Мудрець Країни Оз - Лаймен Френк Баум
Відколи Країна Оз стала чарівною, жоден чоловік, жінка чи дитина не помирали в ній і навіть ніхто тут ніколи не хворів. Так само безсмертні в її лісах і звірі. Але незліченні роки життя безперервно додають їм спритності, зросту, розуму й сили. Звіра чи навіть людину знищити в Країні Оз взагалі-то можливо, але гак важко, що рідко хто пробує не зробити. І саме через те, що тут не існує ні хвороб, ні смерті, Країна Оз вважається чарівною. Але ми не знаємо, чи люди, які прибули в Країну Оз з інших земель (як-от, наприклад, Дороті, Блискучий Гудзик, Трот, капітан Білл, Мудрець), житимуть завжди і чи їм не можна заподіяти ран. Навіть Озма не певна в цьому, і через те всіх Озминих гостей з інших країв тут завжди дбайливо оберігають від найменшої небезпеки.
Незважаючи на лісові закони, звірі все ж таки часто гризуться між собою. Через те тут на кожному кроці можна зустріти звіра, якому то викололи око, то відкусили вухо, а то навіть одірвали цілу ногу. Король та його радники завжди карають тих. хто перший затіває сварку. Але в багатьох тутешніх звірів така люта вдача, що вони все одно час від часу кидаються в бійку, забуваючи і про закони й про кару.
Над цим неосяжним диким Лісом Гугу одного ранку пролітало два орли. Вони сіли майже в центрі нетрів на гілку височенного дерева.
— Звідси ми й почнемо свою справу, — промовив один орел, який був насправді гномом Злючкою-Закарлючкою.
— А тут живе багато звірів? — запитав другий орел, що був насправді хлопчиком Кікі Ару.
— Ліс аж кишить ними, — відповів гном. — Тут досить звірів, щоб перемогти Країну Оз, тільки б пощастило умовити їх приєднатись до нас. А щоб цього добитись, нам слід піти до них і розповісти про свої плани. Отже, ми повинні зараз же вирішити, ким нам краще стати на час перебування в лісі.
— Може, перевтілимось у звірів? — сказав Кікі.
— Звичайно. Але спершу треба добре подумати. Тут живуть найрізноманітніші звірі, а королем у них єдиний жовтий леопард. Якщо ми зробимось леопардами, король зненавидить нас. Коли ж ми перевтілимося в якихось інших звірів, нас ніхто не буде слухатись.
— А що, коли звірі нападуть на нас? — запитав Кікі.
— Я безсмертний, гном, і мені вони нічого не зможуть заподіяти, — відповів Злючка-Закарлючка.
— Я народився в Країні Оз, отже зі мною теж нічого не станеться, — сказав Кікі.
— Але для того, щоб здійснити наші плани, ми повинні завоювати довір’я усіх звірів цього лісу.
— То що ж ми зробимо? — запитав Кікі.
— Давай змішаємо докупи кілька звірів, але так.
щоб не бути схожими на жодного з них, — запропонував старий підступний гном. — Нехай голови у нас будуть лев’ячі, тіла мавп’ячі, крила орлині, а хвости диких ослів з золотими кулями на кінцях замість пучків волосся.
— А не дуже потворною буде така мішанина? — запитав Кікі.
— Чим потворніше, тим краще, — заявив Злючка-Закарлючка.
— Гаразд, — сказав Кікі. — Сидіть тут, а я перелечу на інше дерево й оберну нас обох. Потім ми зліземо з дерев і зустрінемося в лісі.
— Ні, — сказав гном, — нам не слід розлучатись Ти мусиш зробити перевтілення, поки ми разом.
— Я цього не зроблю, — рішуче запротестував Кікі. — Ви хочете розкрити мій секрет, а я цього не допущу.
Злючка-Закарлючка сердито блиснув очима, проте не наважився наполягати, бо знав, що коли образить хлопця, той може залишити його орлом назавжди. А цього йому ніяк не хотілося. Одного чудового дня хитрий гном сподівався підслухати чарівне слово, але зараз він мусив коритися Кікі.
— Гаразд, — сказав він похмуро, — роби, як тобі подобається.
Кікі відлетів досить далеко на інше дерево, звідки Злючка-Закарлючка не міг його почути, і сказав:
— Я хочу, щоб у гнома Злючки-Закарлючки й у мене самого з’явились лев’ячі голови, мавп’ячі тіла, орлині крила й хвости диких ослів з золотими кулями на кінцях замість пучків волосся — пирзкхгл!
Тільки встиг він вимовити правильно чарівне слово, як тієї ж миті набрав бажаної подоби. Кікі розправив орлині крила і, пересвідчившись, що вони досить сильні, щоб носити його мавп’яче тіло та лев’я чу голову, стрілою шугнув до того дерева, де сидів Злючка-Закарлючка. Гном був теж перевтілений і саме злазив з дерева на землю, бо густе гілля навколо заважало йому розправити крила й полетіти.
Кікі приєднався до свого товариша, і вони разом швидко опинились на землі.
Розділ восьмийЛе-Мав-Ори зчиняють переполох
Того ранку в Лісі Гугу зчинилась бійка. Дикий кабан Чіпо лупонув хвостом жирафа Аркса, коли той снідав, засунувши голову в густолисте дерево. Аркс брикнувся й зачепив копитом велику кенгуриху Тірріп, у сумці якої сиділо маленьке кенгуреня. Тірріп, бачивши, що винуватий у цьому дикий кабан, щосили стусонула Чіпо, а сама втекла від гострих вепрячих іклів. В сум’ятті, яке почалось після цього, велетенський дикобраз встромив півсотні гострих голок у кабана, а шимпанзе кинула з дерева кокосовий горіх у дикобраза, і той миттю втягнув голову в плечі.
Все це порушувало закони лісу, і коли безладдя припинилось, леопард Гугу, король усіх звірів, скликав своїх радників, щоб вирішити, як краще покарати призвідників.
Чотири лісових повелителі тримали урочисту раду на маленькій галявці, коли раптом побачили, що до них наближається двоє дивовижних звірів, яких вони досі ніколи не бачили.
Проте жоден з чотирьох не втратив почуття власної гідності й ні на мить не показав свого здивування. Велетенський леопард простягся на весь зріст на стовбурі поваленого дерева, ведмідь Бру, як