Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

489

Не лише економісти активно обговорюють питання чайових. Одну з найцікавіших дискусій на цю тему можна знайти на початку фільму Квентіна Тарантіно «Скажені пси».

490

Зверніть увагу на динаміку взаємних подарунків у ресторані чи барі. Ми часто запрошуємо одне одного на склянку чогось там, утім, навряд чи вдасться подарувати комусь радість, якщо просто покласти перед ним 150 крон. Водночас рідко який друг відмовиться від напою за 150 крон, хоча defacto (з погляду «економіки чисел») ідеться про одну й ту ж транзакцію.

491

Це дуже добре ілюструє один абзац зі Старого Завіту: «О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!» (Ісая 55:1).

492

З кн.: Bassham, Bronson. The Lord of The Rings and Philosophy. Як вказує Елісон Мілбенк у статті «“Мій любий” — фетишизований Перстень Толкіна», усі речі — це подарунки, у творі жодного разу не відбулася грошова транзакція.

493

І хоча це дещо суперечливе питання, чи Перстень володіє людьми, чи навпаки. Наприклад, Ґлум: чи володів він колись Перстнем, чи Перстень знайшов його, після чого Ґлум уже перебував у власності та управлінні Перстня? Так само Ґаладріель чи Ґандальф бояться того, що не вони управляють Перстнем, а Перстень управляє ними й змінює їх відповідно до своїх уявлень. Чи не хоче автор нам сказати, що Перстень розкриває перед нами екстремальний образ двостороннього володіння? Тобто не лише ми володіємо речами, але й речі нами. У книзі Чака Поланіка та культовому фільмі Девіда Фінчера «Бійцівський клуб» Тайлер Дьорден говорить головному героєві фільму (у якого немає імені, він уособлює собою звичайного, середньо-статистичного американця): «І речі, якими колись володів ти, тепер володіють тобою». (Пер. О. Лесько, Вид. Клуб сімейного дозвілля).

494

З кн.: Mauss. The Gift, 66, 67.

495

З кн.: Cheal. ТЬe Gift Economy, 2; Viz take Durkheim. 7fte Division of Labour, 4-7; Levi-Strauss. 7fte Elementary Structures of Kinship; Pierre Bourdieu. Outline of a Theory of Practice.

496

З кн.: Neubauer. O cem je véda, 145.

497

З кн.: Simmel. Penize v moderni kulture a jine eseje, 16.

498

Зрештою, і життя Ісуса: цар народився у хліві (Лука, розділ 2), від нього відмовляються саме ті найпалкіші «віруючі» його часу (Матвій 21:45-46), він дружить зі збірниками податків і їсть із проститутками, його сила демонструється в слабкості, а перед воскресінням Бога, тобто найсильнішу істоту на землі, принизливо прибивають до дерева разом зі злочинцями. З цього всього ми процитуємо лише кілька пасажів, які дуже влучно описують ці парадокси: «Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому» (Матвій 21:31-32). «Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня» (Лука 24:7). «Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!» (Дії 3:15).

499

Марко 12:42-44: «І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...».

500

Матвій 22:17-22: «Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли».

501

Від Івана 2:14.

502

«І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи. І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!» (Іван 2:15-16). Ще одна цікавинка, що йдеться про другий відкритий Ісусів почин (після того, як він перетворив воду в вино в Кані Галилейській), як це описує Іван у своєму Євангелії.

503

Матвій 6:19-21.

504

Матвій 6:25-34.

505

1 до Тимофія 6:10.

506

До євреїв 13:5.

507

Лука 8:14.

508

З кн.: Dixit, Nalebuff. Thinking Strategically, 106.

509

Зрештою, одна з основних тем багатьох п’єс Шекспіра — саме ось таке невелике непорозуміння на початку, яке з часом розростається до велетенських розмірів. Часто його комедії закінчуються тим, що всі один з одного сміються, а трагедії — що всі один одного вбивають.

510

Вихід 21:23-25: «А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка».

511

Матвій 5:38-42.

512

Дотепне спостереження на цю тему можна знайти в Т. Пратчетта та Н. Ґеймана у книзі «Добрі прикмети» (англ. Good Omens): стародавня богиня війни, одна із вершниць Апокаліпсису, у наш час працює військовою репортеркою, і причинні зв’язки розвертаються на 180°. Війни