Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

812

Lewis. Evolutionary Hymn, 55-56.

813

Ідеться про парафраз афоризму винахідливого польського автора Станіслава Єжи Леца: «І хоч ми знаємо, що рухаємося в неправильному напрямі, проте компенсуємо цей недолік пришвидшенням».

814

Nisbet. The History of the Idea of Progress, 9.

815

Див.: Nussbaumov. Krehkost dobra. У діалозі «Протагор» греки дізнаються, що «знання нас оберігають і водночас змінюють, допомагають нам досягти наших цілей і разом з цим ці цілі змінюють», 211. Детальний антропологічний аналіз див.: Еліаде. Міф про вічне повернення.

816

Hobbes. Leviathan, розділ 13, 89.

817

Volf. In the Cage of Vanities, 175.

818

Nisbet. The Idea of Progress, в розділі «Greek Poets, Sophists, and Historians on Progress».

819

Nisbet. The History of the Idea of Progress, 11.

820

Nisbet. The Idea of Progress. Нісбет продовжує далі: «У своїй Історії Пелопоннеської війни Фукідід у перших же кількох абзацах наголошує, що в стародавні часи греки жили так само, як тогочасні варвари й дикуни, однак за відносно довгий період завдяки власним старанням вони змогли піднятися на високий рівень».

821

Епос про Гільгамеша, таблиця перша, VI 22-29.

822

Nelson. Economics as Religion, xix. З темою також пов’язано: Nelson. Reaching for Heaven on Earth.

823

Там само, 81.

824

Knight. Freedom and Reform, 46.

825

Робота Мілля вперше вийшла друком у 1848 році й досить швидко стала біблією англійської економіки ХІХ ст. Сучасна серія називається Principles of Political Economy: With Some of Their Applications to Social Philosophy, ix.

826

Mill. Principles of Political Economy, 88: «Щиро кажучи, на мене не справили особливого враження життєві орієнтири тих, хто вважає, що прагнути успіху — це нормальний стан людини, хто не боїться заради успіху штовхатися гострими ліктями, наступати іншим на п’яти, знищувати їх, а потім ще дорогою на вершину втоптати ногами в землю. Така поведінка формує сьогоднішнє суспільне життя, і хоча її варто було б засудити як неприйнятну ознаку однієї з фаз промислового прогресу, саме вона стала найбільш оспівуваним способом життя. Проте цілком можливо, що йдеться про невід’ємний етап суспільного прогресу, і тим європейським країнам, яким досі щастило уникати його, можливо, ще доведеться через нього пройти».

827

Mill. Principles of Political Economy, 4.6.2.

828

Там само, 188.

829

Keynes. Economic Possibilities for Our Grandchildren, 358-373.

830

Keynes. Economic Possibilities for Our Grandchildren, 369.

831

Там само, 373.

832

Nelson. Economics as Religion, 162.

833

Becker. Milton Friedman, 145, 146.

834

Див., наприклад, Stigler. Economics: The Imperial Science? Штіґлер стверджує: «Тобто економіка — імперська наука: звана чи незвана, вона займається центральними проблемами багатьох найрізноманітніших соціальних дисциплін». (Там само, 311).

835

Ferguson. The War of the World. History’s Age of Hatred, 15.

836

Більше див.: Kuhn. Structure of Scientific Revolutions або Redman. Economics and the Philosophy of Science, 1622.

837

Bauman, Zygmunt. Modernity and the Holocaust.

838

Volf. In the Cage of Vanities, 176.

839

Палагнюк Ч. Бійцівський клуб. Фоліо, 2007 р.

840

Питання, чи економічне зростання забезпечує людині добробут, — досить неоднозначне. Див. класичну книгу Тібора Сцітовського The Joyless Economy чи чудову новішу книгу Луїджі Бруно Civil Happiness: Economics and Human Flourishing in Historical Perspective.

841

Inglehart. World Values Survey.

842

Inglehart. Culture Shift, 242.

843

Myers. Does Economic Growth Improve Human Morale?

844

Diener, Horowitz, Emmons. Happiness of the Very Wealthy.

845

Див.: Brickman, Coates, Janoff-Bulman. Lottery Winners and Accident Victims чи Argyle. The Psychology of Happiness.

846

Аристотель. Етика Нікомахова, 1154a27-1154b9.

847

Схожий приклад запропонував також економіст Корнельського університету Роберт Франк на конференції Understanding Quality of Life: Scientific Perspectives on Enjoyment and Suffering, Princeton University, 1-3. листопада 1996.

848

Stevenson, Wolfers. Economic Growth and Subjective Well-Being: Reassessing the Easterlin Paradox.

849

Беккет С. Чекаючи на Годо / пер. Володимира Діброви // Збірка «Французька п’єса ХХ століття. Театральний авангард». — Київ: Основи, 1993 — С. 380-381.

850

Аристотель стверджував, що в усього, що ми робимо, має бути напрям і смисл, telos. З сучасних джерел див.: MacIntyre, After Virtue.

851

Про без-сенсовність пише відомий психолог Віктор Франкл. Mans Search for Meaning, головно у розділі «The Existencial Vacuum», 106.// В укр. пер. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. КСД, 2016.

852

Ксенофонт. Гієрон, або Про єдиновладдя.

853

Паточка. Єретичні есе про філософію історії / пер. І. Мельниченка. — Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2011. — С. 324.

854

Volf. In the Cage of Vanities, 172.

855

Там само, 171.

856

Див. Hirsch. Social Limits to Growth.

857

Сповідь / Святий Авґустин; переклад В.С. Бойка; передмова і примітки П.О. Ніколова; ху-дож.-ілюстратор