Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

673

Mandeville. The Fable of the Bees, 55.

674

Там само, 56.

675

Там само, 57.

676

Там само, передмова, 57.

677

Там само.

678

Там само, 68.

679

Mandeville. The Fable of the Bees, 68

680

З кн.: Mandeville. Search into the Nature of Society, 197.

681

З кн.: Mandeville. The Fable of the Bees, 23.

682

Там само, примітка М, 149.

683

Mande ville. ТЬe Fable of the Bees, примітка Q, 200-201.

684

Mandeville. The Fable of the Bees.

685

Там само.

686

Матвій, 13:29-30.

687

Аквінський. Сума проти поганів ІІІ, розділ 71.

688

Leacock, Hellements of Hickonomics, 75; цит. за: Sen, On Ethics and Economics, 21.

689

На схожі ігри з іменами натрапляємо у давніх і сучасних історіях відносно часто. Особливо на імені акцентували в Біблії. Один зі сюжетів з фільму «Матриця» описує схожу гру слів. Головного героя звати Нео (анаграм до слова One, тобто натяк на Месію, тим більше що «neo» в грецькій мові означає «новий»). В ілюзорній Матриці того ж самого персонажа звати Томас Андерсон. Прізвище Андерсон — дуже поширене (у США — дев’яте найпопулярніше), тому це повний контраст до оригінального й нового імені Нео. Андерсон походить від сполучення Andrew’s son. Andrew у перекладі з грецької означає те саме, що на івриті Адам, тобто людина. Тож Андерсон означає «Син людини» — назву, якою часто сам себе називав Христос. А якщо вже ми зупинилися на «Матриці», то пригадаймо, що основним ворогом Нео був не хто інший, ніж (агент) Сміт.

690

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments. Liberty Funds, 1982.

691

Schumpeter. History of Economic Analysis, 177.

692

Davies. Europe: A History, 623.

693

Raphael. The Impartial Spectator, 1.

694

Див. Kerkhof. A Fatal Attraction? Smith’s, Theory of Moral Sentiments’ and Mandeville’s, Fable’, 14. Див.: Hurtado-Prieto. Adam Smith and the Mandevillean Heritage: The Mercantilist Foundations of «Dr. Mandeville’s Licentious System».

695

На етичний світогляд Сміта засадничий вплив мала філософія стоїків, яка виразно вплинула на його економічні теорії. Див. Рафаель Макфі, Передмова до глазгівського видання Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments. Liberty Funds, с. 5.

696

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 313.

697

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 314.

698

Там само, 283.

699

«У 6-му виданні Сміт ще більше місця відводить стриманості, що свідчить про те, що в нього склалися ще тепліші зв’язки зі стоїцизмом, ніж раніше». Там само, 18.

700

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 302.

701

Там само, 444.

702

Там само, 445.

703

Там само, 123.

704

Редактори Рафаель і Мекфі стверджують, що «коментатори надто великого значення надають невидимій руці ринку, хоча в обох книгах Сміта вона згадується лише одного разу. І в обох випадках — у контексті стоїчної ідеї гармонійної системи, яку він вбачав у зайнятому працею суспільстві... У «Багатстві народів» Сміт відкриває стоїчний концепт природної гармонії насамперед у “ясній і природній системі природної свободи” (IV. іх.51)».

705

Smith, Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations, 398 (виділення напівжирним — авторське).

706

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 188.

707

Smith. Essays on Philosophical Subjects, 49. Див. Macfie. The Invisible Hand of Jupiter.

708

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 323.

709

Наприклад, Heilbroner. The Worldly Philosophers; Smith. Adam Smith’s Moral and Political Philosophy, Morrow. Adam Smith: Moralist and Philosopher, Gaede. Politics and Ethics: Machiaveli to Niebuhr.

710

Серед незліченної кількості всього я б звернув увагу, зокрема, на статтю А. Вітцтума «A Study into Smith’s Conception», у якій автор детально підсумовує та психологічно аналізує можливі протиріччя чи, навпаки, гармонію між любов’ю до себе та поблажливістю, тобто (на перший погляд) протиріччя між «Багатством народів» і «Теорією моральних почуттів». Варто також звернути увагу на: Doomen. Smith’s Analysis of Human Action; Hurtado-Prieto. Pity, Sympathy and Self-interest: Review of Pierre Force’s Self-interest before Adam Smit; Friedman. Adam Smith Relevance for 1976 або Evensky Adam Smith on the Human Foundation of a Succesful Liberal Society.

711

Smith, Adam. The Wealth of Nations, 343.

712

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 320.

713

Гільдебранд у «Die Nationalökonomie der Gegenwart und Zukunft» звинувачує Сміта в матеріалізмі (маючи на увазі егоїстичну теорію людської природи), Ніз у Die politische Oekonomie vom Standpunkte der geschichtlichen Methode стверджує, що позиція Сміта просто змінилася між виходами «Теорії моральних почуттів» і «Багатства народів», і що причиною цієї зміни стала поїздка в Францію. Див.: Скаржинський. Adam Smithals Moralphilosoph und Schoepfer der Nationaloekonomie. На думку Скаржинського, Сміт перейняв свою моральну філософію від Гатчесона й Г’юма, а свою економічну теорію повністю запозичив у французьких вчених. Див.: Вступ до «Теоріїморальних почуттів» Адама Сміта.

714