Мудрець Країни Оз - Лаймен Френк Баум
— Доброї зустрічі, брати! — сказав один з дивовижних звірів, підступаючи до групи радників, тоді як його товариш нерішуче плентався позаду.
— Ми вам не брати, — твердим голосом відповіла йому сіра мавпа. — Хто ви такі і як потрапили в Ліс Гугу?
— Ми всього лише два Ле-Мав-Ори, — сказав Злючка-Закарлючка, на ходу вигадавши це ім’я. — Наша домівка — на Небесному Острові, а на землю ми зійшли для того, щоб попередити лісових звірів про страшну небезпеку. Люди Країни Оз готують на них війну. Вони хочуть поневолити звірів, на все життя зробити їх в’ючаками й примусити слухатись наказів тільки двоногих господарів.
Глухим, сердитим ревом відповіла на це рада звірів.
— Хто, хто це збирається зробити? — скочивши на ноги, запитав єдинорог Лу високим, скрипучим голосом.
— Люди Країни Оз, — відповів Злючка-Закарлючка.
— А що ж робити нам? — поцікавився єдинорог.
— От про це я й хочу поговорити.
— Не треба говорити! Ми підемо на бій з людьми Країни Оз! — заверещав єдинорог. — Ми розіб’ємо їх. ми потопчемо їх, ми поколемо їх, ми…
— Тихше! — заревів король Гугу, і Лу слухняно замовк, хоч весь аж тремтів від гніву. Холодний, пронизливий огляд леопарда обмацував двох небачених звірів.
— Люди Країни Оз, — сказав він, — ніколи не були нашими друзями. Але вони не були нам і ворогами. Вони нас просто не чіпали, і ми їх не чіпали теж. Для війни між нами нема ніякої причини. Вони не тримають невільників. Вони не можуть використати нас, як рабів, навіть коли переможуть нас. На мою думку, ви принесли неправду, ви, дивовижні Ле-Мав-Ори, ви, змішані звірі, ні на кого зокрема не схожі!
— О, повірте моєму слову, я кажу правду! — запротестував гном у подобі страшного звіра. — Я нізащо не став би говорити неправду, я…
— Мовчати! — знов проревів король Гугу, та так грізно, що навіть Злючка-Закарлючка розгубився й одразу принишк.
— Що скажеш ти, Бру? — запитав Король, обернувшись до великого ведмедя, який до цього не промовив жодного слова.
— Звідки цей змішаний звір знає, що те, що він каже — правда? — запитав ведмідь.
— Та бачите ж, я вмію літати, бо маю орлині крила, — взявся пояснювати Гном. — Я і мій молодший товариш (він показав пальцем на Кікі) полетіли в один гайок в Країні Оз і там випадково підслухали цікаву розмову. Люди говорили, що вони нароблять багато мотузок, потім оточать цей ліс і всі інші ліси, пов’яжуть усіх звірів і заберуть їх у неволю. Отож ми й прийшли сюди попередити вас, бо ми також звірі, хоча й живемо на небі, — але ми вам друзі.
Верхня губа в леопарда піднялася, оголивши величезні ікла, гострі, мов ножі. Він обернувся до сірої мавпи.
— Яка твоя думка, Рангу? — запитав він її.
— Ваша величність, проженіть цих потвор геть, — відповіла сіра мавпа. — Це якісь провокатори, палії війни.
— Не робіть цього, почекайте! — істерично закричав єдинорог. — Пришелець обіцяв нам порадити, що треба робити. Пропоную вислухати його. Хіба ми вже зовсім дурні, щоб не зважати на попередження?
Король Гугу обернувся до Злючки-Закарлючки.
— Говори, пришельцю! — наказав він.
— Гаразд, — почав гном. — Справа ось у чому: Країна Оз — чудова країна. У людей Країни Оз є безліч прекрасних речей — будинки з м’якими постелями найрізноманітніші смачні страви, гарний одяг, неоціненні коштовності й багато іншого, про що звірі не мають навіть уяви. Тут, у темних лісових нетрях, бідолашні звірі змушені тяжко працювати, щоб вволю попоїсти чи знайти барліг для відпочинку. Але звірі кращі за людей, і чому б їм не мати всього того, чим володіють люди? Отож я й пропоную: поки люди Країни Оз встигнуть наробити мотузок, щоб заарканити всіх нас, нам, звірам, треба зібратись докупи, виступити проти людей і полонити їх. Тоді звірі зробляться господарями, а люди — їхніми рабами.
— А яка нам з того буде користь? — запитав ведмідь Бру.
— По-перше, це врятує вас від неволі, а по-друге, ви зможете користуватись усіма тими гарними речами, які є в людей Країни Оз.
— Звірі не знають, як користуватися людськими речами, — сказала сіра мавпа.
— Але це тільки частина мого плану, — стояв на своєму гном. — Дослухайте до кінця. Ми, два Ле-Мав-Ори — могутні чародії. Коли ви переможете людей Країни Оз, ми обернемо їх усіх на звірів і пошлемо жити в ліси, а всіх звірів обернемо на людей, і вони на славу заживуть у Смарагдовому Місті.
Звірі на мить завмерли. Потім король сказав:
— Доведи це!
— Що довести? — запитав Злючка-Закарлючка.
— Доведи, що ти можеш обернути нас. Якщо ти чародій, то зроби єдинорога людиною. Тоді ми повіримо тобі. Коли ж ти цього не зробиш, ми знищимо тебе.
— Гаразд, — сказав гном. — Але я стомився і тому доручу справу своєму товаришеві.
Кікі Ару стояв осторонь, але чув усе. Хлопець розумів, що треба підкріпити ділом хвастощі Злючки-Закарлючки. Тому він відійшов на край галявки й прошепотів чарівне слово.
Тієї ж миті єдинорог став товстим, пикатим чоловічком, одягненим у пурпуровий костюм балакуна, і важко було сказати, хто більше здивувався — король, ведмідь, мавпа чи сам колишній єдинорог.
— Це правда! — закричав чоловічок-звір. — Ви ж тільки погляньте на мене! Та це ж чудо!
Тепер король звірів заговорив до Злючки-Закарлючки трохи прихильнішим тоном.
— Ми змушені повірити вашій розповіді, оскільки ви довели свою силу, — сказав він. — Але якщо ви такі всемогутні чародії, то чом ви не переможете людей Країни Оз без нашої допомоги? Навіщо вам здалося турбувати нас?
— Ех, — відповів старий підступний гном. — Жоден чародій не може зробити всього. Перевтілювати нам
