Обрані - Надія Філіпська

– Без проблем, – відповів Рем.

Поки обрані зі хранителями один за одним заходили в портал, Річард знайшов серед каміння мою сумку і вже йшов до мене. Коли ми залишилися втрьох, він нарешті заговорив.

– У тебе не було кристалів, – Річард кинув мені сумку. – То навіщо ти читала закляття?

– Я думала, ти їх кинеш.

– Ти думала, що після всіх наших небезпечних подорожей, я дозволю тобі загинути тут під Кельценом? – прогарчав обраний.

– А що мені робити? Стихія вийшла з-під контролю.

– Треба було чекати, поки я щось придумаю!

Я замовкла. Річард мав рацію, і можливо я поспішила зі своїм рішенням. Але зараз мене хвилювало зовсім інше. Я несподівано зрозуміла, що мій резерв повний і я готова витримати ще один марафон утихомирюючи джерела, про що і повідомила чоловікам.

– Як цікаво, – протягнув Волдер. – Кірстен, що ти робила, коли потрапила до джерела?

– Почала читати закляття.

– Розуміючи, що воно тебе вбʼє! – висловився Річард.

– Але ж кристалів у тебе не було, – Волдер намагався відновити перебіг подій.

Я заперечливо похитала головою.

– Волдер, ти знаєш, що сталося?

– Здогадуюсь. Я колись читав, що ми можемо через джерело відновити свої сили.

– Отже я поновила свій запас сили за допомогою стихії?

– Виходить так.

– Тобто сила джерела замість кристалів перейшла до мене? – уточнила я.

– Саме так.

– А що для цього потрібно?

– Я не знаю всього, але сьогодні тобі вдалося відтворити всі умови цього процесу.

Я задумалася, пригадуючи все, що робила з того моменту, як потрапила в джерело.

– Сподіваюся, перевіряти твої припущення ми не будемо? – сердито відповів Річард, який помітив мій інтерес до цієї теми.

– Не будемо, – погодилася я, і обраний трохи заспокоївся.

Річард підняв мене на руки, присікаючи всі протести. Рани, що я отримала при падінні вже нагадували про себе і я вирішила помовчати.

– Волдер, – несподівано згадала я. – А що ти робив, коли мене закинуло в джерело? Що це було за закляття?

– Я хотів заморозити джерело, щоб визволити тебе, – пояснив хранитель.

– Але…

– Ти закінчила своє закляття раніше, – повідомив він. – Ходімо, нам час.

Повітря заіскрилося, і перед нами зʼявилася дзеркальна блакитність порталу. Річард заніс мене в портал, останнім йшов Волдер.

Любі читачі. Дитина захворіла, і я зовсім втратила відлік часу. Але все ж викладаю заплановане продовження за понеділок, хоч він вже майже скінчився. Ваша Надія.