Академія Світла або як врятуватися від Темного чарівника. - merrystuart
Після похмурої темряви та безпам'ятства, я нарешті змогла розплющити очі. Над головою виднілися темно-синього кольору балдахіни, обрамлені золотою облямівкою. Навкруги стояли меблі оббиті синьою оксамитовою тканиною. Все нагадувало кімнату Тіоса в імператорському палаці.
На моїй спині, вище лопатки, там де раніше знаходилася темна печатка, злегка боліло й свербіло. В тілі відчувалася втома.
У дальньому кутку кімнати у затишному кріслі хтось сидів. Намагаючись не видавати звуків, намагалася підвестися безшумно, щоб розгледіти того хто знаходився в кімнаті. Але мої рухи помітили дуже швидко.
- Пані, я така рада, що ви прийшли до тями!
Вигукнула стривожена Надя.
- Постривайте, я покличу лікарів і пана.
- Батька? - Перепитала її, адже його я бачити не бажала. А тільки батька вона називала раніше "паном".
- Ні. Ваш батько на кордоні, я зараз.
Двері кімнати грюкнули, служниця вже втекла.
У тілі була слабкість, і я вирішила дочекатися приходу цілителів. Було цікаво, що з мною сталося насправді й чому мені зараз так погано. Спогади попереднього дня не давали спокою. Що за звір був тоді у темряві? І чому, крім Тіоса, я не могла нічого навкруги побачити?
Озирнувшись помітила на ковдрі квіти. Вся підлога, навіть столики та дивани в кімнаті, були обсипані пелюстками троянд різного відтінку. Від явного збентеження через таку красу мої щоки спалахнули і я спробувала сісти, що далося мені не просто.
- Тобі краще лежати. Нині вже все добре. Магія пітьми відступила, - прошепотів у дверях коханий, почавши повільно наближатися до мене.
- Що сталося?
Не стрималася від питання, ховаючи свої червоні щоки в крижаних долонях.
- Любити темного небезпечно, - видихнув винно чоловік. - Тим більше світлій чарівниці. Особливо коли в ній знаходиться закрита чаша з темною енергією. Тепер у тебе будуть зовсім інші обов'язки, і в основному це міцний сон.
- Але...- все, що я могла видавити з себе.
Почуте змусило мене стривожитись і я впала на м'які подушки.
Голова сильніше закрутилася, а явна нудота вже підступала до горла і слабкість у тілі змусила стурбуватися. В мені два джерела й одне з них темне... і Тіос про це знав.
- Чисте темне джерело? - У паніці прошепотіла, хапаючись долонею горла.
- Так. Але не бійся, все вже позаду, і ти виживеш. Щодня тебе будуть відвідувати вчителі. А вечори та ночі ми будемо разом.
Ласкаві пальці чоловіка торкнулися моєї руки й злегка нахилившись, він поцілував мої кінчики пальців.
- Якщо захочеш, ми повернемо тебе до Академії. Але зловмисника, який вбиває дівчат, ще не відшукали. Тому я приставлю до тебе декількох своїх хлопців. Не бійся, вони тебе не потурбують, бо навчилися ховатися як тінь. Вони не принесуть дискомфорту. Але тобі потрібно відпочити.
Він уже притулив мою долоню до своєї гладко виголеної теплої щоки та заплющив очі. Від подібної ніжності у мене в тілі з'явилося тремтіння. Мені захотілося обійняти його і підвівшись я просто повисла на його шиї.
Ласкавий поцілунок торкнувся моїх вуст і чоловік нахилився дбайливо влаштовуючи мене на подушки. Підімкнувши ковдру, він тихо видихнув:
- Від цього ти хотіла втекти, Світання... це хотіла втратити...
- Припини! - Зашепотіла, але він нахилився обличчям до моєї шиї.
Його губи та язик залишали вогняні сліди на шиї, потім опустилися до грудей. Він магічно обережно перевірив моє тіло, від чого запал бажання мене переповнював.
- Все добре. Лікарі не потрібні. Моїй нареченій лише потрібен спокій! - Звернувся він до дверей.
А я почула як через прочинені двері, віддаляється коридором кілька кроків шарудячи тканиною одягу.
- Відпочивай, я зайду ввечері.
З грудей вирвався стогін обурення, коли він залишив полум'яний слід від поцілунку на губах покидаючи кімнати. Зрозуміло поворушившись і вдивляючись у прочинені двері, заснути я не змогла.
Насилу присівши на край м'якої перини, я почала гіпнозувати двері очима. Було відчуття, що там хтось стоїть.
Різкий ривок дерев'яних дверей і в кімнату влетіла розсерджена Надін. Яка міцно тримала в руках тацю з кількома колбочками й пляшечками, що знаходяться на ньому.
- Немає у них тут котла!
Обурливо вигукнула жінка.
- Хай менше брешуть! Трави то рідкісні висять... не інакше як відьма їх збирала. Зараз вип'єш і будеш як новенька.
У порожню склянку зі столика біля ліжка перелилося кілька сумішей із колб. Добре збовтавши дівчина опустила ніготь. Скуштувала суміш і задоволено кивнула протягуючи мені.
- Випийте пані.
Слухняно проковтнувши всю терпку суміш, світло-зеленого кольору, зі склянки піднесеного до моїх губ. Я відчула несподіваний приплив бадьорості майже миттєво.
Надін звідкись дістала ніжно-блакитну сукню і допомогла мені переодягнутися. Пишні спідниці, декольте човником та відкрита спина. Сукня виглядала на мені чудово виділяючи форми. Вперше служниця зробила мені зачіску, і я була захоплена побаченим у дзеркалі. Локони самі завилися магією, посланою нею, і Наді задоволено закивала. Коли дівчина поклала мені на голову діамантову діадему. Захопленню побаченому не було меж. На мене ніби дивилася з дзеркала зовсім не я, а невідома особа.
- Ходімо, я хочу бачити їхні обличчя.
Поки ми йшли до зали, де зазвичай засідав імператор, я з побоюванням поглядала на дівчину. На її обличчі був злий вищир, який сильно мене лякав. Було дивно те, що стражники стоячи біля головних дверей, низько мені вклонилися.
Варто було дверям відчиниться і Надін одягла на обличчя добру посмішку, прошепотівши:
- Не смійте кланятися нікому. Тепер усі мають кланятися вам.
Після оголошення мого імені стражниками, ми ступили до просторої зали. Осторонь лівого боку колом були розставлені дивани й чоловіки, що до цього явно говорили тепер сиділи на них різко замовкнувши обертаючись до нас. Близько двох десятків чоловіків, які були явно з влади. А саме її верхівка Маркізи та Герцоги. Напроти них, окремо на одному дивані сидів Тіос з імператором. По втомлених обличчям було зрозуміло, що спілкуються вони вже довгий час і згоди ніяк не прийдуть.
Побачивши коханого, одразу попрямувала до нього. В його темних очах заплескалося здивування та захоплення. Підійшовши до нього, я присіла на його коліно і посміхнулася всім присутнім. Коханий мені також усміхнувся у відповідь, поклавши свою долоню на спину й почав ніжно погладжувати оголену шкіру. Благо плаття відкривало не всю спину, а то я б не стримавшись застогнала від задоволення. Так добре було перебувати в його обіймах.
Несподівано тишу порушив грізний чоловічий голос:
- Не личить шановній леді так поводитися.
- Мої й нареченій дозволено робити те, що забажає. - Різко перервав бородатого чоловіка Тіос.
- Але, вона поки що не дружина!
- Дружина.- Голосно оголосив не відриваючи від мене погляду.
- Дівчина може ще відмовитися!
- Герцогу, ваш син уже завдав нашому королівству проблем і завдяки цьому половина світлих магів втратила своє благословення. - Втрутився в розмову ще хтось, хто я вже не дивилася.
- З цього приводу ми й зібралися всі тут.
- Як я вже казав, тепер королівство захищатимуть потвори з лісів Розпачу!
Губи коханого розтягнулися в посмішці. Весь цей час ми не зводили один одного погляду, а його рука погладжувала мене по спині.
- Стародавнім магам видніше і вони не пробачать тих, хто йде проти їхніх законів. Ви, забули про ці закони, панове.
Раптом покладена на ногу рука, змусила мене здригнутися і я прикусила губу. Його теплі пальці лише ніжно погладжували ледве торкаючись, а я намагалася стримати стогін, що рвався на поверхню. Вже майже не чула слова тих, хто говорив. Вони неначе звучали неначе здалеку. А зараз почалася не жартівлива суперечка.
- Не здивуюсь, що ви вже скористалися своїм правом на першу ніч. - Обурливо вигукнув грізний голос, він лунав найголосніше з усіх.
- Скористався, - погодився з ним Тіос.
- Дівчинка повинна прийняти присяги всіх відвернутих! - Продовжував свій діалог бородатий герцог.
Схилившись до плеча коханого, я задумалася про почуті слова. Чи так погано, що Орден очистився?
- Навіщо? - Вже хрипко звернувся до герцога Тіос.
Мабуть, і йому зараз доводиться стримувати свої бажання.
- Щоб королівство було захищене.
- Воно захищене. А нових членів Ордену моя кохана прийме лише з наступного потоку учнів Академії Світла!
Як я була рада, що мій коханий міркує так само як і я. Від чого не стримавшись торкнулася його щоки рукою. Яку одразу поцілували. А в цей момент на його очах з'являлася радість і захоплення.
