Обрані - Надія Філіпська

– Школи обраних більше нема! – тремтячим голосом промовила я.

– Це не головне!

– А що ж головне? – я незрозуміло подивилася на Річарда.

– Головне – це ми. Обрані повірили у свої сили та, обʼєднавшись, змогли вистояти проти стихії. Обʼєднавшись ще раз, ми відбудуємо Школу заново!

– Річард! – вигукнула я. – У цій метушні я зовсім забула, що ми пропустили Роберта і Клеменса.

– Із Робертом проблем не буде. Він хотів повернути втрачені знання. А саме це ми й збираємось зробити.

– А Клеменс? Він же не дасть нам спокою!

– У цьому ти маєш рацію. І я думаю, що ми ще почуємо про нього.

***

Ми перемогли стихію. Ми виграли. Але якою ціною. Ціною життів наших друзів та знайомих, вчителів та наставників. Ціною життів звичайних людей, які були лише спостерігачами у нашій війні зі стихією. І ціною життя хранителів рівноваги, які не кинули Тарлес у скрутну хвилину, і прийшли нам на допомогу. Ми змогли впоратися зі стихією, але вартість виявилася дуже великою.

Столиця перетворилася на руїни. Ще не скоро жителі Кельцена прийдуть до тями після такого потрясіння. Ще не скоро обрані відновлять свої сили.

Школа зруйнована. Потрібно багато років, щоб відновити колишню велич Школи та обраних. Багато років щоб навчити магів управлінню стихіям. І ще більше – щоб забути всі розбіжності.

Кінець

Любі мої! 

Книга підійшла до кінця, залишився ще Епілог, тому хочу нагадати Вам, якщо історія сподобалася - поставте вподобайку, автору буде приємно. А також підписуйтеся на мою сторінку, щоб нічого не пропустити, адже попереду чекає новиночка. 

Тихих Вам днів. З любовю, ваша Надія.