💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Гість Тетяна
6 червня 2024 20:51
Слава Україні! Яке надзвичайно популярне привітання на сьогоднішній день!
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Гість Тетяна
23 травня 2024 19:17
Дякую за чудову книгу. Залюбки перечитаю ще раз
Моя всупереч - Алекса Адлер
Іванка
11 квітня 2024 13:00
Класний детектив від Мирослава Дочинця. Дякую велике вам за цю книгу
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець

Обрані - Надія Філіпська

Читаємо онлайн Обрані - Надія Філіпська

Розкати грому ставали все тихішими, і злива перейшла у звичайний дощ. Яскравий блакитний спалах відволік мене від похмурих думок. Я невідривно дивилася в гладку блакитну поверхню порталу. Двоє чоловіків. Один високий, темноволосий, у якому я з полегшенням впізнала Річарда, другий – невисокий кремезний хлопець, якому було років вісімнадцять.

Продовження від 08.01.2024

– Спасибі Рем, – звернувся обраний до нього і, зустрівшись зі мною поглядом, посміхнувся.

– У тебе вийшло! – радісно вигукнула я і кинулася до Річарда.

– Так, вийшло, – похмуро відповів обраний.

– Річарде, що трапилося – запитала обраного, помітивши його стан.

– Новини дуже погані. На півдні та сході залишається напружена ситуація. – почав розповідати останні новини Річард. – Декілька джерел зруйнували міські стіни, постраждали і квартали столиці. На півночі у межах міста пропустили кілька викидів, Школа обраних зруйнована. На західному боці встигли хранителі. Нині там практично все залагоджено. Серед обраних багато постраждалих та загиблих. Є жертви серед мешканців столиці. А у вас тут як?

– Ерік поранений, але Франц доправив його до медиків. Сподіваюся, що все буде добре. Джерела нестабільні, але їх вже не так багато.

– Потрібна допомога! – вигукнув Волдер.

– За роботу! –Річард кинувся на допомогу хранителю.

Чергове джерело ми утихомирювали втрьох. Їх залишилося всього чотири і всі вже лютували на повну силу. Останні джерела. Наші сили вже закінчувалися, і я настільки втомилася, що почала втрачати контроль за джерелом. З мого боку стихія виявилася без контролю, і вихори повітря, що вирвалися на свободу, збили мене з ніг, підхопили, і закружляли в божевільному вирі.

– Кіра! – схвильовано вигукнув Річард.

– Річард стій! – обізвався Волдер.

Я кружляла в потоці урагану. Все навколо злилося в сіру стіну. Декілька разів стихія крутила мене у своєму водовороті, і я вже не розуміла де земля, а де небо. Ще одне коло, стихія ослабла і випустила мене зі своїх обіймів. Я впала на землю. Щось гостре пронизало ногу, і я відкрила очі від проникливого болю. Те, що я побачила, було гірше, ніж божевільний вир. Я лежала на гострому камені у самісінькому центрі джерела. Сила стихії вирвалася на волю і безконтрольно вирувала навколо мене. Я спробувала змінити своє положення, але одразу ж пошкодувала про це. Гострий біль нагадав про поранення. Але це було дрібницею порівняно з тією ситуацією, в якій я опинилася. Ще нікому не вдавалося вибратися з епіцентру джерела. Навіть якщо обрані утихомирять джерело, сила стихії при переході в кристали, розплющить все, що виявилося в його епіцентрі. Інший варіант був не кращим: знову потрапити в круговорот стихії, і сподіватися, що вдруге мені пощастить так само, як і перший раз.

Часу на роздуми не лишалося. Озирнулася довкола: сумки, а разом із нею і кристалів, зі мною не було. Пробач мені Річард, не можу дозволити, щоб стихія вирвалася на волю.  Вже і так багато жертв стихії. Я прийняла рішення і почала читати закляття.

– Алео річ клео! –цей раз, слова які я сьогодні промовляла безліч разів я ніби виштовхувала з себе.

Я зосередилася на заклятті.

– Клео рано! –продовжувала читати монотонно, послідовно, слово за словом, не звертаючи уваги на стихію, що бушує навколо мене, та нестерпний біль.

– Рано аларно рест! – ще один рядок.

Коло поступово звужувалося і в якийсь момент, розуміючи, що скоро для мене все закінчиться, я заплющила очі.

– Рест ореос!

У шумі вітру до мене долинали знайомі голоси, і це надавало мені сили. Я зосередилася на одному голосі, який був найвиразнішим. То був Волдер. Хранитель був там, за стіною бурхливого урагану і плів закляття. Нове, невідоме мені. Що він хоче зробити?

–Ореос сентра вентрум! – закінчила я закляття.

Вмить стихло ревіння стихії, і настала довгоочікувана тиша.

– Кіра! – вигукнув Річард.

Розплющила очі і озирнулася. Я сиділа на землі біля порізаного каміння, яким була усіяна вся північна рівнина. Річард сидів поруч і трусив мене за плечі. Я зосередила свій погляд на обраному.

– Я ледь не втратив тебе знову! Вже другий раз за сьогодні. Не смій так більше робити, – вигукнув обраний і обійняв мене.

– Не так сильно, – скрикнула я.

Видно, поранена у мене не тільки нога.

– Вибач. Як ти себе почуваєш? – запитав Річард оглядаючи мене.

– Нога поранена, і схоже забила бік, – повідомила я обраному.

Я роззирнулася довкола. Хмар на небі не було, а сірий відтінок йому надавали сутінки, що насуваються. Вітер угамувався, і стало незвично тихо. Всі джерела були приборкані і обрані зі хранителями приходили до тями. Волдер підійшов до нас.

– Але чому я залишилася живою? – здивовано запитала я, переводячи погляд із хранителя на обраного.

Чоловіки переглянулись. Навколо нас уже зібралося кілька обраних і підходили хранителі.

– Це був останній, – сказав один із хранителів. – Треба дізнатися, як там справи на інших точках. Рем поставиш портал, я зовсім без сил.

Відгуки про книгу Обрані - Надія Філіпська (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: