Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

590

Честертон Г.К. Святий Фома Аквінський, 102.

591

Гоббс. Левіафан. ! Київ: Дух і літера, 2000. ! С. 129: «...острашує їх і загрожує покаранням та примушує виконувати домовленості... (себто справедливість, неупередженість, скромність і таке ставлення до інших, якого б ми бажали задля себе), власне самі, без страху перед якоюсь силою, що примушує дотримуватися їх, стають супроти природних пристрастей...»

592

Аквінський. «Сума проти язичників», ІІІ книга, розділ 11 (назва розділу — «Про те, що зло корениться в добрі»). «На основі вище вказаного можна також довести, що кожне зло корениться в якомусь добрі. Адже зло не може існувати само по собі, якщо немає істоти, як ми вже доказали вище».

593

Там само, розділ 12. У розділі 7 він з також радістю підсумовує, що «неможливо, щоб щось суще, якщо воно суще, було злом... Цим самим ми спростовуємо хибні слова маніхейців, які стверджують, що деякі речі погані вже тільки зі самої своєї суті».

594

Там само, розділи 4, 6 і 7.

595

Там само, розділ 14: «Тож зрозуміло, що зло — це причина випадково й не може бути причиною само собою». Або ж в іншому місці, книга ІІІ, розділ 71: «Не буває такого, щоб хтось чинив певне зло, хіба тільки тому, що переслідував якісь добрі наміри, як вже ми бачимо з вище сказаного».

596

Аквінський. Сума теологічна Іа | ІІае, О18, А1.

597

Там само, О71, А2, ОТС, тут він цитує Августина (De Lib. Arb. III, 13): «Кожна вада, просто з самої сутності вади, — це вже протиприродно».

598

Платон. Протагор 345d — e: «Як нібито були люди, які навмисно робили лихі справи. Я теж дотримуюся дуже сильного переконання, що ніхто з розумних чоловіків не подумає, що хтось із людей навмисне помиляється чи навмисне щось робить погано й негарно, оскільки всі добре розуміють, що всі, хто щось робить погано й негарно, роблять так ненавмисне».

599

Марко 7:20-23; Єремія 17:9.

600

Марко 2:17; 1. До Тимофія 2:4.

601

Аквінський. Сума проти язичників, ІІІ книга, розділ 71.

602

Там само.

603

Байка в час свого виходу викликала неабиякий скандал (з кн.: Hayek, New Studies in Philosophy, Politics, Economics and the History of Ideas, 252), і трохи згодом ми покажемо чому.

604

Hayek. New Studies in Philosophy, Politics, Economics and the History of Ideas, 252. Цитата з: Аквінський. «Сума теологічна», Ia-IIae, O78, A.2.

605

Аристофан. Жіночий сейм. Цитує Гайєк у: New Studies in Philosophy, Politics, Economics, and the History of Ideas, 254, а також у The Trend of Economic Thinking: Essays on Political Economists and Economic History 3, 85.

606

Аквінський. Сума проти язичників, І книга, розділ 95.

607

Аквінський. Сума теологічна, І, О22, А2, R.O.2.

608

Ісая 45:7.

609

Амос 3:6. Джон Веслі так тлумачить ці рядки у своїх коментарях до Біблії: «Зло... рукою Божою чи рукою його слуг. Інструментом може стати будь-що, але виконавцем буде завжди Бог. Його вустами чинимо добро та зло» (З: Wesley. Wesley’s Notes on the Bible). Короткий коментар від Метью Генрі: «Зло, яке базується на гріхах, — це наш власний вчинок; проте погані проблеми нам спричиняє Господь і його вчинки, якими інструментами він би вже не послуговувася» (Henry, Matthew Henry’s Commentary on the Whole Bible).

610

Буття 3:22.

611

Аквінський. Сумма теологічна, 1, O92, A1, R.O.3.

612

Там само, IIa-IIae, O78, A4, корпус.

613

Гете. Фауст, дія перша, сцена третя.

614

Novak. The Spirit of Democratic Capitalism, розділ 4 («Гріх»).

615

Єзекіїль: «І було мені слово Господнє таке: Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси. Ти пробував ув Едемі, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе щодня, коли був ти створений, були вони наготовлені. Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння. Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе. Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе. Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!..»

616

Аквінський. Сума теологічна І, 097, А4, корпус; також Аквінський. Сума проти язичників, ІІІ книга, розділ 117. Термін та ідею zoon politikon переймає від Аристотеля й Фома. Див. Аквінський. Про Царство, 1.1.4: «І все одно для людини, набагато більше, ніж для будь-якої іншої істоти, природно бути істотою суспільною і політичною, жити спільно».

617

З іншого боку, аби уникнути різних