляє Каміла і оглядає його звабливим поглядом. Мить і вона забуває про Костика, ось така вона є. - Симпатичний.

Чомусь її увага до Ігоря мені не подобається. Виникає бажання встати між ними.

-        Я не відвідую такі заклади, - сухо відповідає той і його байдужість мене заспокоює. Не ведеться на чари дівчини. - І Насті не раджу тут бувати.

Каміла хмуриться і відходить від нього. Вмить Ігор її теж перестає цікавити.

-        Гаразд, немає в мене більше часу з вами теревенити, справ багато, - вона знову включає ділову леді. Розвертається до мене і торкається плеча. - Завтра чекаю тебе на роботі. Домовились?

-        Добре, - киваю. - Зараз поїдемо додому, може якісь новини будуть про Стаса.

-        Повідомиш, якщо щось дізнаєшся, - говорить Каміла і залишає нас.

Дивлюсь на Ігоря і видавлюю з себе невеличку посмішку. Якщо чесно, я й сама не хочу сьогодні виходити на роботу. Всі думки зараз заповнені Стасом, тому зосередитись на справах навряд чи зможу.

-        Ходімо звідси, - Ігор легенько торкається моєї руки.

Бачу по його вигляду, що він дуже хоче покинути клуб. Він здається розгубленим і скованим. Зараз так чітко видно його відмінність з братом. Наче вони не рідні.

До кінця дня ми так і не отримуємо ніяких конкретних новин. Батько Ігоря не з'явився, а по телефону сказав лише, що працює над проблемою.

Пізно ввечері з тривожними думками засинаю в ліжку одна.